У Києві внаслідок російської атаки 23 вересня 2026 року загорілася одна з найвпізнаваніших споруд столичного модернізму — колишній критий ринок «Залізничний», відомий киянам як «Шайба». Будівля поблизу Центрального залізничного вокзалу, яка понад пів століття залишалася частиною архітектурного обличчя Солом’янки, зазнала значних руйнувань. Вогонь пошкодив її конструкції, а фотографії вигорілого каркаса швидко поширилися в інформаційному просторі.

Ринок «Шайба» був не просто колишнім торговельним приміщенням, а унікальним інженерним експериментом української архітекторки Алли Аніщенко. Протягом останніх років активісти намагалися домогтися для споруди охоронного статусу, побоюючись її знесення заради нової забудови. Однак до російського удару будівля так і не отримала належного юридичного захисту як об’єкт культурної спадщини.

Про історію споруди та обставини її пошкодження повідомляє «Суспільне Культура» .

Російський удар по Києву: що сталося з ринком «Шайба»

Удень 23 вересня російські війська здійснили дронову атаку на столицю. Внаслідок удару поблизу Центрального залізничного вокзалу загорілася кругла будівля колишнього Залізничного ринку, розташована на вулиці Мокрій, 1А, біля підніжжя Батиєвої гори.

Пожежа завдала значних пошкоджень конструкціям споруди. На оприлюднених фотографіях видно обгорілі елементи каркаса, пошкоджений дах та уламки навколо будівлі.

До атаки «Шайба» вже тривалий час не використовувалася за початковим призначенням. Територію огородили будівельним парканом, а вікна закрили дерев’яними плитами. Попри занедбаний стан, характерний круглий силует залишався впізнаваною частиною міського простору.

Остаточний технічний стан будівлі та можливість відновлення її оригінальної конструкції потребують фахового обстеження. Саме питання збереження споруди після пожежі набуває особливої ваги на тлі багаторічної боротьби архітектурної спільноти за її охоронний статус.

Архітектурний експеримент 1973 року: хто створив легендарний ринок

Експериментальний критий ринок «Залізничний» збудували у 1973 році. Його основним призначенням було впорядкування торгівлі поблизу столичного вокзалу, однак споруда виявилася значно цікавішою за звичайний торговельний об’єкт.

Авторкою проєкту стала українська архітекторка Алла Аніщенко, яка працювала над упровадженням новаторських конструктивних рішень у громадському будівництві.

«Шайба» входила до серії круглих критих ринків, розроблених архітекторкою. Подібні об’єкти за її проєктами з’явилися також у Черкасах, Харкові та Рівному.

Київський ринок мав діаметр 52,4 метра та був розрахований на 140 торгових місць. Його головною особливістю стала вантова конструкція даху, яка дозволяла перекривати великий внутрішній простір без застосування традиційних масивних залізобетонних рішень.

У 1982 році Алла Аніщенко отримала Державну премію України в галузі науки і техніки за дослідження, розроблення та впровадження висячих покриттів громадських будівель.

Чому «Шайба» була круглою: інженерна ідея, яка випередила свій час

Незвичайна форма споруди була не лише архітектурним задумом. За поясненнями самої Алли Аніщенко, кругла конструкція дозволяла ефективніше використовувати матеріали, внутрішній простір і земельну ділянку.

Вартість такого конструктивного рішення була приблизно вдвічі нижчою порівняно з традиційними залізобетонними спорудами. Кругла форма також забезпечувала більший внутрішній об’єм для торгових місць.

Приміщення розташовувалися на трьох рівнях: цокольному, першому поверсі та балконі. Завдяки цьому ринки подібної конструкції могли вміщувати до 500 торгових місць, хоча київський об’єкт був розрахований на меншу кількість.

Важливим елементом конструкції були радіальні сталеві ванти, які утримували покриття даху та сходилися до центрального кільця. Останнє одночасно виконувало функцію верхнього освітлення.

Детальніше про інженерні особливості цих споруд розповідає «Хмарочос» у матеріалі про круглі ринки Алли Аніщенко .

Саме поєднання економічності, функціональності та виразного архітектурного образу зробило «Шайбу» характерним прикладом українського модернізму другої половини XX століття.

