У Львові в межах Lviv Urban Forum удруге представлять світлову артінсталяцію «Душа» українського митця та світлового дизайнера Миколи Каблуки. Показ відбудеться 2 липня з 22:00 до 23:30 на фасаді Львівської ратуші. Цього разу глядачі побачать повну авторську версію роботи, яку восени презентують на London Design Festival 2026. Львівський показ стане першою демонстрацією фінальної версії проєкту перед його міжнародною прем’єрою, а сама Ратуша на один вечір перетвориться на архітектурне полотно для світла, музики й технології.

Інсталяцію «Душа» вперше показали у Львові в травні, однак тоді йшлося про попередню версію. Тепер проєкт отримав оновлену світлову композицію, спеціально створений музичний супровід і завершену технологічну систему. Це означає, що глядачі побачать не просто повтор уже знайомого твору, а повноцінну авторську редакцію, у якій візуальна, звукова й технічна частини працюватимуть як єдиний художній організм. Для Львова це важлива культурна подія, адже місто фактично стане першим майданчиком, де інсталяцію випробують у її фінальному вигляді перед виходом на міжнародну сцену.

Місце показу також має особливе значення. Львівська ратуша — один із головних символів міста, архітектурна домінанта площі Ринок і простір, пов’язаний із довгою історією міського самоврядування. Коли світлова інсталяція розгортається на такому фасаді, вона вступає в діалог не лише з архітектурою, а й із пам’яттю самого міста. Світло не закриває будівлю, а тимчасово змінює спосіб її сприйняття. Звичний фасад стає живою поверхнею, на якій з’являються хвилі, форми, ритми й образи, що існують лише тут і зараз.

За словами Миколи Каблуки, світлові хвилі, які розгортаються на фасаді історичної будівлі, символізують творчий процес і внутрішню силу українського народу. У цій ідеї є важливий образ: думка, що ще не має форми, поступово проявляється у світлі, русі й кольорі. Так само культура народжується не одномоментно, а через безперервний процес творення, пам’яті, пошуку й напруги. У час війни така метафора звучить особливо сильно, адже українське мистецтво сьогодні не лише демонструє красу, а й говорить про стійкість, втрати, спротив і здатність відновлюватися.

В основі інсталяції — спеціально розроблена оптична система. Вона використовує лазер, скляні фільтри ручної роботи та рухомі механізми, які створюють світлові форми, що ніколи не повторюються. Усі елементи синхронізує програмне забезпечення, розроблене командою Expolight. Завдяки цьому «Душа» не є статичним зображенням чи звичайною проєкцією на фасад. Це генеративний світловий твір, у якому кожна мить має власну форму й не відтворюється буквально вдруге.

Така технологічна основа робить інсталяцію особливо цікавою в контексті сучасного українського мистецтва. Тут світло стає не просто декоративним ефектом, а художнім матеріалом. Лазер, скло, рух і програмне забезпечення працюють так само важливо, як фарба, полотно чи камінь у традиційних видах мистецтва. Каблука використовує технологію не заради демонстрації технічної складності, а як спосіб створити образ мінливості, дихання й невловимості. Саме тому назва «Душа» виглядає доречною: робота звертається до того, що неможливо зафіксувати остаточно, але можна відчути.

Невіддільною частиною проєкту став авторський звуковий супровід. Його створили з використанням частот, які, за задумом авторів, сприяють стану спокою, зосередженості та споглядання. Це важливий елемент, адже інсталяція працює не лише з очима, а й із тілесним досвідом глядача. Людина приходить на площу, бачить світловий рух на фасаді, чує звук, перебуває серед інших людей і водночас переживає власний внутрішній стан. Так мистецький проєкт перетворюється на публічний ритуал споглядання.

