Українські архітектори зі спільноти «Суми Майбутнього» представили цифрову 3D-модель пошкодженої садиби Суханових-Сумовських, яка постраждала внаслідок ракетного удару навесні 2025 року. Проєкт став прикладом того, як сучасні технології дозволяють не лише документувати руйнування, а й зберігати культурну спадщину в цифровому форматі, навіть коли фізичні об’єкти зазнають серйозних ушкоджень.
Садиба була пошкоджена 13 квітня 2025 року під час російського обстрілу. Після цього архітектори оперативно зафіксували стан будівель і створили точну тривимірну модель за допомогою фотограмметрії — методу, що дозволяє відтворювати об’єкти на основі великої кількості фотографій. Для цього команда зробила серію знімків із різних ракурсів, використовуючи безпілотник DJI Mavic 3 Pro та професійну камеру для детальної фіксації архітектурних елементів.
Технологічний процес передбачає аналіз однакових точок на різних зображеннях, після чого програмне забезпечення визначає їхнє розташування у тривимірному просторі. У результаті формується високоточна цифрова копія об’єкта, яка відображає як загальний вигляд, так і дрібні деталі пошкоджень. Такий підхід дозволяє не лише зберегти інформацію про стан пам’ятки, а й створити базу для її потенційної реставрації в майбутньому.
Готову 3D-модель уже оприлюднили на платформі Sketchfab, що робить її доступною для широкої аудиторії — від дослідників до звичайних користувачів. Окрім цього, матеріали планують інтегрувати в застосунок доповненої реальності Heritage.UA, який дозволяє візуалізувати історичні об’єкти та взаємодіяти з ними у цифровому середовищі. За словами архітектора Ігоря Титаренка, це відкриває нові можливості для популяризації культурної спадщини та її збереження в умовах війни.
Садиба Суханових-Сумовських є важливим історичним об’єктом регіону. Її збудували у 1895 році як приватний маєток на кошти підприємця Миколи Суханова. Архітектурний комплекс включає три цегляні будівлі, розташовані в оточенні саду, виконаного в стилі англійського парку. На території також були дерев’яна альтанка та квітник, що формували цілісний ландшафтний ансамбль.
У різні історичні періоди садиба виконувала різні функції. Під час громадянської війни тут зберігалася частина колекції київського промисловця Оскара Гансена. Після встановлення радянської влади об’єкт двічі націоналізували — у 1918 і 1919 роках. У подальшому будівлі використовувалися для державних установ, а нині на території садиби розташований Інститут прикладної фізики Національної академії наук України.
Пошкодження історичних об’єктів унаслідок бойових дій є однією з ключових проблем, з якою стикається Україна під час війни. Руйнування архітектурної спадщини означає не лише втрату матеріальних цінностей, а й знищення частини культурної ідентичності. У цьому контексті цифрова фіксація стає важливим інструментом, який дозволяє зберегти інформацію про пам’ятки навіть у разі їх повного знищення.
Фахівці зазначають, що створення 3D-моделей може відігравати ключову роль у процесах відновлення після війни. Завдяки точним цифровим копіям архітектори та реставратори отримують можливість відтворити об’єкти з максимальною відповідністю до оригіналу. Крім того, такі моделі можуть використовуватися в освітніх і дослідницьких цілях, а також для популяризації історичної спадщини серед молоді.
Проєкт «Суми Майбутнього» демонструє, як локальні ініціативи можуть впливати на збереження культурного середовища. Використання сучасних технологій у поєднанні з професійною експертизою дозволяє створювати якісний цифровий контент, який має довгострокову цінність. Умови війни лише підсилюють потребу в таких рішеннях, адже фізичні об’єкти залишаються вразливими до нових атак.
У ширшому контексті цифровізація культурної спадщини стає частиною глобального тренду, який передбачає збереження історичних об’єктів у віртуальному просторі. Для України це має особливе значення, оскільки дозволяє фіксувати масштаби руйнувань і водночас зберігати пам’ять про втрачені або пошкоджені пам’ятки.
