У Києві через суд намагаються захистити історичну дерев’яну дачу в Пущі-Водиці, яка вже понад десять років має статус пам’ятки архітектури місцевого значення, однак досі не отримала належного охоронного механізму. Оболонська окружна прокуратура подала позов із вимогою зобов’язати власника будівлі укласти охоронний договір, який визначатиме правила її використання та збереження.

Про ситуацію повідомила Київська міська прокуратура. Йдеться про об’єкт, що офіційно має назву «Будинок житловий». Ще у 2014 році його внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури місцевого значення.

Попри офіційний статус, споруда залишається занедбаною та потребує ремонту. Тепер питання її подальшої долі опинилося в суді.

Власник роками не укладає охоронний договір

Історична будівля перебуває у власності приватного товариства. За даними прокуратури, власник ухиляється від укладення передбаченого законодавством охоронного договору.

Такий документ має визначати режим використання пам’ятки, вимоги до її утримання, проведення ремонтних та реставраційних робіт, а також інші обмеження, необхідні для збереження історичного об’єкта.

У прокуратурі наголошують, що відсутність договору суперечить вимогам закону України «Про охорону культурної спадщини» та створює додаткові ризики для будинку, який і без того перебуває у незадовільному стані.

Київський окружний адміністративний суд уже відкрив провадження у справі. Якщо вимоги прокуратури задовольнять, власника мають зобов’язати виконати передбачені законом процедури щодо охорони пам’ятки.

Унікальний приклад старої Пущі-Водиці

Будинок є характерним зразком дерев’яної дачної забудови початку XX століття. Особливу цінність споруди становить те, що в ній збереглося початкове планування, а сама архітектура відображає стиль забудови Пущі-Водиці в період її формування як популярної дачної місцевості Києва.

Будівлю звели у стилі історизму з елементами неоренесансу та неокласицизму. Для таких споруд характерне поєднання декоративних архітектурних деталей із традиційною дерев’яною конструкцією, що робить їх важливою частиною історичного вигляду району.

Пуща-Водиця протягом десятиліть була відома саме своєю дачною архітектурою. Частина старих будинків не пережила перебудову міста, пожежі, руйнування та тривалу відсутність ремонту. Тому кожна споруда, яка збереглася до сьогодні, має не лише архітектурну, а й історичну цінність.

Занедбаний стан пам’ятки створює ризик того, що унікальний дерев’яний будинок може поступово втрачати автентичні елементи ще до початку повноцінної реставрації.

Охоронний договір не означає автоматичної реставрації

Сам факт укладення охоронного договору не гарантує, що будинок одразу почнуть ремонтувати. Однак такий документ є одним із базових юридичних інструментів захисту пам’ятки.

У ньому фіксуються обов’язки власника щодо збереження об’єкта, допустимі види робіт і вимоги до використання споруди. Це також ускладнює проведення самовільних перебудов або інших втручань, здатних знищити історичні характеристики будівлі.

Для старої дерев’яної архітектури це особливо важливо, адже тривала відсутність належного догляду може швидко призводити до руйнування конструкцій. Волога, пошкодження даху, проблеми з фундаментом або пожежа можуть за короткий час перетворити будинок, який ще можна врятувати, на аварійний об’єкт.

Саме тому прокуратура наполягає не лише на формальному виконанні закону, а й на необхідності створити правові умови для реального збереження споруди.

Київ через суд захищає й інші історичні та природні території

Це не єдина справа, у якій міська прокуратура використовує суд для захисту цінних територій столиці. Паралельно вона вимагає офіційно визначити межі заказника «Совська балка» у Солом’янському районі Києва.

Зелена територія площею понад 37 гектарів отримала статус ландшафтного заказника ще у 2020 році, проте його межі досі належним чином не закріпили. Відсутність формально визначених меж, як і відсутність охоронного договору у випадку з історичним будинком, може створювати додаткові ризики для збереження цінного об’єкта.

Такі справи демонструють одну з головних проблем охорони спадщини Києва: самого внесення будинку чи території до реєстру часто недостатньо, якщо за цим не слідують юридичні та практичні заходи захисту.

Чи вдасться врятувати стару дачу

Подальша доля дерев’яного будинку в Пущі-Водиці тепер залежатиме від рішення суду та наступних дій власника. Навіть після укладення охоронного договору пам’ятка потребуватиме фахового обстеження, ремонту та, ймовірно, реставраційних робіт.

Проте судовий процес може стати першим кроком до того, щоб будівля перестала залишатися історичною пам’яткою лише на папері. Київ уже втратив значну частину старої дерев’яної забудови, тому питання збереження кожного такого об’єкта стає дедалі гострішим.

Якщо вимоги прокуратури будуть задоволені, власник отримає юридично закріплені зобов’язання щодо пам’ятки. А для самої Пущі-Водиці це може означати шанс зберегти ще один фрагмент архітектури початку XX століття, який досі нагадує про історичний вигляд київської дачної місцевості.