Зелена вода, піна біля берегів і неприємний запах Дніпра викликали занепокоєння у киян. Незвичний вигляд головної водної артерії столиці може нагадувати наслідки серйозного забруднення, однак фахівці пояснюють: у більшості випадків ідеться про природний процес, який різко посилюється через спеку, прогрівання води та надлишок поживних речовин.

Фахівці КП «Плесо» та Департаменту захисту довкілля КМДА пояснили, чому вода у Дніпрі змінила колір і звідки на поверхні та біля берегової лінії з’являється піна. За словами екологів, головною причиною є активне розмноження мікроскопічних водоростей і ціанобактерій — явище, яке зазвичай називають «цвітінням» води.

Чому Дніпро раптово став зеленим

Під час масового розвитку мікроскопічних водоростей вода може змінювати відтінок від насиченого зеленого до синьо-зеленого або навіть жовтувато-бурого. Такі зміни не обов’язково означають потрапляння у воду хімікатів чи інших небезпечних речовин, хоча сам зовнішній вигляд річки може справляти тривожне враження.

Для активного розмноження водоростей необхідні певні умови. Одним із ключових факторів екологи називають підвищений вміст азоту та фосфору — речовин, які є поживним середовищем для водних мікроорганізмів. Коли їх стає багато, водорості отримують можливість швидко нарощувати свою біомасу.

Ситуацію додатково посилює погода. Тривала спека, висока температура води, слабка течія та застій на окремих ділянках створюють майже ідеальні умови для «цвітіння» Дніпра. Саме тому подібні явища найчастіше стають помітними у найтепліші періоди року, особливо після кількох днів або тижнів стабільно високої температури.

Піна на березі не обов’язково означає хімічне забруднення

Не менше запитань у містян викликає піна, яка накопичується біля берегів. Зовні вона може нагадувати сліди мийних засобів або промислових стоків, однак механізм її появи може бути цілком природним.

Після завершення активної фази розвитку частина водоростей відмирає. Їхня органічна маса починає розкладатися, внаслідок чого змінюється склад поверхневого шару води. Продукти розкладання, білкові та інші органічні сполуки концентруються біля берегової лінії та на ділянках зі слабкою течією.

Під впливом вітру та хвиль ці речовини перемішуються з повітрям і утворюють піну. Найбільше її може накопичуватися саме у затоках, біля берегів та в інших місцях, де вода рухається повільніше. Одночасно процес розкладання водоростей нерідко супроводжується характерним неприємним запахом.

Тому сама поява піни ще не є доказом того, що у Дніпро потрапили хімічні речовини. Екологи наголошують, що встановити наявність конкретних забруднювачів можна лише за результатами лабораторних досліджень води.

Найсерйозніша небезпека прихована під водою

Хоча «цвітіння» може мати природне походження, це не означає, що процес є абсолютно безпечним для екосистеми. Одним із найбільших ризиків стає різке зниження концентрації кисню у воді.

Коли велика кількість водоростей відмирає, мікроорганізми починають активно розкладати органічну масу. Для цього процесу вони споживають кисень, розчинений у воді. Якщо його рівень падає надто сильно, риба та інші водні організми можуть опинитися в умовах кисневого голодування.

У найбільш несприятливих випадках дефіцит кисню здатен спричинити масову загибель риби та інших мешканців водойми. Особливо вразливими стають ділянки зі слабким водообміном, де одночасно накопичується значна кількість органічних решток.

Таким чином, зелений колір Дніпра є не лише візуально незвичним явищем. Він може свідчити про суттєві зміни у водній екосистемі та про інтенсивні біологічні процеси, які впливають на концентрацію кисню, запах води та стан водних організмів.

Спека робить «цвітіння» дедалі помітнішим

Інтенсивність розвитку водоростей безпосередньо залежить від температури та характеру руху води. У періоди сильної спеки верхні шари водойм швидко прогріваються, а за відсутності активної течії створюються сприятливі умови для накопичення мікроскопічних організмів.

Особливо помітним це стає у прибережних зонах, затоках та інших місцях, де водообмін відбувається повільніше. Саме там вода може мати найнасиченіший зелений колір, а після відмирання водоростей — з’являтися піна та запах.

Водночас на вигляд води можуть впливати й інші фактори, тому лише за кольором або наявністю піни неможливо достовірно визначити рівень забруднення водойми. Для цього необхідні проби води та лабораторний аналіз із визначенням концентрації конкретних речовин.

Чи варто киянам хвилюватися через зелений Дніпро

Фахівці закликають не робити висновків про хімічне забруднення лише за зовнішніми ознаками. Зелений колір води та піна можуть бути результатом природних біологічних процесів, посилених погодними умовами.

Водночас активне «цвітіння» не варто сприймати як суто косметичну проблему. Масове розмноження та подальше відмирання водоростей здатне серйозно змінювати умови існування у водоймі, насамперед через падіння рівня кисню.

Тому стан Дніпра потребує постійного спостереження, особливо у періоди тривалої спеки. А остаточну відповідь на питання про наявність небезпечного забруднення можуть дати не фотографії зеленої води чи піни, а лише результати відповідних досліджень.