Передріздвяний вікенд у Будинку кіно в Києві став подією, що яскраво засвідчила живу динаміку українського кінопроцесу та силу молодого авторського кіно. За підтримки Національної спілки кінематографістів України простір Синьої зали перетворився на майданчик творчої свободи, експерименту й професійного становлення студентів Інституту екранних мистецтв КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого. Цей вечір об’єднав тих, хто лише починає свій шлях у кіно, та тих, хто вже є визнаними фігурами галузі, створивши відчуття безперервності традиції та майбутнього українського екранного мистецтва.
Кульмінацією вечора стала подія, на яку зібралася переповнена Синя зала, — святкування першої річниці експериментальної майстерні Дмитра Томашпольського з метафоричною назвою «Кентаври». Мета цієї майстерні — формування універсальних кінематографістів-авторів, здатних мислити цілісно, поєднуючи режисуру, продюсування, сценарне бачення та особисту художню позицію. Символічність назви відчитується в самій філософії навчання, де поєднання різних творчих ролей створює нового митця, готового до викликів сучасного кіно.
Феноменальним стало те, що студентські роботи «кентаврів», зібрані в альманасі «Міфи. Сучасні адаптації», вже за підсумками лише першого курсу навчання вийшли за межі навчального процесу. Ці фільми почали активно здобувати прихильність української аудиторії та безпрецедентно для студентського кіно підкорили низку міжнародних кінофестивалів, отримавши нагороди й визнання в європейських кіноінституціях. Для молодих авторів це стало доказом того, що сміливий експеримент і особистий погляд здатні знайти відгук далеко за межами аудиторій.
Минуло лише півріччя другого курсу навчання, а студійці майстерні вже були готові представити новий доробок — цикл короткометражних фільмів блоку «Жанри. Academia», створений у межах авторської програми Дмитра Томашпольського. Під час демонстрації робіт зал завмирав, уважно слідкуючи за екранним дійством, а фінали кожного показу супроводжувалися вибухами оплесків та щирими оваціями. Ця реакція стала важливою складовою професійного дорослішання молодих режисерів, адже жива взаємодія з глядачем формує відчуття відповідальності й віри у власний шлях.
Окремою частиною вечора стало святкування річниці майстерні, під час якого згадували, з чого починав свій шлях кожен «кентавр». Атмосферу доповнили теплі слова, символічні подарунки від поета Андрія Єлісєєва та композитора Богдана Вакуленка, а також прем’єри п’яти фільмів студійців. Серед представлених робіт були «Матір. Частина перша» Захара Шестяєва, «Sonus ex machina» Ольги Савченко, «Під шкіркою апельсину» Анни Коршун, «Біла пляма» Софії Яцик та «Обдаровані від 0–1» Артема Штейнле. Кожна з цих стрічок засвідчила різноманіття тем, жанрових підходів і авторських інтонацій, які формують обличчя нового українського кіно.
Глядачам також представили тизер до наступного показу, запланованого на березень, що лише підсилило відчуття безперервного руху й очікування нових відкриттів. У фіналі звучали слова вдячності Інституту екранних мистецтв КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого, Національній спілці кінематографістів України, Будинку кіно, його працівникам та всім, хто долучився до організації події. Вечір 21 грудня запам’ятався як неймовірна синергія, що поглинула не лише Синю залу, а й прилеглі простори, залишивши відчуття справжньої кінематографічної феєрії без байдужих.
