З 12 серпня до 6 вересня у лондонській Fitzrovia Gallery відбудеться виставка «Nature Morte: The Extermination of Ukraine» британського художника Пірса Секунди, створена за результатами його дослідницьких поїздок Україною у 2024–2026 роках. Центральною частиною проєкту стане серія натюрмортів із традиційними українськими стравами — від хліба та окрошки до котлети по-київськи. Однак звичайними ці роботи можна назвати лише на перший погляд: художник створив їх власноруч виготовленим чорнилом із вугілля, зібраного після російського ракетного удару по будівлі Харківської обласної адміністрації у 2022 році. Таким чином залишки зруйнованої української будівлі буквально стали матеріалом, яким у центрі Лондона розповідатимуть про російську війну проти України.

Назва виставки «Nature Morte» перекладається як «мертва природа» і традиційно використовується для позначення натюрморту. Проте Секунда вкладає у цей вислів значно похмуріше значення. Для нього зображені овочі, хліб і готові страви є не лише класичними об’єктами живопису, а символами повсякденного українського життя, яке Росія намагається знищити разом із містами, пам’ятками, мовою та культурною ідентичністю. Художник принципово відмовився від прямого зображення тіл, вибухів і сцен воєнних злочинів. Замість них він показує речі, які здаються максимально мирними й буденними, — їжу на столі. Саме в цьому й полягає задум: глядач повинен спочатку впізнати знайому побутову сцену, а вже потім зрозуміти, з якого матеріалу вона створена і яку історію цей матеріал несе.

Одним із найбільш показових прикладів для Секунди став борщ. Для художника українська страва є доказом того, що навіть кухня може стати частиною боротьби за національну ідентичність. Російські спроби привласнювати українські культурні явища роками стосувалися не лише мистецтва чи історії, а й традиційної кухні. У виставці їжа перетворюється на метафору культури, яка здається невразливою, доки хтось не починає системно стирати її походження, назви, пам’ять і носіїв. Зовні картини залишаються спокійними натюрмортами, але за ними прихований контекст обстрілів, окупації, депортацій і знищення культурної спадщини.

Важливою частиною проєкту стане 40-хвилинний документальний фільм, створений Секундою разом із режисером Девідом Міллером. Крім того, на одній зі стін галереї розмістять велику карту України з 6 347 позначками руйнувань і пошкоджень культурних об’єктів, завданих Росією. Візуально ця карта має показати масштаб руйнування не через окремі резонансні випадки, а через тисячі точок, розкиданих по всій країні. Для британської аудиторії, яка часто бачить війну через фрагментарні новини, така концентрація даних в одному просторі може стати значно сильнішим образом, ніж статистика в інформаційній стрічці.

Незвичайною є й сама технологія створення робіт Пірса Секунди. Майже двадцять років художник виготовляє власні чорнила з матеріалів, пов’язаних із війнами, терактами та руйнуваннями культурних пам’яток. Раніше він використовував іржу з уламків Всесвітнього торгового центру, нафту та вугілля з Музею Мосула в Іраку після звільнення міста від ІДІЛ. У новому українському циклі таким матеріалом стало вугілля з руїн Харківської обласної адміністрації після першого російського ракетного удару по будівлі у 2022 році. Для митця принципово важливо, що матеріал не просто допомагає створити зображення, а сам є фізичним носієм історії.

Таким чином харківське вугілля в роботах Секунди виконує роль, яку неможливо замінити звичайною фарбою. Кожен штрих фактично зроблений частиною об’єкта, зруйнованого російською ракетою. Глядач дивиться на зображення українського хліба чи іншої страви й одночасно бачить матеріал, що залишився після атаки на українське місто. Це створює складний контраст між домашнім, мирним образом і фізичними наслідками війни, які буквально вбудовані в картину.

Підготовка виставки поступово вийшла далеко за межі мистецького проєкту. Секунді допомагала громадська організація PR Army, яка працювала над організацією зйомок, пошуком героїв і локацій. Науковим радником виставки став дослідник Владислав Гаврилов. Спочатку британський художник планував документальний проєкт про знищення української культурної спадщини, однак згодом почав окремо досліджувати незаконну депортацію українських дітей до Росії та роль російських посадовців і військових у цих процесах.

Близько року тривала робота над профайлами російських високопосадовців, губернаторів та інших осіб, які можуть бути причетними до злочинів проти українських дітей. Ці матеріали стануть безпосередньою частиною лондонської експозиції. Поруч із натюрмортами розмістять QR-коди, за якими відвідувачі зможуть перейти до досьє на російських посадовців і військових. Таким способом художня виставка поєднає емоційний вплив мистецтва з документальними матеріалами та конкретними іменами.

Організатори не приховують, що проєкт має не лише культурну, а й практичну мету. Одним із завдань є привернення уваги британських дипломатів, політиків та інших людей, здатних впливати на міжнародні рішення. Автори сподіваються, що демонстрація конкретних осіб і масштабів злочинів сприятиме дискусії щодо персональних міжнародних санкцій. У цьому сенсі виставка перетворюється з мистецької події на інструмент публічної адвокації України.

Сам Пірс Секунда наголошує, що хоче вивести частину британського суспільства зі стану самозаспокоєності. Для нього війна Росії проти України — це не локальний конфлікт на східному кордоні Європи, а загроза самій системі європейської безпеки та культурній спадщині континенту. Через українські страви, чорнило з харківських руїн і тисячі позначок на карті художник намагається пояснити просту річ: Україна бореться не лише за територію, а й за право зберегти власну культуру та спосіб життя.

Частина коштів від виставки матиме конкретне призначення. 15% від продажу робіт передадуть на відновлення пошкодженого храму XII століття у Києво-Печерській лаврі. Таким чином проєкт, присвячений руйнуванню культурної спадщини, безпосередньо працюватиме й на її відновлення.

Пірс Секунда понад 25 років досліджує навмисне знищення культури під час воєн і диктатур. Раніше він документував руйнування, здійснені ІДІЛ в Іраку, а його робота, присвячена нацистській окупації британського острова Олдерні, сприяла урядовому розслідуванню у Великій Британії. Його твори зберігаються у Британському музеї, Музеї Вікторії та Альберта, Національному музеї Іраку, Музеї 11 вересня у Нью-Йорку, ЮНЕСКО та інших колекціях. Тепер до цієї багаторічної роботи додалася Україна — і одним із найсильніших її образів стане звичайний український хліб, намальований попелом будівлі, яку Росія намагалася стерти з лиця Харкова.