На фронті загинув фотограф, письменник і військовослужбовець Юрій Костишин із позивним «Кіт Характерник». Про втрату повідомив PEN Ukraine. Його смерть стала болісною новиною для української культурної спільноти, військових побратимів і читачів, які знали Костишина як людину, що поєднала службу на війні з чесною й уважною фіксацією життя на передовій мовою фотографії та тексту.

Юрій Костишин народився в Тернополі. У 2015 році він добровільно став до лав Збройних сил України та проходив службу у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». З початком повномасштабного російського вторгнення Юрій продовжив воювати вже у складі 44-ї окремої артилерійської бригади. Він брав участь в обороні Києва у перші тижні вторгнення, воював на Житомирщині, згодом на Донеччині та Запоріжжі. Його шлях був типовим для багатьох українських воїнів і водночас унікальним через те, як він умів бачити війну не лише як сукупність бойових дій, а як щоденне життя людей у надзвичайних обставинах.

Під час служби Костишин почав фотографувати на телефон природу, побут і своїх побратимів. Його світлини не були постановочними чи героїзованими. Це були уважні, часто тихі кадри, у яких війна постає через світло, землю, небо, обличчя втомлених, але зібраних людей. Саме ця чесність і відсутність пафосу згодом зробили його роботи впізнаваними й важливими для сучасного українського мистецтва.

З 2023 року фронтові фотографії Юрія Костишина почали експонувати в Україні та за кордоном. Він мав персональні виставки у Львові, Тернополі, Києві та Вільнюсі. Для київської аудиторії його роботи стали одним із візуальних свідчень війни, створених не професійним воєнним кореспондентом, а безпосереднім учасником подій, який дивився на війну зсередини. У цих світлинах Київ і фронт з’єднувалися в єдиному досвіді країни, що бореться за існування.

Фотографії Костишина активно використовували в літературних і мистецьких проєктах. Його роботи увійшли до артбуку Інни Гончар «#4.5.0.», стали частиною збірки віршів Валерія Пузіка «Три медалі в шухляді», а також поетичної книжки «Критик до народу, або Вірші мого дитинства» загиблого воїна Назара Мялікгулиєва. Одна з фотографій Юрія стала обкладинкою музичного релізу гурту «Забавка і Дмитрик — Руїна» на слова Василя Труш-Коваля. Таким чином його візуальна мова органічно вписалася в ширший культурний контекст воєнного часу.

Юрій Костишин був не лише фотографом, а й автором текстів. У 2022 році його тексти опублікували в благодійному книжковому проєкті Мартина Якуба «Йбн блд рсн», який об’єднав голоси людей війни. У 2023 році він став учасником антології військових письменників «Голоси», що зафіксувала досвід захисників України через художнє слово. Також Костишин долучився до аудіозбірки «Незламні», у якій військові читають українську поезію. У цьому проєкті він декламує вірш Юрія Руфа «Чорним по білому», додаючи тексту особливої ваги власним досвідом війни.

Наразі у «Видавництві 333» триває передпродаж артбуку Юрія Костишина «Абидобраніч. Книга світлин та емоцій». Це збірка фотографій і текстів, створених безпосередньо на лінії фронту, і водночас письменницький дебют автора. Книга задумувалася як особистий щоденник війни без коментарів з тилу, без редагування досвіду для зручності читача. Тепер цей артбук набуває додаткового значення як посмертне свідчення і як спосіб зберегти голос людини, яка говорила про війну зсередини.

Юрій Костишин був частиною покоління українських митців, для яких війна стала не темою, а реальністю життя. Він не відокремлював творчість від служби і не протиставляв культуру війні. Його роботи показують, що навіть у найтемніших умовах людина здатна бачити красу, фіксувати крихкі моменти тиші і пам’ятати, заради чого триває боротьба. Для Києва, де його роботи експонувалися і знаходили відгук, ця втрата є частиною спільного болю, який переживає вся країна.

16 грудня в Тернополі зустрічають і супроводжують екіпаж «На щиті» з полеглим Героєм. Його шлях завершується там, де він почався, але створені ним образи і тексти залишаються з тими, хто продовжує жити, воювати і пам’ятати.