У київському торговельному центрі «Хіт Mall» відкрили виставку робіт українського архітектора, художника й аквареліста Віталія Власюка, присвячену краєвидам Криму. В експозиції представлені пейзажі півострова, які автор створював упродовж десятиліть — від 1967 до 2009 року. Відвідувачі можуть побачити Алупку, Бахчисарай, Херсонес, Інкерман, Феодосію, Воронцовський палац, Ластівчине гніздо та інші впізнавані місця українського Криму.

Виставка триватиме до 26 серпня та розміщується у ТЦ на Берестейському проспекті, 134/1, неподалік станції метро «Житомирська». У час, коли півострів уже понад десять років перебуває під російською окупацією, роботи Власюка сприймаються не тільки як художні пейзажі, а й як візуальна пам’ять про Крим до війни, мілітаризації та системного витіснення української культурної присутності.

Крим на картинах, створених задовго до окупації

Основу експозиції становлять роботи, написані Віталієм Власюком протягом понад сорока років. Художник звертався до різних частин півострова, фіксуючи не лише природу, а й архітектурні та історичні пам’ятки.

На картинах можна побачити південний берег Криму з Алупкою, Воронцовським палацом і Ластівчиним гніздом, а також Херсонес, Бахчисарай, Інкерман та Феодосію. Ці локації давно стали частиною культурного образу півострова й водночас нагадують, наскільки різноманітним є кримський ландшафт — від моря та гір до старовинних міст і архітектурних ансамблів.

Особливість робіт полягає в тому, що більшість із них створювалися задовго до 2014 року. Тому сьогодні вони читаються інакше, ніж у момент написання. Те, що колись було звичайною творчою фіксацією подорожей і природи, тепер стало своєрідним архівом українського погляду на Крим.

Воронцовський палац, Херсонес і Бахчисарай без туристичного глянцю

Власюк підходив до кримських сюжетів не як туристичний фотограф, а як архітектор і художник. У його роботах важливими стають форма, простір, масштаб споруд і взаємодія архітектури з природним середовищем.

Це особливо помітно у зображеннях Воронцовського палацу, Ластівчиного гнізда та історичних міст. Для автора будівлі є не просто декоративними об’єктами на фоні моря чи гір. Архітектура стає частиною пейзажу й водночас свідченням різних історичних епох, які формували Крим.

Окреме місце займають Херсонес і Бахчисарай — локації, через які можна читати античну, кримськотатарську та загалом багатошарову історію півострова. Саме тому виставка виходить за межі суто пейзажного живопису й торкається питання культурної пам’яті.

Архітектор, який понад пів століття працював із простором

Віталій Власюк відомий не лише як художник. Після закінчення Київського інженерно-будівельного інституту, нині Київського національного університету будівництва і архітектури, він працював у Бюро технічної естетики заводу «Червоний екскаватор».

Там Власюк займався дизайном машин, промислових об’єктів і створенням музейного простору. Згодом його професійна діяльність охопила значно ширший спектр проєктів — торгові центри, школи, дитячі садки, об’єкти для Академії наук та інші споруди.

Серед його архітектурних робіт — церква святого Трифона на Троєщині у Києві. За участі Власюка також реалізовували проєкти філіалу заводу у Бородянці, льодового катка «Атек» у столиці, бази відпочинку в Конча-Заспі та дитячого ігрового майданчика.

Понад 50 років він присвятив проєктуванню, тому художня практика Власюка тісно пов’язана з архітектурним мисленням. У його акварелях важливими залишаються конструкція, перспектива та точність простору.

Акварель стала другою великою частиною його творчості

Попри багаторічну кар’єру архітектора, Власюк постійно займався аквареллю. Його перша персональна виставка відбулася у 2014 році — символічно в рік початку російської окупації Криму.

Згодом його творчий доробок представили і в альбомі «Життя. Архітектура. Акварель», присвяченому професійному та художньому шляху автора. Презентація видання відбулася у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного.

Виставка кримських пейзажів продовжує цю лінію — демонструє Власюка як митця, який дивиться на місцевість одночасно очима художника та архітектора. Для нього важливі не лише колір і настрій, а й структура самого простору.

Крим у Києві набуває нового звучання

Сьогодні будь-яка мистецька розмова про Крим неминуче отримує політичний та історичний контекст. Півострів залишається тимчасово окупованою територією України, а багато місць, зображених Власюком, нині недоступні для більшості українців.

Саме тому кримські роботи, створені у 1967–2009 роках, стали своєрідним свідченням іншого часу. Вони показують простір, який існував у житті українських художників, архітекторів і мандрівників як природна частина країни.

Це Крим без окупаційних блокпостів, російських військових баз і пропагандистських декорацій. На картинах залишається море, палаци, старі міста, гори й архітектура — те, що існувало задовго до російської анексії та залишатиметься частиною культурної пам’яті України.

Художник працює і над пам’ятником перемозі над рашизмом

Нині Віталій Власюк продовжує працювати не лише з живописом. Серед його актуальних задумів — проєкт пам’ятника-музею «Перемоги над рашизмом», який, на думку автора, у майбутньому міг би з’явитися в кожному українському місті.

Таким чином, його творчість сьогодні поєднує дві часові площини. З одного боку — Крим, зафіксований художником у мирні десятиліття. З іншого — сучасна війна та потреба осмислювати її засобами архітектури й мистецтва.

Виставка у Києві дозволяє побачити, як особиста художня пам’ять перетворюється на суспільну. Пейзажі Власюка сьогодні нагадують не тільки про красу Криму, а й про те, що український культурний зв’язок із півостровом нікуди не зник.

Експозицію можна відвідати у «Хіт Mall» на Берестейському проспекті до 26 серпня.