В Україні запустили онлайн-платформу «Віртуальний простір пам’яті. Музей кримського спротиву», присвячену людям, які з 2014 року чинять опір російській окупації Криму, а також стали жертвами політичних переслідувань, незаконних арештів та ув’язнень.

Вхід до віртуального музею доступний на офіційному сайті проєкту. Експозиція через особисті історії, документи, листи та пам’ятні речі розповідає про кримських політв’язнів, журналістів, активістів і правозахисників.

Що показує Віртуальний музей кримського спротиву

До створення проєкту долучилися родичі політв’язнів, звільнені бранці Кремля, правозахисні та громадські організації. Музей також співпрацює з берлінським Mauermuseum am Checkpoint Charlie, де зберігаються оригінали частини експонатів.

Як зазначають автори проєкту, його мета — зберегти пам’ять про жертв російських репресій у Криму, показати людський вимір політичних переслідувань та протидіяти спробам окупаційної влади викривляти історію кримського спротиву.

Читайте також: Крим, який не вдалося стерти: у Києві показують півострів очима Віталія Власюка

Серед експонатів можна побачити речі, які безпосередньо пов’язані з історіями політв’язнів та їхніх родин. Зокрема, це чотки з хліба, які правозахисник і координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв створив у російській в’язниці для свого сина.Також у віртуальній експозиції представлені:

• листи журналістів та активістів із місць ув’язнення;тюремна бирка звільненого політв’язня Нарімана Джеляла;

• щоденник Аппаза Куртамета;футболки братів Асана та Азіза Ахтемових, у яких вони були на судовому засіданні під час оголошення вироку;

• лист із в’язниці від журналіста Владислава Єсипенка;

• фотографії та матеріали про переслідування громадянської журналістки Ірини Данилович;

• книга кримськотатарського громадянського журналіста Османа Аріфмеметова «Моя депортація. Репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО».

Окреме місце в експозиції займає історія кримського художника Богдана Зізи. У 2022 році він облив жовтою та блакитною фарбами двері будівлі окупаційної адміністрації в Євпаторії. Після цього його викрали, піддали тортурам та засудили до 15 років ув’язнення. Самі двері стали одним із символічних експонатів віртуального музею.

Історії політв’язнів та їхніх родин

Музей розповідає не лише про окремі предмети, а й про людей, чиї історії стоять за ними. Серед них — пенсіонерка Галина Довгопола, яку окупаційна влада засудила до 12 років ув’язнення за звинуваченнями, які в матеріалі названі сфабрикованими.

В експозиції представлені також фотографія Ірини Данилович та її листи з ув’язнення. Матеріали розповідають про її переслідування, незаконне утримання та погіршення стану здоров’я.

Читайте також: Кавування кримських татар та авдіївська каша: елементи нематеріальної спадщини України

Через окремі експонати музей показує й досвід людей, які продовжували займатися журналістикою та громадською діяльністю після окупації Криму. Серед них — Владислав Єсипенко, якого затримали після журналістської роботи на півострові, та Осман Аріфмеметов, який продовжив писати у неволі.

Важливу частину проєкту становлять свідчення звільнених політв’язнів та членів родин бранців Кремля. Вони розповідають про умови утримання, психологічний тиск, хвороби та катування в російській неволі. Ці особисті свідчення доповнюють офіційні документи й допомагають зберегти історії людей, які стали частиною спротиву російській окупації Криму.