У Києві ансамбль із дев’яти монументальних вітражів «Історія медицини», створений художниками Валерієм Карасем і Марієттою Левханян у 1976 році, офіційно отримав статус об’єкта культурної спадщини. Охоронний статус надали не лише всьому ансамблю, а й кожній із дев’яти композицій окремо. Це рішення може стати ключовим для збереження унікального твору українського монументального мистецтва, частину якого протягом попередніх десятиліть уже було втрачено або приховано від огляду.

Про завершення важливого етапу оформлення охоронної документації повідомив Київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використання пам’яток. Композиції розташовані у медичному корпусі на вулиці Загорівській, 1 і присвячені розвитку медицини в різні історичні епохи та в різних культурах.

Дев’ять історій медицини, зібраних у склі

Ансамбль створили майже пів століття тому, однак його масштаб залишається вражаючим і сьогодні. Дев’ять композицій демонструють історію медицини від Київської Русі й Давньої Греції до середньовічної Франції, Китаю та арабського світу. Це не просто декоративне оформлення медичного закладу, а масштабний мистецький проєкт, у якому історичні сюжети поєдналися зі складною технологією виготовлення кольорового скла.

Кожен фрагмент майстри фактично створювали вручну. Скло відливали у спеціальних формах, додавали барвники, а після часткового затвердіння на поверхню наносили малюнок. За оцінкою фахівців, дев’ять вітражів можуть складатися більш ніж із 1500 окремих скляних елементів. Саме ця техніка зробила ансамбль не лише художньо цінним, а й надзвичайно складним для реставрації у разі пошкодження.

Особливо драматичною є історія створення роботи. Під час роботи над ансамблем Валерій Карась зазнав тяжкої травми та втратив одне око. Попри це, проєкт було завершено, а вітражі стали частиною архітектурного простору медичного корпусу.

Частину унікального ансамблю вже втратили

Системне дослідження вітражів КНМЦ розпочав лише у 2025 році. Саме тоді фахівці детально зафіксували сучасний стан ансамблю й виявили, що частина первісної структури вже не збереглася. Найсерйозніші втручання відбулися на початку 2000-х років.

З композицій «Медицина Київської Русі», «Лікарі Франції середньовіччя» та «Давньоарабські лікарі» демонтували окремі блоки вітражного скла, а на їхньому місці встановили звичайні вікна. Фактично цілі фрагменти авторської роботи зникли з ансамблю, який спочатку замислювався як цілісна мистецька розповідь.

Ще дві роботи — «Давньогрецька медицина» та «Китайська медицина» — з боку приміщення зараз закриті для огляду. Таким чином, навіть збережені композиції не всі доступні глядачам у первісному вигляді.

Саме тому надання охоронного статусу має значення не лише як формальність. Після десятиліть, коли окремі частини ансамблю можна було демонтувати або закривати без належного врахування їхньої мистецької цінності, вітражі нарешті отримали юридично визначений статус культурної спадщини.

Кожен вітраж захистили окремо

Для оформлення документації мистецтвознавиця Тетяна Мячкова підготувала одразу десять комплектів облікових матеріалів. Один стосувався всього ансамблю як єдиного об’єкта, а ще дев’ять — кожної окремої композиції.

Такий підхід принципово важливий. Якщо одна з робіт буде пошкоджена, перебудована або опиниться під загрозою демонтажу, вона матиме власну документацію та окремий охоронний статус. Це суттєво посилює можливості для збереження ансамблю в майбутньому.

Після розгляду матеріалів консультативною радою Департамент охорони культурної спадщини наказом від 5 травня 2026 року визнав ансамбль та всі дев’ять його складових об’єктами культурної спадщини.

Наступний крок — Державний реєстр пам’яток

На цьому процедура ще не завершена. Підготовлену документацію передали до Міністерства культури України, яке має розглянути можливість внесення ансамблю «Історія медицини» та кожної його композиції до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Станом на зараз вітражів у цьому реєстрі ще немає. Водночас уже отриманий статус створює юридичну основу для їх охорони та фіксує культурну цінність ансамблю на міському рівні.

Ситуацію ускладнює ще одна обставина. Хоча всі дев’ять композицій фізично розташовані в одному корпусі, вони мають трьох різних балансоутримувачів — Київську обласну клінічну лікарню, Київський обласний спеціалізований медичний центр та Київський обласний перинатальний центр. Тому питання збереження, догляду й потенційної реставрації потребуватиме координації одразу між кількома установами.

Київ поступово повертає цінність монументальному мистецтву

Історія ансамблю «Історія медицини» демонструє проблему, з якою стикається значна частина українського монументального мистецтва другої половини ХХ століття. Мозаїки, панно, вітражі та декоративні композиції десятиліттями залишалися частиною громадських будівель, але далеко не завжди мали формальний статус пам’яток.

Через ремонти, перепланування або зміну функцій приміщень такі твори могли зникати практично непомітно. У випадку вітражів на Загорівській частина авторської роботи вже була демонтована ще до того, як фахівці почали оформлювати її охорону.

Тепер головним завданням стає не лише закріплення статусу на папері, а збереження того, що залишилося. Ансамбль із понад півтори тисячі вручну виготовлених скляних деталей є рідкісним прикладом монументального мистецтва 1970-х років, у якому поєдналися історія, медицина, архітектура та складна авторська техніка.

Надання вітражам статусу культурної спадщини означає, що їхня доля більше не повинна залежати лише від чергового ремонту чи господарського рішення конкретної установи. Після майже п’ятдесяти років існування «Історія медицини» нарешті отримала офіційне визнання як частина культурної пам’яті Києва.