У 1961 році над центральною площею Києва ще працювали будівельні крани, а знайомий сьогодні силует висотки тільки формувався. Через 65 років ці кадри стали частиною архівного відео, присвяченого ювілею однієї з найпомітніших будівель у центрі столиці. Старі фотографії зібрали в коротку хроніку, яка показує, наскільки сильно за цей час змінився Майдан. Готель «Україна» відкрився 28 вересня 1961 року, хоча тоді мав іншу назву — «Москва». Будівлю проєктувала група архітекторів під керівництвом Анатолія Добровольського. До неї також входили Борис Приймак, Віктор Созанський, Авраам Мілецький та Анатолій Косенко. Свою нинішню назву висотка отримала вже у незалежній Україні — у 2001 році.

За десятиліття змінився не тільки Майдан, а й статус самого комплексу. У вересні 2024 року його продали на аукціоні великої приватизації. Переможцем стало ТОВ «Ола Файн», кінцевим бенефіціарним власником якого є Максим Кріппа, а під час торгів ціна об’єкта зросла з початкових 1,047 млрд до 2,511 млрд грн без ПДВ. Загалом за комплекс змагалися три учасники.

Висотку над площею могли побудувати інакше

Історія цієї ділянки почалася задовго до 1961 року. Раніше тут стояв хмарочос Гінзбурга — великий прибутковий будинок початку XX століття, який свого часу був однією з найвищих споруд Києва. Під час Другої світової війни будинок було знищено, а після війни центральну частину міста почали перебудовувати. На звільненій ділянці вирішили звести нову висотну будівлю. Її перші ескізи помітно відрізнялися від того, що зрештою побачили кияни. Проєкт створювали у першій половині 1950-х, коли для радянської архітектури були характерні масивні форми та значна кількість декоративних деталей.

Поки тривало будівництво, державний підхід до архітектури змінився. Після початку боротьби з так званими архітектурними надмірностями проєкт довелося спростити. Частину оздоблення прибрали, а деякі рішення для верхньої частини споруди так і залишилися на папері. Саме тому фотографії з будівництва сьогодні виглядають незвично. Важко одразу впізнати місце, яке через кілька десятиліть стане одним із найбільш фотографованих просторів Києва. Замість сучасного Майдану — відкрита площа, техніка, кран і висотка, поверхи якої ще тільки набирають знайомих обрисів.

За вікнами кілька разів змінювалася площа

У рік відкриття готелю Майдан Незалежності мав назву площа Калініна. У 1977 році її перейменували на площу Жовтневої революції. Нинішню назву вона отримала в 1991-му після проголошення незалежності України. Змінювалися не тільки таблички з назвами. Центральна площа неодноразово перебудовувалася, з неї зникали одні архітектурні елементи та з’являлися інші. Найпомітніша для сучасного вигляду реконструкція відбулася у 2001 році. Тоді на Майдані встановили Монумент Незалежності, переоблаштували пішохідні зони та значно змінили простір площі.

Того самого року нову назву отримав і колишній готель «Москва». Відтоді він став «Україною», а його назва ще тісніше пов’язала будівлю з місцем, над яким вона височіє. Завдяки розташуванню на пагорбі споруда десятиліттями залишається добре помітною з Хрещатика та різних частин Майдану. Це особливо добре видно в архівній добірці: автомобілі, реклама, фасади й оформлення площі змінюються, тоді як сама висотка залишається впізнаваною точкою на горизонті. Місце стало свідком і ключових подій новітньої української історії. Поруч відбувалися події Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років. У лютому 2014-го в приміщеннях будівлі надавали допомогу пораненим. Звідти також працювали українські та іноземні журналісти, які висвітлювали події на Майдані.

Аукціон змінив статус відомої будівлі

До 2024 року комплекс залишався у державній власності. Фонд державного майна включив його до великої приватизації, а електронний аукціон провели 18 вересня через систему «Прозорро.Продажі». Початкова вартість становила 1 047 637 152 грн без ПДВ. Під час торгів вона піднялася більш ніж удвічі — до 2 511 777 888 грн. Переможну пропозицію зробило ТОВ «Ола Файн». Договір купівлі-продажу уклали у листопаді 2024 року. Таким чином, через 63 роки після відкриття комплекс перейшов із державної у приватну власність. Для будівлі, яка за час свого існування вже пережила перейменування та кілька великих реконструкцій площі навколо, це стало ще однією помітною зміною.

Один ракурс і зовсім різний Київ

Найцікавіше в ювілейному відео — не окремі дати, а можливість буквально за кілька хвилин порівняти різні епохи. На ранніх кадрах центральний Київ складно впізнати без знайомих орієнтирів. Потім з’являється завершена висотка, змінюються вулиці, транспорт і забудова, а площа поступово набуває сучасних рис. Особливо добре різницю видно на фотографіях, зроблених приблизно з однакових точок. Там, де колись був просторий майданчик і значно менше автомобілів, згодом з’являються нові споруди, підземні переходи, скляні конструкції та Монумент Незалежності.При цьому сама висотка допомагає зіставити кадри між собою. Вона залишається на одному місці, тоді як навколишній простір змінюється майже повністю. Саме через такий контраст архівна добірка сприймається не лише як ювілей конкретної будівлі.

За 65 років перед її фасадом фактично пройшло кілька різних Києвів. Змінювалися назви площі, архітектура центру, міський транспорт і звичний ритм Хрещатика. Старі фотографії зберегли ці зміни без довгих пояснень: достатньо поставити поруч кадр із будівельним краном кінця 1950-х і сучасний вид Майдану.Тому ювілейне відео стало водночас невеликою хронікою центрального Києва. Готелю виповнилося 65 років, але в архівних кадрах набагато більше, ніж історія однієї будівлі. Вони показують місто, яке весь цей час перебудовувалося навколо знайомого силуету над Майданом.