Україна визначила п’ять селищ, які представлятимуть країну на міжнародному конкурсі The Best Tourism Villages 2026 від Всесвітньої туристичної організації ООН. Йдеться про програму, яка відзначає сільські громади з сильним туристичним потенціалом, збереженою культурною спадщиною, локальними традиціями та відповідальним ставленням до природного середовища. Відбір українських учасників провело Державне агентство розвитку туризму України разом з експертами галузі.

Цього року від України на конкурс подадуть Опішню на Полтавщині, Вигоду і Криворівню на Івано-Франківщині, а також Меджибіж і Китайгород на Хмельниччині. Кожна з цих громад має власну туристичну ідентичність і представляє різні сторони української культури: народні ремесла, карпатські маршрути, гуцульську традицію, середньовічні пам’ятки, багатокультурну історію, екотуризм і природні ландшафти Поділля. Разом вони формують ширшу картину України, яку варто відкривати не лише через великі міста, а й через малі громади.

Опішня відома як один із головних центрів українського гончарства. Для Полтавщини це не просто туристична точка, а місце, де ремесло стало частиною локальної ідентичності. Опішнянська кераміка давно асоціюється з українським декоративним мистецтвом, ручною працею, традиційними формами, орнаментами й майстрами, які передають знання від покоління до покоління. Саме такі громади важливі для програми The Best Tourism Villages, адже вони показують, як культурна спадщина може бути не музейним спогадом, а живою основою для розвитку.

Туристичний потенціал Опішні полягає не лише в готових виробах, які можна побачити або придбати. Це також майстерні, фестивалі, музеї, зустрічі з майстрами, освітні програми й можливість побачити процес створення кераміки зсередини. Для мандрівників дедалі важливішим стає не просто огляд пам’яток, а досвід участі: доторкнутися до матеріалу, зрозуміти технологію, почути історію речі. Опішня добре відповідає цьому запиту, бо її головна цінність — у поєднанні місця, ремесла й людей.

Вигода на Івано-Франківщині представляє інший тип туристичної привабливості. Це громада, пов’язана з карпатською природою та маршрутом «Карпатський трамвай». Вузькоколійка давно стала одним із найвідоміших туристичних символів цієї місцевості. Вона дозволяє побачити Карпати не з вікна автобуса чи автомобіля, а в повільнішому, майже кінематографічному ритмі. Для туристів така подорож є не лише транспортом, а й окремою пригодою, яка поєднує природу, історію лісової промисловості та атмосферу гірського маршруту.

Вигода має потенціал для розвитку екотуризму, сімейних подорожей, коротких вікенд-маршрутів і пізнавального туризму. У світі дедалі більше цінують громади, які не намагаються копіювати великі курорти, а розвивають власну унікальність. Для Вигоди такою унікальністю є саме поєднання Карпат, вузькоколійки, локальних історій і природного середовища. Участь у міжнародному конкурсі може посилити увагу до цієї громади й допомогти їй стати помітнішою для іноземних мандрівників.

Криворівню часто називають культурним і духовним серцем Гуцульщини. Це село має особливе місце в українській культурній пам’яті, адже пов’язане з гуцульською традицією, літературою, етнографією, народною архітектурою та історіями митців, які знаходили тут натхнення. Для туриста Криворівня — це не лише красиві краєвиди, а й простір, де можна відчути глибину гуцульської культури: музику, одяг, обряди, говірку, дерев’яні храми, музеї та побутову пам’ять.

Саме такі місця допомагають показувати Україну як країну регіонального різноманіття. Гуцульщина має впізнаваний образ, але важливо, щоб він не перетворювався на поверхневу туристичну декорацію. Криворівня може бути сильною саме тоді, коли туризм підтримує місцеву культуру, а не витісняє її. Програма The Best Tourism Villages звертає увагу не тільки на привабливість локації, а й на здатність громади зберігати спадщину та розвивати її відповідально.

