Великий Луг Нижнього Дніпра може зробити перший офіційний крок до міжнародного визнання як унікальний культурно-природний ландшафт. Понад 100 громадських, наукових і культурних організацій, а також більш як 300 науковців, природоохоронців, істориків, археологів, діячів культури та активістів підтримали звернення щодо внесення території до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ініціативу адресували Міністерству культури України та Національній комісії України у справах ЮНЕСКО.

Автори звернення закликають державу розпочати офіційну процедуру та створити робочу групу за участі профільних установ, науковців, природоохоронців і громадськості. Вона має координувати підготовку документів та майбутню охорону території.

Робоча назва потенційного об’єкта — «Великий Луг Нижнього Дніпра: культурно-природний ландшафт Запорозьких Січей». Фахівці вже підготували концепцію, наукове обґрунтування та чернетку форми для подання до Попереднього списку. Документи ще мають доопрацювати: уточнити межі території, визначити її ключові культурні й природні складові, описати стан збереження та створити систему управління, яка відповідатиме вимогам ЮНЕСКО.

Попередній список є першим обов’язковим етапом на шляху до можливої номінації у Список всесвітньої спадщини. Він містить об’єкти, які держава вважає перспективними для подальшого представлення міжнародній спільноті. Внесення до нього ще не означає отримання статусу ЮНЕСКО і не гарантує позитивного рішення в майбутньому. Проте Комітет всесвітньої спадщини не розглядає повну номінацію території, якої немає у Попередньому списку відповідної держави.

Для Великого Лугу пропонують формат змішаного об’єкта, у якому культурна цінність нерозривно пов’язана з природною. До створення Каховського водосховища це була система дніпровських рукавів і проток, островів, озер, боліт, луків, очеретяних заростей і заплавних лісів із багатим рослинним та тваринним світом.

Територію Нижнього Дніпра заселяли представники різних археологічних культур ще з доісторичних часів. У пізніші століття природна структура Великого Лугу стала одним із чинників формування Запорозьких Січей. Розгалужені протоки, острови та заболочені ділянки створювали природний захист, забезпечували шляхи сполучення, рибальство, мисливство, випас худоби й доступ до ресурсів. Ландшафт безпосередньо впливав на військову організацію, господарство та політичне життя запорозького козацтва.

Дослідники пропонують розглядати Великий Луг не як набір окремих пам’яток, а як цілісний історичний ландшафт. Природні умови тут визначали способи заселення, оборони, пересування та господарювання. Цей зв’язок може стати основою для обґрунтування виняткової універсальної цінності об’єкта.

У середині XX століття Великий Луг зазнав радикального перетворення. Під час спорудження Каховської ГЕС і наповнення водосховища значну частину заплавного ландшафту затопили. Під водою опинилися природні території, села, кладовища, кургани, археологічні об’єкти та місця, пов’язані з історією Запорозьких Січей. Разом із ними було втрачено звичний спосіб життя місцевих громад і порушено природні процеси Нижнього Дніпра.

Нова катастрофічна зміна сталася у червні 2023 року, коли російські війська зруйнували греблю Каховської ГЕС. Це спричинило масштабне затоплення територій нижче за течією, людські втрати, руйнування населених пунктів і величезну екологічну шкоду. Після сходження води значна частина колишнього водосховища знову стала суходолом, а на його дні розпочалися природні процеси, які науковці пов’язують із формуванням нового Великого Лугу.

На території швидко з’явився рослинний покрив, почали формуватися молоді заплавні ліси, мілководдя та заболочені ділянки. Однак дослідники застерігають від поспішних висновків. Відновлення великої річкової екосистеми є тривалим процесом, на який впливають бойові дії, забруднення, стан ґрунтів, зміни течії Дніпра, поширення інвазійних видів та майбутні господарські рішення. Для розуміння довгострокових наслідків потрібні постійний моніторинг, експедиції та природничі й археологічні дослідження.

Можливе включення Великого Лугу до Попереднього списку ЮНЕСКО може надати цій роботі міжнародного виміру. Воно здатне привернути увагу до ролі Нижнього Дніпра в історії українського козацтва, підтримати дослідження та посилити аргументи на користь збереження природного відновлення території. Ініціатива також порушує питання про наслідки радянських гідротехнічних проєктів, через які культурні ландшафти та екосистеми приносили в жертву промисловим і політичним цілям.

Великий Луг одночасно зберігає наслідки радянського затоплення та руйнування Каховської ГЕС під час сучасної війни. Міжнародне визнання допомогло б показати вразливість культурної спадщини й природних систем перед масштабними інженерними втручаннями та воєнними злочинами.

Водночас майбутня номінація вимагатиме складної підготовки. Необхідно визначити точні межі об’єкта, провести інвентаризацію археологічних пам’яток, оцінити стан екосистем, погодити охоронні зони та створити реалістичну модель управління. Значна частина Великого Лугу нині перебуває в зоні бойових дій або під російською окупацією, що обмежує польові дослідження та створює додаткові ризики для спадщини.

Після завершення 48-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини, яка проходить у південнокорейському Пусані з 19 до 29 липня, ініціатори планують продовжити роботу над документацією разом із профільним сектором Міністерства культури. Остаточне рішення про внесення Великого Лугу до Попереднього списку має ухвалити Україна як держава-учасниця Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини.

Підтримка сотень фахівців і понад ста організацій свідчить, що Великий Луг сприймають як простір української пам’яті, де поєдналися природа Нижнього Дніпра, археологічна спадщина, історія Запорозьких Січей, наслідки радянської модернізації та сучасної війни. Внесення до Попереднього списку ЮНЕСКО могло б стати першим кроком до системного захисту цього ландшафту.