У Львові запрацювала онлайн-платформа «Дзиґа: живий архів», присвячена історії одного з найвпливовіших мистецьких об’єднань незалежної України. Проєкт, який офіційно відкрили 22 вересня 2026 року, об’єднав фотографії, афіші, відеозаписи, подкасти та спогади учасників культурного життя міста за 1993–2018 роки.

Новий цифровий архів дозволяє дослідити 25 років діяльності легендарної львівської «Дзиґи», яка стала важливим осередком українського сучасного мистецтва, альтернативної музики, літератури та культурних експериментів.

Про запуск платформи повідомив культурний менеджер і поет Григорій Семенчук . За його словами, ідея створення архіву існувала багато років, адже спадщина мистецького об’єднання значно ширша за діяльність звичайної галереї чи концертного майданчика.

«Дзиґа: живий архів»: що можна знайти на новій платформі

Цифровий проєкт покликаний зібрати в одному місці історичні матеріали, які протягом десятиліть залишалися розпорошеними між приватними колекціями, особистими архівами та різними інформаційними джерелами.

Платформа охоплює період із 1993 до 2018 року. Вона містить фотографії, афіші мистецьких подій, відео, аудіоматеріали, подкасти, письмові та усні спогади людей, які брали участь у діяльності об’єднання.

Архів структурований у чотири основні розділи: «Хронологія», «Архів», «Довідник» і «Напрямки». Такий підхід дозволяє не лише переглядати окремі матеріали, а й простежувати розвиток мистецького середовища Львова через конкретні події, персоналії та культурні практики.

Відвідувачі можуть досліджувати історію виставок, музичних виступів, літературних презентацій та інших ініціатив, які формували культурне життя міста після здобуття Україною незалежності.

Важливою особливістю платформи є її відкритість до подальшого наповнення. Організатори не розглядають оприлюднену колекцію як завершене зібрання, адже значна частина матеріалів ще потребує пошуку, систематизації та оцифрування.

Історія, яку ледь не втратили: навіщо Львову живий архів

Протягом понад трьох десятиліть «Дзиґа» залишалася місцем зустрічі художників, музикантів, письменників, фотографів і представників різних творчих середовищ.

Водночас далеко не всі матеріали, пов’язані з діяльністю об’єднання, вдалося зберегти. Частина фотографій, афіш та інших свідчень зникла або залишилася в особистих колекціях учасників подій.

Саме тому команда вирішила створити цифрову платформу, яка дозволить поступово відновлювати історію мистецького феномену.

За словами Григорія Семенчука, цей проєкт став першим кроком до збереження спадщини, яка протягом десятиліть формувала сучасний культурний образ Львова.

Організатори прагнуть показати, що «Дзиґа» була значно більшим явищем, ніж галерея або місце проведення концертів. Вона об’єднувала різні мистецькі напрями, створювала нові формати культурних подій та сприяла появі творчих спільнот.

У майбутньому цифрову колекцію планують доповнювати матеріалами про митців, культурні простори, окремі проєкти, події та жанри. Це дозволить поступово сформувати докладнішу картину розвитку львівського мистецького середовища.

Кожен може долучитися: як поповнити архів власними матеріалами

Однією з головних особливостей проєкту стала можливість громадської участі у формуванні колекції.

Організатори запрошують людей, які відвідували заходи «Дзиґи», співпрацювали з мистецьким об’єднанням або зберегли матеріали про його діяльність, долучитися до наповнення платформи.

Для архіву можна передати фотографії, відеозаписи, аудіоматеріали та текстові спогади. Навіть особисті світлини з концертів, старі афіші чи записи виступів можуть стати важливими документами для дослідження культурної історії Львова.

Завдяки такому підходу архів формується не лише на основі офіційної документації, а й через особистий досвід людей, які були безпосередніми свідками мистецьких подій.