Lviv Urban Forum є доречним контекстом для такого показу. Форум присвячений архітектурі, урбаністиці, розвитку міст і тому, як міський простір відповідає на виклики сучасності. «Душа» вписується в цю розмову, бо показує, що місто — це не лише дороги, будівлі, транспорт і планування. Місто також складається з емоційних досвідів, вечірніх подій, спільного перебування на площі, тимчасових мистецьких жестів і здатності історичної архітектури відкриватися по-новому. Світлова інсталяція на фасаді Ратуші стає способом побачити Львів не як музейну декорацію, а як живе середовище.

Микола Каблука — український світловий дизайнер, засновник і артдиректор компанії Expolight. За понад 25 років роботи він реалізував більше ніж 2 тисячі світлових проєктів у різних країнах світу. Його практика поєднує архітектурне освітлення, мистецтво, технології й роботу з великими просторами. У 2025 році він представляв Україну на фестивалі Burning Man зі світловою інсталяцією The Point of Unity. Цей досвід важливий, адже показує, що український світловий дизайн уже давно працює не лише в прикладній сфері, а й у міжнародному мистецькому контексті.

Майбутня презентація «Душі» на London Design Festival 2026 додасть проєкту ще більшої видимості. Лондонський фестиваль є одним із важливих майданчиків для сучасного дизайну, інсталяцій, просторових експериментів і технологічного мистецтва. Для українського проєкту участь у такому контексті означає можливість говорити зі світовою аудиторією мовою світла, архітектури й емоції. І те, що фінальну версію спершу показують у Львові, підкреслює зв’язок роботи з українським міським простором, а не лише з міжнародною сценою.

У час повномасштабної війни українські культурні проєкти за кордоном мають додаткове значення. Вони не просто представляють окремих митців, а формують образ країни, яка продовжує творити, експериментувати й говорити власною мовою, попри небезпеку й втрати. «Душа» не є прямою воєнною інсталяцією, але її образ внутрішньої сили українського народу неможливо відокремити від нинішнього досвіду України. Світло, що виникає, змінюється й не повторюється, може сприйматися як метафора живої культури, яку неможливо звести до одного застиглого символу.

Для Львова показ на фасаді Ратуші також стане подією міської присутності. На відміну від виставки в галереї, така інсталяція відбувається просто в публічному просторі. Її можуть побачити не лише спеціально запрошені гості, а й мешканці, туристи, учасники форуму, випадкові перехожі. Це робить мистецтво відкритим і доступним, а площу Ринок — не лише історичною пам’яткою, а місцем актуального культурного досвіду. Саме такі події допомагають місту залишатися живим, а не законсервованим у минулому.

Водночас проєкт порушує питання про роль світла в сучасній культурі. У місті освітлення часто сприймають утилітарно: воно має робити вулиці безпечними, фасади видимими, маршрути зручними. Але світло може бути ще й мовою мистецтва. Воно може змінювати атмосферу простору, працювати з пам’яттю, викликати емоції й тимчасово відкривати знайому архітектуру з іншого боку. У цьому сенсі «Душа» показує, що світловий дизайн — це не лише технічна спеціальність, а самостійна художня практика.

Показ триватиме лише півтори години, з 22:00 до 23:30, і саме ця тимчасовість підсилює його ефект. Інсталяція не залишиться на фасаді назавжди. Вона з’явиться на один вечір, збере людей, змінить простір і зникне, залишивши враження. Така природа тимчасового мистецтва особлива: воно не створює постійного об’єкта, але створює пам’ять про спільний момент. Для міста це не менш важливо, ніж довготривалі пам’ятники чи архітектурні споруди.

«Душа» Миколи Каблуки у Львові є прикладом того, як українське мистецтво поєднує технології, емоцію й національний зміст без прямолінійності. Воно не пояснює українську силу словами, а показує її через рух світла, звук, архітектуру й відчуття. Перед міжнародною презентацією в Лондоні цей показ на Ратуші стає важливим жестом: спершу інсталяція говорить із українським містом, а вже потім вирушає до світової аудиторії. І саме в цьому маршруті — від площі Ринок до London Design Festival — видно, як локальний культурний досвід може стати частиною глобальної розмови про сучасне мистецтво, місто й внутрішню силу народу.