7 серпня у Кінолекторії Довженко-Центру відбувся другий показ культурно-освітнього проєкту «1000 хвилин студентського кіно», який відкриває глядачам роботи нового покоління українських режисерів. Проєкт започаткував Інститут екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, перетворивши студентські роботи з навчального матеріалу на повноцінну частину сучасного кінопроцесу. Цього разу вечір почався так, як сьогодні починається чимало культурних подій в Україні, — із повітряної тривоги. Вона змусила змінити запланований ритм заходу, однак не змогла його скасувати. Після відбою глядачі повернулися до зали, а показ продовжився. Цей епізод фактично став частиною контексту всього вечора: молоде українське кіно формується у реальності, де творчість, навчання та публічні покази постійно співіснують із війною.

До другої програми увійшли вісім студентських фільмів загальною тривалістю близько 90 хвилин. Автори не намагалися обирати легкі чи безпечні теми, а навпаки звернулися до травматичного досвіду, особистих криз, морального вибору, втрат і людських стосунків. У програмі показали стрічки «Гетерохромія», «Матір. Частина перша», «Обіцянка», «Останній концерт», «Вирок86», «З’їсти жабу», «На межі» та «Я кохаю тебе». Тематичний діапазон робіт виявився надзвичайно широким — від історій, пов’язаних із втратою слуху, до переживання смерті дитини. Для студентського кіно це особливо показово: молоді режисери дедалі рідше сприймають короткий метр винятково як вправу з операторської майстерності чи драматургії. Вони використовують екран як можливість говорити про те, що часто складно проговорити безпосередньо.

Програму вечора представив студент третього курсу освітньо-професійної програми «Організація кіно- і телевиробництва» Антон Малиновський. У глядацькій залі зібралися нинішні студенти, абітурієнти, викладачі, представники кіноіндустрії та поціновувачі українського кіно. Саме така аудиторія є однією з ключових особливостей проєкту. Для авторів це можливість побачити реакцію людей, які не є їхніми викладачами чи одногрупниками, а для глядачів — шанс познайомитися з режисерами ще до того, як їхні імена почнуть з’являтися у програмах великих фестивалів чи титрах повнометражних картин. Студентське кіно фактично виходить із навчальних аудиторій і починає жити власним публічним життям.

Особливе значення має те, що після фінальних титрів показ не завершується. За традицією проєкту відбулося обговорення з авторами, яке модерував кінознавець Олег Зозуля. До розмови з глядачами долучилися Ольга Гавриш, Богдан Туровський, Ольга Приходько, Валерія Царенко, Захар Шестяєв і Катерина Авксентьєва. Режисери відповідали на запитання, пояснювали деталі роботи над картинами та розповідали про творчі рішення. Для молодих кінематографістів така розмова може бути не менш важливою за сам показ, адже реакцію публіки неможливо повністю відтворити у навчальному середовищі. Те, що працює під час обговорення сценарію чи монтажу, перед реальною аудиторією може сприйматися зовсім інакше.

«1000 хвилин студентського кіно» поступово перетворюється з серії показів на майданчик знайомства української аудиторії з новим поколінням кінематографістів. Сам принцип проєкту дозволяє об’єднати дуже різні за жанром, стилістикою та інтонацією фільми, не намагаючись створити з них штучно однакову програму. Навпаки, різноманітність стає її перевагою. Один режисер говорить про особисту травму, інший досліджує психологічну межу, третій працює з темою любові чи втрати. Разом ці роботи демонструють, якими питаннями живе покоління українців, що здобуває професію кінематографіста під час великої війни.

Наступна можливість побачити роботи молодих авторів з’явиться вже 14 серпня, коли спеціальну програму «1000 хвилин студентського кіно» представлять на фестивалі «КіноБукет». Його Асоціація «Дивись українське!» реалізує в межах Bouquet Kyiv Stage 2026 у Національному заповіднику «Софія Київська». Таким чином проєкт продовжує виходити за межі одного майданчика та залучати нову аудиторію. Для студентів це означає не лише додаткові перегляди, а й можливість потрапити у професійне середовище, знайти майбутніх партнерів, продюсерів, операторів або просто людей, які запам’ятають їхню роботу.

Проєкт реалізують Інститут екранних мистецтв КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого та студентська культурно-просвітницька платформа КРЕМ — «Кадровий резерв екранних мистецтв» за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Генеральним партнером виступає Довженко-Центр, серед партнерів також Multiplex, Patriot Rental, Film Crew Academy, Асоціація «Дивись українське!» та Sense Hub by Sense Bank. Та головним результатом залишається не кількість організацій у переліку партнерів, а те, що молоді автори отримують реальний екран і реального глядача.

Другий показ у Довженко-Центрі продемонстрував просту, але важливу річ: українське студентське кіно сьогодні не боїться складних тем і не чекає «кращого часу», щоб говорити про них. Навіть вечір, який починається з повітряної тривоги, може завершитися дискусією про нові фільми, режисерські рішення та майбутнє українського кінематографа. І цілком можливо, що серед авторів короткометражок, які сьогодні лише знайомляться зі своїм першим великим глядачем, уже є режисери, імена яких за кілька років визначатимуть нове українське кіно.