Це особливо важливо для дослідження незалежних культурних ініціатив 1990-х років, коли цифрова фіксація подій ще не була поширеною, а значна частина інформації залишалася на паперових носіях, фотографіях і відеокасетах.

Проєкт має допомогти зберегти ці матеріали та зробити їх доступними для наступних поколінь дослідників, митців і всіх, хто цікавиться українською культурою.

Від першої презентації до офіційного запуску

Роботу над платформою почали публічно представляти влітку 2026 року.

У липні координаторка проєкту розповіла про його створення під час презентації ініціатив-переможців програми «Відповідальність бути / Responsibility to Be».

Наступним етапом стала презентація бета-версії «Дзиґи: живий архів», яка відбулася 6 вересня. Тоді ж у львівській галереї «Дзиґа» відкрили тематичну виставку, присвячену історії мистецького об’єднання.

22 вересня 2026 року платформа офіційно запрацювала, відкривши доступ до впорядкованої цифрової колекції.

Водночас команда наголошує, що це лише початок роботи. Подальше наповнення архіву передбачає пошук матеріалів, залучення учасників історичних подій та поступове розширення представлених розділів.

Як «Дзиґа» змінила культурне життя Львова

Історія мистецького об’єднання розпочалася у 1993 році. Одним із його співзасновників і багаторічним директором був Маркіян Іващишин, а артдиректором став художник Влодко Кауфман.

У перші роки незалежності України «Дзиґа» перетворилася на важливий майданчик для творчих експериментів і розвитку незалежної культури.

Тут проводили виставки, концерти, літературні зустрічі, перформанси та фестивалі. Простір об’єднував митців різних поколінь, які шукали нові способи художнього висловлювання.

За роки існування об’єднання організувало понад 500 виставок, 1250 клубних концертів, 119 форматних концертів, 26 фестивалів, 360 літературних презентацій та 117 перформансів.

Загальна аудиторія цих заходів перевищила 1,5 мільйона відвідувачів.

Такі масштаби діяльності демонструють, наскільки важливу роль об’єднання відіграло у становленні сучасного мистецького середовища Львова.

«Дзиґа» стала простором, у якому незалежне українське мистецтво отримало можливість розвиватися поза традиційними інституційними рамками.

Від «Флюгерів Львова» до незалежних медіа: найвідоміші проєкти «Дзиґи»

Діяльність об’єднання не обмежувалася виставковими залами та концертними майданчиками. З ним пов’язана ціла низка культурних і медійних ініціатив, які залишили помітний слід в історії Львова.

Серед них — «Радіоініціатива», «Львівська газета», «Вавилон ХХ», концерти «Слухай Українське», «Свобода вибору», «Гранди мистецтва» та фестиваль «Флюгери Львова».

Особливе місце посідають «Флюгери Львова», які стали однією з впізнаваних музичних подій міста та майданчиком для виступів українських і закордонних виконавців.

Через такі проєкти «Дзиґа» сприяла розвитку незалежної музичної сцени, культурної журналістики та сучасного українського мистецтва.

Її діяльність також демонструвала можливість співпраці між представниками різних творчих напрямів — від образотворчого мистецтва й літератури до музики та експериментальних перформансів.

Цифрова пам’ять української культури: чому цей проєкт важливий

Створення «Дзиґи: живий архів» дозволяє по-новому поглянути на становлення незалежної української культури після 1991 року.

Історія об’єднання відображає не лише розвиток окремого мистецького простору, а й формування творчих спільнот, незалежних медіа та нових культурних традицій.

Завдяки цифровізації матеріали, які раніше могли залишатися недоступними широкій аудиторії, отримують нове життя. Вони стають джерелом інформації для журналістів, істориків, культурологів, студентів і сучасних митців.

«Дзиґа: живий архів» — це спроба зберегти історію українського мистецтва через документи, голоси та спогади людей, які безпосередньо її створювали.

Платформа продовжуватиме розвиватися, а кожен новий матеріал допомагатиме відновлювати культурну пам’ять про Львів та його мистецьке середовище.