Від колгоспного ринку до супермаркету: як змінювалася «Шайба»

За понад пів століття існування будівля неодноразово змінювала своє призначення. Спочатку вона працювала як Залізничний колгоспний ринок, де мешканці столиці могли придбати продукти та інші товари.

Наприкінці 1980-х років приміщення переобладнали під магазин «Океан». У 1990-х тут розмістилася Київська універсальна біржа, а згодом будівлю пристосували під супермаркет «Велика Кишеня».

Останній припинив роботу у 2021 році. Однією з причин стало закриття підземного переходу, який сполучав торговельний об’єкт із Центральним залізничним вокзалом. Через це суттєво зменшився потік потенційних покупців.

Після закриття супермаркету будівля поступово втрачала свою комерційну функцію. Водночас її оригінальна форма та конструктивні особливості залишалися важливими для дослідників архітектури.

Боротьба за збереження: чому ринок опинився під загрозою знесення

У 2021 році Київська міська рада передала земельну ділянку під ринком в оренду на десять років. Формально йшлося про експлуатацію та обслуговування торговельного закладу, однак у документації також згадувалося нове будівництво.

Це викликало занепокоєння серед архітекторів та громадських активістів, які побоювалися появи житлового комплексу на місці модерністської споруди.

Проти рішення виступили донька авторки проєкту Валентина Шпара, Національна спілка архітекторів України, окремі депутати Київради та Верховної Ради, а також Асоціація архітекторів Польщі.

До кампанії за збереження будівлі долучилися громадські ініціативи «Мапа Реновації» та Ukrainian Modernism.

У січні 2024 року ринок виставили на продаж як об’єкт комерційної нерухомості з можливостями подальшого використання.

У березні 2025 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА повідомив про можливість включення «Шайби» до переліку об’єктів культурної спадщини за умови підготовки необхідної документації.

Після російської атаки активіст Дмитро Перов заявив, що документи для надання охоронного статусу були подані ще торік, однак Департамент повернув їх із формальних підстав.

Таким чином, на момент обстрілу будівля залишалася без охоронного статусу, за який архітектурна спільнота боролася протягом кількох років.

«Шайба» у кліпі Kalush Orchestra: як ринок став частиною музичної історії

У 2022 році модерністська споруда отримала нову хвилю популярності завдяки українським музикантам.

Саме всередині колишнього ринку Kalush Orchestra зняли відео на пісню Stefania, з якою гурт брав участь у національному відборі на «Євробачення-2022».

Режисером відеороботи став Сергій Чеботаренко, відомий також за фільмом «Пульс».

На момент знімань «Шайба» вже перебувала під загрозою знесення, тому поява її інтер’єру у відео популярного гурту привернула додаткову увагу до проблеми збереження української модерністської архітектури.

Згодом Stefania принесла Kalush Orchestra перемогу на «Євробаченні-2022», а будівля ринку залишилася частиною візуальної історії пісні, яка стала відомою далеко за межами України.

Ця обставина надала споруді ще одного культурного значення: окрім архітектурної та інженерної цінності, вона стала локацією, пов’язаною із сучасною українською музикою.

Що Київ втрачає разом із модерністською «Шайбою»

Історія Залізничного ринку демонструє проблему збереження української архітектури другої половини XX століття. Чимало модерністських споруд досі залишаються без належного охоронного статусу, попри їхні унікальні конструктивні рішення та історичне значення.

Алла Аніщенко була авторкою й співавторкою низки відомих об’єктів, серед яких готель «Либідь», універсам на Печерській площі та проєкти реконструкції Республіканського стадіону, нині НСК «Олімпійський».

Її круглі ринки стали прикладами експериментальної архітектури, у якій інженерні можливості поєднувалися з новим баченням громадського простору.

Російський удар 23 вересня завдав значних пошкоджень одному з таких об’єктів. Тепер питання полягає не лише в оцінюванні наслідків пожежі, а й у визначенні можливості збереження та відновлення архітектурної спадщини.

Ринок «Шайба» пережив зміну епох, торговельних форматів, орендарів та багаторічні дискусії щодо забудови. Однак російська атака поставила під загрозу саме фізичне існування споруди, яку кияни намагалися захистити протягом останніх років.