Український бренд GUNIA Project представив до Дня Незалежності проєкт «Абетка», присвячений спадщині художника-графіка Георгія Нарбута та сучасному прочитанню української візуальної культури. Проєкт об’єднав колекцію ювелірних підвісів у формі літер українського алфавіту, великий портретний фотопроєкт і виставку оригінальних робіт митця в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського у Києві.

Основою для нової колекції стали шрифтові роботи Георгія Нарбута та його знаменита «Українська абетка», над якою художник працював у різні періоди життя. Нарбут двічі звертався до ідеї створення повного українського алфавіту, однак завершити задум не встиг. Саме тому команда GUNIA вирішила не просто використати окремі знайомі літери, а реконструювати цілісну систему знаків на основі його творчої спадщини.

Для цього бренд залучив київську шрифтову студію Kyiv Type Foundry. Її команда дослідила обидві відомі версії нарбутівської абетки, а також інші друковані роботи художника, де зустрічалися окремі літери, декоративні елементи та характерні шрифтові рішення.

Дизайнери систематизували матеріал і проаналізували принципи, за якими Нарбут будував знаки. Йшлося не лише про форму окремих літер, а й про співвідношення штрихів, ритм, декоративність, пропорції та загальну логіку шрифту.

На основі цього дослідження команда створила сучасну адаптацію українського алфавіту, яка зберігає впізнавані риси стилю Нарбута, але водночас працює як завершена система. Саме ці літери стали основою колекції прикрас.

До неї увійшли позолочені підвіси у формі українських літер. Їх виготовляють із латуні з позолотою та доповнюють позолоченим ланцюжком зі срібла. Таким чином кожна літера перетворюється на особистий символ, який можна носити як ініціал, знак ідентичності або відсилання до української графічної традиції.

Окреме місце в колекції посідає підвіс із літерою «Я». У GUNIA Project трактують його як нагадування про особисту відповідальність, власний вибір і внесок кожної людини у спільну справу.

Увесь прибуток від продажу підвіса «Я», а також кошти від донатів і благодійних товарів у межах проєкту планують спрямувати на постійний збір Спільноти Стерненка для забезпечення українських військових безпілотниками.

Таким чином «Абетка» поєднує роботу з культурною спадщиною та благодійну складову. Образ української літери тут стає не лише декоративним елементом, а й способом говорити про відповідальність у сучасних умовах війни.

Другою великою частиною проєкту став портретний фотопроєкт «Абетка». Над ним працювали фотограф Стефан Лісовський та артдиректорка Марта Бертман.

За задумом авторів, кожну літеру українського алфавіту представляє окрема людина. Разом портрети формують своєрідний образ сучасної України — різної за віком, професіями, досвідом і середовищем.

У проєкті взяли участь представники культури, науки, спорту, громадського сектору, військові, ремісники та підприємці. Серед героїв — письменниця Ліна Костенко, співачки Джамала й Кажанна, художниця Жанна Кадирова, комік Василь Байдак, громадська діячка Уляна Пчолкіна та фехтувальниця Влада Харькова.

Таке поєднання відомих імен і представників різних професій продовжує основну ідею проєкту. Українська абетка тут постає не як абстрактний набір символів, а як образ суспільства, де кожна літера і кожна людина є частиною спільної системи.

Сам формат портретної серії дозволяє говорити про сучасну українську ідентичність через конкретних людей. Вони представляють різні покоління та сфери життя, але разом формують спільний візуальний наратив.

Третя частина «Абетки» — виставка «Абетка. Георгій Нарбут», яка відкрилася в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського, що є філією Музею Києва.

Кураторкою експозиції стала мистецтвознавиця та лауреатка Шевченківської премії Тетяна Гаук. Виставка об’єднала роботи з музейних і приватних колекцій та дозволяє побачити Нарбута не лише як автора знакової української графіки, а й як художника з широким колом інтересів.

До експозиції увійшли силуетні портрети, камерні сценки за участі родини та друзів митця, журнальні обкладинки, ілюстрації, шрифтові та геральдичні композиції.

Центральне місце посідає «Українська абетка» — один із найвідоміших проєктів Нарбута. Саме вона стала відправною точкою для всього проєкту GUNIA.

Крім того, відвідувачам покажуть чотири графічні роботи, які раніше не експонувалися та які приписують Георгію Нарбуту. Для дослідників і прихильників українського мистецтва це може стати одним із найцікавіших елементів виставки.

Георгій Нарбут посідає особливе місце в історії українського мистецтва початку XX століття. Його роботи поєднували модерну графічну мову з мотивами українського бароко, геральдики, стародруків і народного мистецтва.

Нарбут працював із книжковим оформленням, шрифтами, державними символами та друкованою графікою. Його візуальна мова вплинула на формування образу української державності періоду Української Народної Республіки.

Саме тому звернення до його спадщини сьогодні має не лише естетичне, а й символічне значення. У період, коли Україна активно переосмислює власну культурну історію та відмовляється від імперських і радянських візуальних шаблонів, роботи Нарбута знову стають джерелом для сучасних дизайнерів і художників.

Проєкт GUNIA не намагається буквально відтворити графіку початку XX століття. Натомість команда використовує її як основу для нового предметного дизайну, фотографії та музейної експозиції.

Такий підхід дозволяє показати, що культурна спадщина може існувати не лише в архівах або музейних фондах. Вона може переходити в сучасний одяг, прикраси, типографіку та візуальну комунікацію.

Особливо показовим є сам формат абетки. Алфавіт — одна з базових систем культури, через яку людина навчається читати, називати предмети та формувати мову.

У випадку Нарбута абетка була ще й художнім проєктом, де кожен знак отримував окремий декоративний характер. У сучасному прочитанні GUNIA цей принцип розширюється: кожна літера перетворюється на прикрасу, портрет або символ особистої присутності.

Виставка «Абетка. Георгій Нарбут» працюватиме з 7 до 23 серпня. Вона доповнює комерційну частину проєкту музейним контекстом і дає можливість побачити оригінальні роботи автора, на основі яких створювали сучасну адаптацію шрифту.

У результаті «Абетка» стала одразу кількома проєктами в одному. Для когось це буде ювелірна колекція, для когось — портретна серія сучасних українців, а для когось — можливість ближче познайомитися з творчістю Георгія Нарбута.

До Дня Незалежності така концепція набуває додаткового змісту. Вона говорить про українську культуру не через абстрактні гасла, а через конкретну спадщину, мову, графіку та людей, які формують країну сьогодні.

Саме тому літера «Я» стала одним із ключових символів усієї історії. Вона може означати особистість, індивідуальність і відповідальність, але водночас існує лише як частина повної абетки.

У цьому сенсі проєкт GUNIA проводить паралель між алфавітом і суспільством: кожен знак має власну форму, але повне значення виникає лише тоді, коли вони складаються разом.