Меджибіж на Хмельниччині вирізняється старовинною фортецею та багатокультурною історією. Це місце пов’язане з різними історичними шарами Поділля, військовою архітектурою, торгівлею, релігійною спадщиною та пам’яттю кількох спільнот. Меджибізький замок є одним із тих об’єктів, які можуть стати центральною точкою туристичного маршруту, але справжня сила громади полягає в ширшому контексті: історіях людей, вулиць, річок, старих будівель і культурних перетинів.

Для міжнародної аудиторії Меджибіж може бути цікавим як приклад українського містечка, де історія не зводиться до однієї епохи чи одного наративу. Такі місця потребують уважної інтерпретації, якісних екскурсій, музеєфікації, подій і зручної туристичної інфраструктури. Якщо громада зможе поєднати збереження пам’яток із сучасною подачею, вона матиме шанс привабити не лише внутрішніх туристів, а й гостей з-за кордону.

Китайгород на Хмельниччині поєднує історичну спадщину з мальовничими ландшафтами Поділля. Його туристична цінність полягає в природі, краєвидах, старих пам’ятках і можливості розвивати маршрути, що поєднують спокійний відпочинок, пізнання історії та екологічну складову. Поділля загалом має великий потенціал для мандрівок, але часто залишається менш розкрученим, ніж Карпати чи великі туристичні міста. Участь Китайгорода в конкурсі може привернути увагу до цього регіону.

Програма The Best Tourism Villages була заснована у 2021 році Всесвітньою туристичною організацією ООН. Її мета — підтримувати сільські громади, які розвивають туризм не шляхом масової забудови чи втрати локального характеру, а через збереження культури, природи, ремесел і сталого способу життя. Для України це особливо актуально, адже багато громад мають унікальні ресурси, але потребують міжнародної видимості, якісної промоції та інвестицій у туристичну інфраструктуру.

Голова Державного агентства розвитку туризму Наталія Табака наголосила, що головна цінність програми полягає не лише у промоції місць, а й у підтримці людей, які розвивають свої громади та створюють сучасні туристичні продукти на основі локальної спадщини. Це важливий акцент, бо туризм у малих громадах завжди тримається на людях: майстрах, гідах, музейниках, підприємцях, фермерах, культурних менеджерах, власниках садиб і місцевих активістах. Саме вони перетворюють локацію на досвід.

Українські села вже мають успішний досвід у цій програмі. Організатори раніше відзначили Ворохту й Урич у 2024 році, а також Колочаву і Синевирську Поляну у 2025-му. Це означає, що українські громади можуть бути конкурентними на міжнародному рівні, якщо мають чітку ідентичність, якісну туристичну пропозицію та здатність зберігати місцеву спадщину. Нові п’ять учасників продовжують цю лінію й показують, що туристична Україна значно ширша за стандартні маршрути.

Результати міжнародного відбору ООН оголосить наприкінці 2026 року. Для громад-переможців це шанс отримати додаткове міжнародне просування, залучити нових туристів і посилити інтерес до української культурної спадщини за кордоном. Але навіть сама участь уже є важливою. Вона створює інформаційний привід, допомагає громадам структурувати власну туристичну пропозицію й показує місцевим жителям, що їхня спадщина має цінність не лише для регіону, а й для світу.

У час війни розвиток туризму може здаватися не першочерговою темою, але насправді він пов’язаний із відновленням, економікою та культурною стійкістю. Туризм дає громадам робочі місця, підтримує малий бізнес, стимулює збереження пам’яток, допомагає людям залишатися у своїх містечках і селах. А міжнародне визнання українських туристичних локацій нагадує світові, що Україна — це не лише фронт і руйнування, а й культура, природа, ремесла, історія та живі громади.

П’ять селищ, які представлятимуть Україну на The Best Tourism Villages 2026, показують різні обличчя країни. Опішня говорить мовою глини й гончарства, Вигода — мовою Карпат і вузькоколійки, Криворівня — мовою гуцульської культури, Меджибіж — мовою фортеці й багатокультурної пам’яті, Китайгород — мовою подільських ландшафтів та історичних маршрутів. Разом вони формують мапу України, яку хочеться відкривати уважно, повільно й з повагою до місця.