Після сильної зливи на території Національного військового меморіального кладовища поблизу села Мархалівка на Київщині зафіксували просідання ґрунту в зоні поховань, розмиті насипні дороги, пошкодження асфальту та сходження землі потоками води. Наслідки негоди знову загострили суперечку між державними установами, місцевою громадою та природоохоронцями щодо придатності обраної ділянки для головного військового некрополя країни.

Фото й відео з території кладовища оприлюднив Київський еколого-культурний центр. За твердженням організації, найбільші провали виникли безпосередньо біля місць поховань, а частину пошкоджених ділянок працівники оперативно засипали ґрунтом. Активісти також повідомили про розмивання доріг, провали асфальтового покриття та переміщення значних мас землі після сильних опадів.

У КЕКЦ вважають, що побачене не можна пояснювати лише звичайним осіданням землі після поховань. Представники організації припускають, що вода вимила частину насипного шару, яким піднімали та вирівнювали територію. Причину вони пов’язують із високою вологістю, рівнем ґрунтових вод, рельєфом та можливими недоліками системи водовідведення.

Національне військове меморіальне кладовище відкинуло твердження про розмивання могил або вплив ґрунтових вод. В установі заявили, що після аномально сильних опадів на окремих місцях нещодавніх поховань відбулося природне ущільнення ґрунту. За поясненням адміністрації, велика кількість води проходить крізь свіжий насип, через що земля поступово ущільнюється і просідає.

Представники НВМК наголосили, що такий процес може тривати від кількох місяців до кількох років. На підтвердження своєї позиції адміністрація звернула увагу, що тимчасові намогильні конструкції залишилися у правильному положенні. Працівники установи проводять огляди території, підсипають ґрунт і вирівнюють ділянки, де виникає просідання.

Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова повідомила, що відновлювальні роботи почали одразу після виявлення наслідків зливи. Вони тривали до пізнього вечора та були продовжені наступного дня. За її словами, усі місця, де зафіксували ущільнення землі, вже привели до належного стану. Міністерка також перепросила за занепокоєння, яке могли викликати оприлюднені кадри.

Під час пресбрифінгу посадовці наполягали, що йдеться про прогнозований природний процес, а не про руйнування поховань. Водночас у публічних поясненнях основну увагу приділили просіданню біля могил, тоді як пошкодження доріг, асфальту, насипів та робота дренажної системи потребують окремої технічної оцінки.

Представники громади Мархалівки не погодилися з поясненням державних установ. Вони стверджують, що просідання помітили не лише на похованнях останніх одного-двох місяців, а й на могилах, які з’явилися ще торік. За словами місцевих мешканців, проблеми після дощів виникали й раніше, однак остання злива продемонструвала їх у значно більшому масштабі.

Громада та екологічні активісти нагадують, що ще до початку облаштування меморіалу попереджали про складні гідрологічні умови ділянки. Село Мархалівка не має централізованого водопостачання, тому багато мешканців користуються криницями й гостро реагують на роботи, здатні вплинути на підземні води. Люди також побоювалися, що осушення частини лісу або зміна природного руху води може позначитися на навколишній території.

Представники державної установи раніше запевняли, що поховання розміщуватимуть лише на ділянках, які не підтоплюються. Проєкт передбачав облаштування водовідведення і дренажу. Після нинішньої негоди активісти вимагають перевірити, чи відповідають збудовані системи проєктним розрахункам і чи здатні витримувати інтенсивні опади.

Особливої чутливості ситуації надає призначення самого комплексу. НВМК створювали як головне місце почесного поховання загиблих захисників і захисниць України. Тут кожна могила має утримуватися з максимальною повагою, а будь-які пошкодження сприймаються суспільством не лише як інженерна проблема, а й як питання гідного вшанування полеглих.

Неперевірені твердження можуть спричинити додатковий біль родинам загиблих, однак замовчування пошкоджень або відсутність докладної технічної відповіді також підривають довіру. Встановити причини провалів має не суперечка в соціальних мережах, а незалежне інженерно-гідрологічне обстеження з публічними результатами.

Окремою частиною конфлікту залишається правовий статус землі. Під час брифінгу представники громади запитали заступника міністра у справах ветеранів Віктора Байдачного про постанову Верховного Суду від 29 січня 2026 року. Суд залишив чинними рішення попередніх інстанцій, які визнали незаконними передачу ділянки та зміну її цільового призначення для облаштування меморіального кладовища.

Верховний Суд пояснював, що закон забороняє використовувати землі природно-заповідного фонду для створення кладовища. Водночас керівництво НВМК заявляло, що судова постанова не містить прямої вимоги припинити поховання, закрити комплекс або переносити вже наявні могили.

Навколо меморіалу одночасно існують інженерний, екологічний і правовий конфлікти. Держава наголошує на необхідності належного національного місця пам’яті та запевняє у безпечності об’єкта. Громада і природоохоронці вимагають переглянути рішення про розміщення кладовища та перевірити, чи не підтвердила злива їхні попередження щодо води й рельєфу.

Після ремонту зовнішні наслідки просідання можна усунути підсипанням землі та відновленням покриття. Проте цього недостатньо для завершення суспільної дискусії. Необхідно дослідити стан дренажу, стійкість насипів, поведінку ґрунтів під час тривалих опадів, рівень підземних вод і можливий вплив робіт на прилеглі населені пункти.

Громада Мархалівки закликає провести незалежну оцінку території та оприлюднити її результати. Така перевірка могла б або підтвердити позицію НВМК про локальне природне ущільнення землі, або виявити системні недоліки, які потребують термінового виправлення. Для родин полеглих і всього суспільства важливо отримати не взаємні звинувачення, а чітку, доказову й відповідальну відповідь.

Національний меморіал має бути місцем тиші, пошани та довіри. Його інфраструктура повинна витримувати складні погодні умови, а рішення щодо будівництва й утримання — відповідати закону, екологічним вимогам і найвищим стандартам. Лише відкритість, незалежна експертиза та усунення реальних причин пошкоджень можуть гарантувати гідне збереження могил українських захисників.