Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під час 48-ї сесії включив стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хору до Списку об’єктів всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою. Рішення стосується однієї з найцінніших археологічних пам’яток України, розташованої в тимчасово окупованому Криму й позбавленої повноцінного контролю українських органів охорони культурної спадщини.

У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що внесення Херсонеса до переліку об’єктів під загрозою стало результатом тривалої роботи з документування порушень на території пам’ятки. За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, російська окупаційна влада систематично пошкоджує історичне середовище, проводить незаконні роботи та змінює простір, який має виняткову цінність не лише для України, а й для всього світу.

Серед основних причин рішення названо незаконні археологічні розкопки, масштабне будівництво на території пам’ятки та в її охоронних зонах, руйнування археологічного контексту, а також незаконне переміщення культурних цінностей. Для археології важливе не тільки збереження окремих предметів, стін або фундаментів, а й точне розуміння того, де вони були знайдені, до якого шару належали та з якими об’єктами були пов’язані. Коли територію перекопують без належного наукового контролю або забудовують, ця інформація втрачається безповоротно.

Статус об’єкта всесвітньої спадщини під загрозою не означає виключення Херсонеса зі списку ЮНЕСКО. Навпаки, він має привернути посилену міжнародну увагу, зафіксувати серйозність ризиків і створити додаткові механізми для захисту пам’ятки. Такий крок також посилює доказову базу щодо відповідальності Росії за дії на окупованій території України та порушення норм охорони культурної спадщини.

Під час розгляду питання українську позицію підтримали представники Польщі, Чехії та Швейцарії. Для України ця підтримка має не лише символічне значення. Рішення міжнародної інституції підтверджує, що зміни, які Росія здійснює в Херсонесі, не можна вважати звичайним благоустроєм чи розвитком музейної інфраструктури. Йдеться про втручання в українську пам’ятку, за збереження якої відповідно до Конвенції про всесвітню спадщину відповідає Україна.

Особливе занепокоєння викликає масштабна забудова історичної території. Нові споруди, дороги, інженерні мережі та інші елементи можуть фізично знищувати археологічні шари, змінювати ландшафт і порушувати цілісність пам’ятки. Для Херсонеса важливими є не лише руїни античного міста, які бачать відвідувачі, а й ширша система його хори — сільськогосподарської округи з давнім поділом земель, дорогами, садибами, укріпленнями та слідами господарської діяльності.

Саме поєднання міста і хори робить Херсонес унікальним. ЮНЕСКО описує його як винятковий приклад античного культурного ландшафту, де збереглися залишки грецького поліса та його сільськогосподарського оточення. Давня система земельних ділянок демонструє, як мешканці міста організовували виробництво, вирощували виноград і зернові культури, будували садиби та поєднували міський простір із навколишньою територією.

Херсонес Таврійський був заснований дорійськими греками у V столітті до нашої ери на Гераклейському півострові в південно-західній частині Криму. Упродовж майже двох тисячоліть місто залишалося важливим торговельним, політичним і культурним центром Північного Причорномор’я. Його історія пов’язана з античною Грецією, Римською та Візантійською імперіями, народами степового Причорномор’я і середньовічними державами регіону.

Археологічні залишки Херсонеса охоплюють оборонні стіни, квартали, площі, житлові й господарські споруди, храми, ранньохристиянські базиліки та інші об’єкти різних історичних епох. Цінність пам’ятки полягає в рідкісній безперервності розвитку міста і в можливості простежити взаємодію культур у Чорноморському регіоні. Саме тому будь-яке неконтрольоване втручання загрожує не окремій будівлі, а цілісному історичному свідченню.

До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хору внесли у 2013 році. Уже наступного року Росія окупувала Крим, після чого Україна втратила можливість безпосередньо управляти пам’яткою, контролювати реставраційні та археологічні роботи й забезпечувати виконання міжнародних рекомендацій. Відтоді українська сторона неодноразово повідомляла про незаконні розкопки, будівництво та вивезення знахідок.

Рішення ЮНЕСКО є важливим і для майбутньої деокупації Криму. Воно фіксує стан пам’ятки та характер загроз у період російського контролю, що буде необхідно для оцінювання збитків, планування консерваційних робіт і підготовки програм відновлення. Після повернення української юрисдикції фахівцям доведеться дослідити масштаб втрат, перевірити стан археологічних шарів, документації та музейних колекцій, а також визначити, які зміни можна усунути.

Окремо ЮНЕСКО закликало забезпечити захист інших визначних пам’яток Криму. Серед них названо Ханський палац у Бахчисараї, печерні міста Кримської Готії, Кримську астрофізичну обсерваторію та Судацьку фортецю. Ці об’єкти належать до різних історичних епох і культурних традицій, але всі вони перебувають у зоні ризику через відсутність українського контролю, непрозорість робіт і підпорядкування російській політиці використання культурної спадщини.

Міжнародне визнання загрози важливе саме тому, що Україна зараз не має фізичного доступу до пам’ятки. ЮНЕСКО не може самостійно припинити незаконне будівництво чи повернути вивезені цінності, однак організація здатна документувати порушення, формувати міжнародні рекомендації та підтримувати увагу до проблеми. Статус під загрозою також не дозволяє представити ситуацію як нормальне управління культурним об’єктом.

Внесення Херсонеса Таврійського та його хори до Списку всесвітньої спадщини під загрозою стало міжнародним підтвердженням багаторічних попереджень України. Наступним завданням буде постійний моніторинг, збір доказів і тиск на Росію з вимогою припинити незаконні роботи. Пам’ятка має бути збережена до моменту, коли Україна відновить над нею законний контроль і розпочне професійну оцінку завданої шкоди.