21 серпня у містечку Кортемілія в італійському П’ємонті відкриється персональна виставка українського скульптора Івана Підгайного «Одне крізь інше» (Uno attraverso l’altro). Експозиція стане підсумком роботи митця під час міжнародної мистецької резиденції Biruchiy Cortemilia та об’єднає скульптуру із серією нових малюнків, створених безпосередньо в Італії.

У цих роботах художник несподівано відійшов від одного зі своїх традиційних мотивів — людської фігури — й звернувся до навколишнього пейзажу, побутових предметів і натюрмортів. Гори, овочі на столі та речі, які переходять від одного покоління до іншого, опинилися в одному художньому просторі й перетворилися на своєрідний зріз часу.

Іван Підгайний поєднав в одному малюнку різні масштаби часу

Однією з центральних частин виставки стане графічна серія, яку Підгайний створив під час перебування у Кортемілії. На аркушах художник поєднує характерні пейзажі П’ємонту з предметами повсякденного життя та натюрмортами. На перший погляд ці об’єкти існують незалежно один від одного, однак у роботах митця вони накладаються й утворюють єдину композицію.

Мистецтвознавиця Катерина Підгайна звертає увагу на те, що кожен із цих елементів має власний часовий масштаб. Гірський ландшафт може існувати мільйони років, овочі на столі — лише кілька днів, а предмети побуту здатні пережити кілька поколінь людей. Водночас на одному аркуші звичне відчуття часу зникає: усі ці об’єкти опиняються в одній точці спостереження.

«Накладені на один аркуш, вони перестають бути окремими об’єктами й стають зрізом часу, зробленим у конкретному місці конкретним поглядом», — пояснила Катерина Підгайна концепцію серії.

Саме ця ідея стала основою назви виставки «Одне крізь інше». Різні часові пласти, форми та речі не просто розташовуються поруч, а ніби проходять одне крізь одне, створюючи новий образ місця.

Скульптор несподівано відійшов від людської фігури

Іван Підгайний працює як скульптор і викладач скульптури, однак малюнок завжди існував паралельно з його основною художньою практикою. Одним із найпомітніших мотивів у його роботах традиційно була людина — її тіло, пластика та взаємодія форми з простором.

Резиденція в Італії стала для художника можливістю тимчасово змінити звичний напрям. У Кортемілії він фактично відсунув людську фігуру на другий план і почав уважніше дивитися на саме середовище — ландшафт, предмети та деталі повсякденності.

У результаті з’явилася серія пейзажів і натюрмортів, які водночас залишаються близькими до його скульптурного мислення. Художника цікавить не стільки буквальне відтворення побаченого, скільки форма, об’єм, співвідношення об’єктів і простору між ними.

Саме тому на виставці графіку покажуть поруч зі скульптурними роботами. Такий монтаж має підкреслити, що два різні медіа фактично продовжують одну розмову — про форму та спосіб, у який людина бачить навколишній світ.

Українська резиденція продовжила життя після окупації Бірючого

Особливого значення виставці додає історія проєкту Biruchiy contemporary art project. Українську мистецьку ініціативу заснували у 2006 році на Бірючому острові в Азовському морі. З 2008 року проєкт реалізує громадська організація «Спілка дослідників сучасного мистецтва».

За роки існування Biruchiy став майданчиком для резиденцій, експериментів і співпраці українських та закордонних митців. Однак після початку повномасштабного російського вторгнення та окупації Бірючого острова традиційне місце проведення резиденції стало недоступним.

Проєкт не припинив існування, а продовжив роботу за межами України. Одним із нових центрів став італійський Кортемілія, де вже понад рік приймають українських художників і знайомлять місцеву аудиторію із сучасним мистецтвом України.

У цьому контексті Biruchiy Cortemilia перетворився не просто на тимчасову заміну втраченої української локації. Це також спосіб зберігати безперервність мистецького процесу та створювати нові міжнародні зв’язки навіть тоді, коли первісний простір проєкту перебуває під російською окупацією.

Кортемілія стала частиною самих робіт

Для Підгайного італійська резиденція виявилася не просто місцем, де можна було працювати над уже запланованими творами. Саме Кортемілія та її ландшафт безпосередньо вплинули на нову серію.

П’ємонт із його горами, невеликими містами й повільним ритмом життя став матеріалом для художнього спостереження. Проте автор не створює класичні туристичні краєвиди. Пейзаж у його роботах існує поруч із найзвичайнішими речами — і саме цей контраст змушує інакше подивитися на тривалість людського життя та речей навколо нас.

Гора існувала задовго до появи конкретної людини й, найімовірніше, залишатиметься після неї. Предмет може служити одній родині десятиліттями, а їжа на столі зникне за кілька днів. Художник об’єднує ці різні часові виміри в одному моменті, ніби позбавляючи їх звичної ієрархії.

Так виставка, що починалася як підсумок резиденції, перетворюється на ширше дослідження пам’яті, часу та здатності людини фіксувати коротку мить усередині значно довшої історії.

Українське мистецтво представлять аудиторії П’ємонту

Відкриття виставки «Одне крізь інше» відбудеться 21 серпня з 19:00 до 22:00 у просторі BIRUCHIY Cortemilia в П’ємонті. Відвідувачі побачать нову графічну серію Івана Підгайного разом із його скульптурами, що дозволить простежити зв’язок між різними напрямами практики художника.

Для українського сучасного мистецтва такі резиденції мають особливе значення під час війни. Вони не лише дають художникам можливість працювати, а й формують простір прямого діалогу з європейською аудиторією. Історія Biruchiy демонструє, як культурна ініціатива, фізично витіснена російською окупацією зі свого дому, може продовжити існування в іншій країні.

Виставка Івана Підгайного у Кортемілії стала одним із результатів цього продовження — український проєкт, що народився на березі Азовського моря, тепер представляє українського художника серед гір П’ємонту.