У Києві зареєстрували петицію з вимогою відновити роботу Центру адопції тварин на території ВДНГ, продовжити договір оренди та не допустити остаточного перенесення проєкту на віддалені локації. Звернення з’явилося після того, як комунальний центр залишив павільйон, де протягом чотирьох років кияни могли знайомитися з котами й собаками, допомагати з вигулом і забирати тварин у родини.
Центр працював у павільйоні №16 та належав комунальному підприємству «Київська міська лікарня ветеринарної медицини». Локацію відкрили у 2022 році, коли після початку повномасштабного вторгнення підприємство евакуювали з Бородянки. ВДНГ надав приміщення на прохання міської влади, а простір швидко перетворився не лише на місце тимчасового утримання, а й на помітний міський майданчик адопції.
Формат центру відрізнявся від традиційного притулку. Відвідувачі приходили сюди під час прогулянки ВДНГ, знайомилися з тваринами, спілкувалися з працівниками, вигулювали собак і дізнавалися про умови відповідального прилаштування. Для багатьох людей рішення взяти тварину виникало саме після такого особистого контакту, тому автор петиції вважає розташування одним із ключових чинників успішної адопції.
Після завершення договору оренди тварин перевезли на дві постійні локації підприємства. Основний майданчик працює у Києві на вулиці Героїв Енергетиків, 5-А, ще одна частина центру — у селі Нове Залісся на вулиці Студентській, 24. У комунальному підприємстві наголошують, що йдеться не про ліквідацію Центру адопції, а про зміну адрес: тварин і надалі оглядатимуть ветеринари, вакцинуватимуть, соціалізуватимуть і передаватимуть новим господарям.
Водночас автор петиції переконаний, що нові майданчики не можуть повністю замінити локацію на ВДНГ. Найбільше занепокоєння викликає Нове Залісся, розташоване приблизно за 60 кілометрів від столиці. Для людини без власного автомобіля поїздка туди потребуватиме значно більше часу, а випадкові відвідувачі, які раніше заходили до центру під час прогулянки, фактично зникнуть.
Твердження звернення про те, що після переїзду в Києві не залишиться жодної комунальної локації для тварин, потребує уточнення. Одна з двох нових адрес розташована безпосередньо в межах столиці — на Троєщині. Проте прихильники повернення центру наголошують на іншій проблемі: Київ утратив доступний публічний простір адопції у популярній рекреаційній зоні, де щодня бувають тисячі потенційних відвідувачів.
Саме видимість тварин у міському просторі часто визначає, як швидко вони знаходять новий дім. Люди не завжди готові спеціально їхати до великого притулку, однак можуть зацікавитися адопцією після знайомства із собакою чи котом у відкритому центрі. Чим менше таких контактів, тим довше тварини залишаються у вольєрах, а комунальна система витрачає більше ресурсів на їхнє утримання.
Автор петиції також попереджає, що концентрація підопічних у великих притулках може погіршити можливості для індивідуального догляду. Тварини, які пережили вулицю, евакуацію, поранення або втрату господарів, нерідко потребують тривалої соціалізації. Їм необхідні регулярні прогулянки, контакт із людьми та поступове звикання до нового середовища. За великої кількості мешканців працівникам і волонтерам складніше приділяти достатньо уваги кожній тварині.
Адміністрація ВДНГ пояснює непродовження оренди планами повернутися до відбудови спортивного кластеру. За її версією, приміщення надали центру як тимчасове ще у 2022 році, а умовою було звільнення павільйону після відновлення проєктів, передбачених концепцією розвитку Експоцентру, затвердженою у 2017 році. У ВДНГ заявили, що комунальне підприємство попередили про переїзд за кілька місяців.
Керівництво Експоцентру визнає, що популярна локація допомагала тваринам знаходити родини, але закликає підтримувати центр незалежно від конкретної адреси. На території ВДНГ також продовжує працювати Patron Pet Center — інший проєкт, який займається евакуйованими з прифронтових регіонів тваринами. Його не слід плутати з комунальним Центром адопції, навколо якого виникла петиція.
Активісти натомість закликають державну й міську владу не обмежуватися поясненнями про тимчасовий характер договору. ВДНГ перебуває у державній власності, тоді як Центр адопції є міським комунальним проєктом. На думку авторів звернення, сторони мають провести переговори й знайти на території комплексу приміщення, яке дозволить зберегти центр і водночас не заважатиме розвитку спортивної інфраструктури.
Компромісом могло б стати перенесення центру до іншого павільйону ВДНГ або створення меншої постійної локації для знайомства з тваринами, яких утримують на основних майданчиках. Такий формат дозволив би не повертати весь притулок, але зберегти головну перевагу попереднього місця — постійний контакт із великою аудиторією.
Проблема виходить за межі одного павільйону. Києву потрібна мережа невеликих центрів адопції у різних районах, щоб знайомство з безпритульними тваринами не вимагало далекої поїздки. Великі притулки можуть забезпечувати лікування, карантин і тривале утримання, а відкриті міські пункти — соціалізацію, волонтерські програми та передачу котів і собак у родини.
У столиці вже проводять виїзні Дні адопції, під час яких тварин представляють у парках та інших публічних просторах. Додатковим інструментом став сервіс «Адопція тварин» у застосунку «Київ Цифровий», де можна переглянути фотографії та інформацію про підопічних. Проте ані періодичний захід, ані цифрова анкета не замінюють постійного місця для живого знайомства.
Петиція порушує питання не тільки про зручність відвідувачів, а й про місце адопції у міській політиці. Притулок не повинен бути територією, прихованою далеко від повсякденного життя. Що частіше містяни бачать тварин, спілкуються з волонтерами й отримують інформацію про відповідальне утримання, то менше страху та стереотипів виникає навколо безпритульних собак і котів.
Подальша доля звернення залежатиме від кількості підписів і реакції Київради. Навіть якщо повернути саме павільйон №16 буде неможливо через плани розвитку ВДНГ, громадська дискусія може змусити владу запропонувати рівноцінний міський простір. Важливо, щоб рішення враховувало не лише квадратні метри та формальний статус оренди, а й реальний вплив розташування на кількість успішних адопцій.
Закриття центру на ВДНГ не означає, що тварини залишилися без догляду, проте зміна адрес створює ризик втрати частини аудиторії, яка роками підтримувала проєкт. Саме тому активісти закликають киян відвідувати нові локації, допомагати з вигулом і поширювати інформацію про підопічних, одночасно домагаючись появи доступного центру адопції у популярному міському просторі.
Дискусія навколо ВДНГ має завершитися не протистоянням між спортивною інфраструктурою та захистом тварин, а практичним рішенням. Великий державний комплекс і міська влада мають можливості знайти формат, у якому розвиток території поєднуватиметься з гуманною політикою. Для котів і собак доступність центру означає не просто більше відвідувачів, а реальний шанс швидше залишити притулок і отримати власну родину.
