Державна культурна ініціатива «Тисячовесна» ще не поставила крапку у визначенні проєктів, які отримають фінансування. Після масштабних пітчингів з’ясувалося, що частина експертних комісій не використала весь передбачений для них бюджет, а тому невитрачені гроші планують перерозподілити. Це означає, що список переможців потенційно може розширитися, причому комісії зможуть повернутися не лише до резервних проєктів, а й до інших заявок, які залишилися без підтримки.

Про механізм перерозподілу 20 серпня розповіла міністерка культури Тетяна Бережна. За її словами, деякі комісії свідомо не стали витрачати весь доступний бюджет, якщо не побачили достатньої кількості проєктів належної якості. Зокрема, невикористані кошти залишилися у напрямах музики та перформативного мистецтва.

Гроші можуть перейти від одних напрямів до інших

Точна сума залишків стане відома після того, як усі комісії завершать підрахунки. Разом із цією інформацією вони мають повідомити Міністерству культури, чи хочуть використати залишок на додаткові проєкти. Якщо певний напрям відмовиться від невитрачених коштів, гроші зможуть передати іншій категорії «Тисячовесни».

Після цього експертні комісії за необхідності проведуть додаткові засідання та визначать нових претендентів на фінансування. Голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов пояснив, що комісії не будуть жорстко прив’язані тільки до сформованого раніше резерву. За наявності додаткового фінансування вони зможуть повторно переглянути всі проєкти, які брали участь у конкурсі, але не отримали грошей.

Водночас уже визначеним переможцям не доведеться чекати завершення нового розподілу. Бережна наголосила, що обидва процеси проходитимуть паралельно. З авторами відібраних проєктів планують укладати договори та виплачувати до 90% коштів авансом, щоб виробництво могло розпочатися якомога швидше.

«Переможця» оголосили зі сцени, а потім прибрали зі списку

На цьому суперечки навколо результатів не завершилися. Після оголошення переможців виявилося, що в офіційних списках були технічні помилки.

Найгучнішою стала ситуація з фільмом «Жовто-блакитне» Ахтема Сеітаблаєва та Зази Буадзе. Проєкт оголосили переможцем зі сцени, однак згодом він зник із фінального переліку. Андрій Осіпов пояснив, що насправді стрічка перебувала у резерві, але під час підготовки підсумкового документа її помилково внесли до числа переможців.

Очільник Держкіно публічно попросив вибачення у Сеітаблаєва та Буадзе й визнав, що повідомляти авторам про скасування вже оголошеної перемоги надзвичайно неприємно. Водночас шанс на фінансування у «Жовто-блакитного» залишається: гроші для картини можуть знайти саме після майбутнього перерозподілу або в наступному році.

Палац «Україна» навпаки з’явився серед переможців

Протилежна ситуація виникла із проєктом Національного палацу мистецтв «Україна» «Національна легенда Ігор Поклад». Під час публічного оголошення його серед переможців не назвали, що швидко помітили у соціальних мережах. Пізніше Палац «Україна» повідомив про перемогу самостійно, а кількість підтриманих заявок у категорії сучасної музики змінилася зі 143 до 144.

Голова Держмистецтв Ольга Россошанська пояснила ситуацію технічною помилкою. За її словами, проєкт був у правильному офіційному переліку, однак його пропустили саме під час оголошення результатів.

Такі випадки додали нових запитань до конкурсу, навколо якого ще під час пітчингів точилися дискусії щодо критеріїв оцінювання, складу експертних комісій та можливих конфліктів інтересів.

Майже 4 мільярди на український культурний продукт

«Тисячовесна» стала однією з найбільших державних програм фінансування культури останніх років. Її основою була ініціатива зі створення «1000 годин українського контенту», запропонована у 2025 році.

На різні напрями передбачили майже 4 мільярди гривень. Найбільше — 1,9 млрд грн — спрямували на ігрові фільми та серіали. Документальні проєкти отримали бюджет у 240 млн грн, анімація та контент для дитячої аудиторії — 490 млн грн. На сучасну музику заклали 300 млн грн, на перформативне мистецтво — 400 млн, на аудіовізуальні шоу та контент для соцмереж — 260 млн, на візуальне мистецтво — 300 млн грн.

Після фінальних пітчингів у шести напрямах до фінансування рекомендували 545 культурних проєктів. Однак навіть ці результати поки не можна вважати остаточними: кожен переможець має бути затверджений відповідним наказом, а перерозподіл невикористаних коштів потенційно додасть до списку нові роботи.

Після скандалів правила «Тисячовесни» обіцяють змінити

Перший масштабний конкурс виявив і проблеми, які організатори вже обіцяють врахувати у 2027 році. Особливо багато питань виникло до кінематографічних секцій: учасники та представники індустрії сперечалися через можливі конфлікти інтересів, надто широкі категорії та ситуації, коли дуже різні за форматом проєкти оцінювали одні й ті самі експерти.

Міністерство культури вже анонсувало зміни до «Тисячовесни» у 2027 році. Серед можливих нововведень — окремі категорії для дебютів, зміна поділу анімаційних і дитячих проєктів, перегляд прохідного балу та правила щодо використання штучного інтелекту. До програми також планують долучити книжкову сферу.

Таким чином, історія першої «Тисячовесни» ще далека від завершення. Держава вже рекомендувала до фінансування сотні фільмів, серіалів, вистав, музичних та мистецьких проєктів, але одночасно змушена виправляти технічні помилки, відповідати на критику й вирішувати, кому передати невикористані мільйони.

Для частини учасників це означає новий шанс. Ті, хто після фінальних пітчингів залишився без державних грошей, можуть несподівано повернутися до боротьби. І після історії з «Жовто-блакитним», плутанини навколо Палацу «Україна» та невикористаних бюджетів остаточний список тих, кому держава профінансує український культурний продукт, фактично ще формується.