Унаслідок російської атаки на Київ 28 вересня пошкоджень зазнав Національний музей Тараса Шевченка — один із головних музейних центрів, присвячених життю та творчості Кобзаря. Фахівці вже оглядають будівлю в центрі столиці та встановлюють точний масштаб пошкоджень. Для музею це вже не перший такий випадок: вибухова хвиля пошкоджувала його і під час масованого ракетного удару 10 жовтня 2022 року.

Заклад розташований на бульварі Тараса Шевченка, 12. Це літературно-художній музей, фонд і експозиція якого пов’язані з творчістю, життям та спадщиною Тараса Шевченка. Про нові пошкодження повідомило Міністерство культури України.

Після атаки будівлю обстежують фахівці

Міністерство культури поки не оприлюднило остаточного переліку пошкоджених конструкцій або інформації про стан музейних фондів. Відомо, що профільні спеціалісти проводять обстеження будівлі та визначають наслідки атаки.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна назвала пошкодження музею черговим ударом по українській освіті, науці та культурі.

Музей опинився серед культурних і наукових установ у центральній частині Києва, які постраждали під час атаки 28 вересня. Найсерйозніші наслідки того дня зафіксували у Будинку Президії Національної академії наук України, де сталося влучання безпілотника, пожежа та руйнування частини будівлі.

Удар по музею Шевченка став уже другим за час великої війни

Будівля Національного музею Тараса Шевченка вже потрапляла під вплив російських ударів. 10 жовтня 2022 року, під час одного з перших масштабних ракетних обстрілів українських міст після початку повномасштабного вторгнення, вибухова хвиля пошкодила музей.

Тоді внаслідок ударів по центру Києва постраждала ціла низка культурних та освітніх установ. У Національному музеї Шевченка були пошкоджені вікна. Поруч наслідки атаки зафіксували також у музеях Ханенків, Київській картинній галереї, Національному науково-природничому музеї, Педагогічному музеї та інших закладах.

Через майже чотири роки будівля музею знову постраждала від російської атаки. Цього разу точні наслідки ще встановлюють.

Чому Національний музей Шевченка має особливе значення

Тарас Шевченко для української культури давно є значно більшою постаттю, ніж просто автором шкільної програми. Його літературна й художня спадщина стала одним із ключових елементів формування модерної української культурної ідентичності.

Національний музей Тараса Шевченка зберігає та представляє матеріали, пов’язані не лише з його поезією, а й із Шевченком-художником, людиною та історичною постаттю. Цифрові колекції музею містять, зокрема, графіку, фотографії, документи, живопис і меморіальні матеріали.

Саме тому пошкодження такої установи стосується не тільки самої будівлі. Музеї є місцем зберігання оригінальних культурних цінностей, частину яких неможливо відновити у випадку втрати.

На момент публікації Міністерство культури не повідомляло про пошкодження або втрату конкретних музейних предметів, тому говорити про наслідки для самої колекції передчасно.

У той самий день серйозно постраждала Національна академія наук

Під час тієї ж атаки безпілотник влучив у Будинок Президії Національної академії наук України — пам’ятку історії національного значення. Там виникла велика пожежа та були пошкоджені конструкції будівлі. 29 вересня рятувальники продовжували аварійно-відновлювальні роботи, демонтували пошкоджені елементи покрівлі й розбирали зруйновані перекриття.

Під час удару постраждав колишній секретар РНБО Володимир Горбулін, який перебував на робочому місці. Його травма була легкою. Асистентка, яка перебувала поблизу будівлі, загинула.

Таким чином, одна атака торкнулася одразу двох символічних для України інституцій — Національної академії наук і музею Тараса Шевченка, розташованих у центральній частині столиці.

Понад дві тисячі пам’яток уже пошкоджені або зруйновані

Пошкодження Національного музею Шевченка стало частиною значно ширшої картини втрат української культури.

За офіційними даними Міністерства культури, станом на кінець серпня 2026 року в Україні було зафіксовано пошкодження або руйнування 2138 об’єктів культурної спадщини та 2640 закладів культури. Серед об’єктів спадщини 192 мають статус пам’яток національного значення, а 47 об’єктів були повністю зруйновані.

Серед 2640 постраждалих закладів культури 569 знищені. Йдеться про бібліотеки, клуби, музеї, галереї, театри, мистецькі школи, заповідники та інші установи. При цьому саме Міністерство культури наголошує, що фактична кількість втрат може бути більшою через окупацію частини територій, де провести повну фіксацію руйнувань неможливо.

Лише у Києві станом на кінець серпня було зафіксовано 272 постраждалі об’єкти культурної спадщини.

Культурні установи Києва залишаються під загрозою

У вересні 2026 року російські атаки вже пошкоджували й інші важливі культурні об’єкти столиці. На початку місяця вибухова хвиля пошкодила вікна та рами у Будинку Консисторії на території Національного заповідника «Софія Київська».

Тепер до цього переліку знову додався Національний музей Тараса Шевченка.

Деталі наслідків для закладу ще мають бути оприлюднені після завершення обстеження. Для музею це вже друге пошкодження від російської атаки за час повномасштабної війни. І цього разу йдеться про удар у момент, коли кількість постраждалих культурних об’єктів в Україні вже вимірюється тисячами. Саме тому кожне нове пошкодження — це не лише питання ремонту вибитого вікна чи фасаду. Це ще один ризик для матеріальних свідчень української історії, які країна намагається зберегти під час війни.