У Києві з пам’ятника Богдану Хмельницькому на Софійській площі демонтували захисну конструкцію, яку встановили після початку повномасштабного вторгнення Росії. Монумент відкрили напередодні Дня Незалежності України, а найближчим часом його також планують очистити від пилу, атмосферних забруднень і поверхневих нашарувань. Роботи проводять без використання бюджетних коштів — у межах благодійної соціальної ініціативи.

Після демонтажу захисту фахівці мають привести до ладу не лише сам монумент, а й територію навколо нього. Пам’ятник Богдану Хмельницькому є одним із найвідоміших символів історичного центру Києва, тому його повернення у відкритий міський простір напередодні державного свята має і символічне значення.

Пам’ятник очистять після кількох років під захистом

Захисні конструкції навколо столичних монументів почали встановлювати у перші тижні повномасштабного вторгнення. Мішки з піском і спеціальні модульні елементи мали захистити пам’ятки від уламків, вибухової хвилі та інших наслідків російських обстрілів.

Пам’ятник Богдану Хмельницькому також протягом тривалого часу залишався частково закритим. Тепер після демонтажу конструкції його стан мають детально перевірити та провести професійне очищення.

Фахівці прибиратимуть пил, атмосферні забруднення та нашарування, які накопичилися на поверхні монумента. Роботи планують виконувати із дотриманням усіх вимог щодо поводження з об’єктами культурної спадщини.

Для цього використовуватимуть професійну техніку, спеціалізоване обладнання для очищення, а також підіймальні механізми, необхідні для роботи на висоті.

Роботи виконують без бюджетних коштів

Очищення пам’ятника проводить компанія Inwhite у межах соціальної ініціативи Clean Day. Роботи виконуються на благодійній основі, без фінансування з міського бюджету.

Разом із очищенням самого монумента планують впорядкувати простір навколо нього. Софійська площа є одним із найвідвідуваніших туристичних та історичних місць Києва, а пам’ятник Хмельницькому фактично формує її центральну композицію.

Повернення монумента до звичного вигляду також змінює сприйняття самої площі, яка протягом кількох років залишалася одним із символів воєнного Києва — міста, де навіть найвідоміші історичні об’єкти доводилося ховати за захисними конструкціями.

Чому Київ почав відкривати пам’ятники

Рішення поступово демонтовувати конструкції пояснюють зміною характеру російських атак. Якщо на початку повномасштабної війни мішки з піском могли принаймні частково захистити монументи від уламків або вибухової хвилі, то зараз Росія дедалі частіше використовує засоби ураження значно більшої потужності.

У КМДА пояснювали, що сучасні балістичні ракети здатні руйнувати навіть залізобетонні конструкції, тому модулі з піском уже не можуть гарантувати ефективного захисту історичних монументів.

Водночас тривале перебування пам’ятників усередині закритих конструкцій саме по собі почало створювати ризики для їхнього стану.

Захист почав шкодити самим пам’ятникам

За словами директора Департаменту культури КМДА Сергія Анжияка, одна з головних проблем полягає у волозі. Усередині закритих конструкцій порушується природна вентиляція, через що може накопичуватися конденсат.

Постійна волога та відсутність нормального повітрообміну створюють сприятливі умови для появи грибків та інших біологічних уражень. Для історичних матеріалів такі процеси можуть бути не менш небезпечними, ніж зовнішнє забруднення.

Фактично місто опинилося перед складним вибором: залишати монументи під конструкціями, які вже не можуть гарантувати захист від сучасних ракет, або відкривати їх і забезпечувати професійний догляд.

У КМДА наголошували, що наразі не існує сертифікованих захисних систем, здатних гарантовано врятувати великі монументи від сучасних засобів ураження.

У Києві вже відкрили кілька відомих пам’ятників

Демонтаж конструкцій у столиці почався ще в липні. Захист, який масово встановлювали на початку російського вторгнення, поступово прибирають із найбільш відомих монументів міста.

До пам’ятника Богдану Хмельницькому вже розконсервували пам’ятники Лесі Українці, княгині Ользі та композитору Миколі Лисенку. Таким чином, історичні скульптури поступово повертаються у звичний міський простір після кількох років війни.

Цей процес не означає, що загроза для культурної спадщини зникла. Навпаки, російські атаки залишаються однією з найбільших небезпек для історичних будівель, музеїв, храмів і монументів. Однак міська влада тепер змушена враховувати ще й ризики, які виникають через багаторічне перебування пам’яток під тимчасовими укриттями.

Софійська площа повертає довоєнний вигляд, але війна триває

Пам’ятник Богдану Хмельницькому встановили у самому серці історичного Києва, поруч із Софією Київською. Протягом десятиліть його силует був невіддільною частиною панорами площі, тому закритий мішками та конструкціями монумент після 2022 року став одним із найбільш впізнаваних образів столиці під час війни.

Тепер цей образ змінюється. Напередодні Дня Незалежності Хмельницький знову відкритий для містян і туристів, а сам пам’ятник отримує необхідний догляд після тривалого періоду консервації.

Водночас повернення монументів у відкритий простір не означає повернення Києва до довоєнної реальності. Місто продовжує жити під загрозою російських атак, а культурна спадщина залишається вразливою.

Саме тому нинішня розконсервація має подвійний сенс. З одного боку, Київ повертає свої історичні символи містянам. З іншого — змушений визнавати, що старі способи захисту вже не відповідають реаліям сучасної війни. Пам’ятник Богдану Хмельницькому знову став видимим на Софійській площі, але його відкриття водночас нагадує, наскільки складно сьогодні зберігати культурну спадщину столиці.