Оля Полякова знову порушила питання правил українського Національного відбору на «Євробачення». Співачка направила офіційне звернення до Суспільного Мовлення з вимогою переглянути ключові критерії допуску артистів до конкурсу перед затвердженням правил наступного сезону. Головним предметом суперечки стала норма, яка забороняє брати участь у відборі виконавцям, що виступали в Росії або на тимчасово окупованих територіях України після 15 березня 2014 року.

Полякова заявила, що в Нацвідборі-2026 їй відмовили саме через цей пункт. Останній її виступ у Росії відбувся 23 травня 2015 року, коли вона була ведучою музичної премії RU.TV. Тоді артистка з’явилася на сцені в кокошнику із зображенням українського тризуба. Через те, що цей виступ відбувся вже після початку російської агресії проти України та окупації Криму, чинні правила Нацвідбору не дозволяють співачці претендувати на право представляти Україну на «Євробаченні».

У новому зверненні Полякова пропонує змінити сам підхід до таких обмежень. На її думку, безстрокову заборону варто залишити для артистів, які виступали в Росії після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Випадки ж концертної діяльності у РФ у період із 2014 до 2022 року співачка пропонує розглядати індивідуально, враховуючи подальшу громадянську позицію виконавця, його діяльність в Україні та ставлення до російської агресії.

Артистка вважає, що автоматичне застосування нинішньої заборони до подій десятирічної давнини є несправедливим. У зверненні вона апелює до принципу незворотності дії норм у часі та до конституційного принципу рівності прав. На її думку, правила конкурсу мають враховувати зміни, які відбулися в українському суспільстві та культурному середовищі за роки війни.

На підтвердження своєї позиції Полякова посилається на соціологічні дослідження Info Sapiens та КМІС за перший квартал 2026 року. За наведеними нею даними, 64% респондентів вважають, що багаторічна діяльність артиста в Україні може нівелювати його довоєнні комерційні зв’язки з Росією. Співачка переконана, що цей показник свідчить про зміну суспільного ставлення до подібних випадків.

Окремо Полякова запропонувала переглянути модель фінансування Національного відбору. Вона виступила за активніше залучення приватних спонсорів замість фінансування конкурсу коштом бюджету Суспільного. Водночас артистка зазначила, що не оскаржувала результати минулого відбору та не намагалася змінити правила вже після старту конкурсу.

Втім, у новому зверненні вона попередила, що у разі збереження аналогічних норм у наступному Нацвідборі готова захищати свої права юридичними методами. Полякова прямо вказала, що може звернутися до суду, якщо в новій редакції правил знову буде закріплена безумовна заборона для артистів, які виступали в Росії після 2014 року.

Суспільне Мовлення 7 серпня оприлюднило відповідь на звернення співачки. У компанії повідомили, що отримали її лист 27 липня, однак не планують відмовлятися від ключових критеріїв допуску виконавців. Мовник наголосив, що як член Європейської мовної спілки самостійно організовує процедуру Національного відбору та має право встановлювати власні умови участі.

У Суспільному пояснили, що заборона для артистів, які гастролювали в Росії або на окупованих територіях після 2014 року, з’явилася не випадково. Підхід до правил посилили після кількох резонансних ситуацій навколо українського Нацвідбору. Зокрема, у 2019 році дискусію викликала участь Maruv, яка після перемоги у відборі не поїхала представляти Україну на «Євробаченні». У 2022 році новий скандал виник довкола Аліни Паш та документів, що стосувалися її поїздки до окупованого Криму.

Після цих випадків Суспільне закріпило підхід, відповідно до якого представляти Україну на міжнародному конкурсі мають виконавці, які не були пов’язані з російським шоу-бізнесом у період, коли вже тривала російська агресія проти України.

Мовник також навів власні соціологічні аргументи. За результатами опитування Info Sapiens, проведеного у листопаді 2025 року, 56% українців вважали, що артисти, які виступали в Росії після 2014 року, не повинні мати права брати участь у Національному відборі. Таким чином, Полякова та Суспільне фактично спираються на різні соціологічні дані, які демонструють неоднозначне ставлення суспільства до цієї теми.

Ще одним аргументом Суспільного стала кількість заявок на участь у конкурсі. У 2024 році на Нацвідбір подалися 288 артистів, у 2025-му — 304, а у 2026 році кількість заявок зросла до 392. На думку мовника, така динаміка свідчить, що чинні правила не створюють критичних перешкод для українських виконавців і не знижують конкурентність відбору.

Суспільне також зазначило, що розуміє, наскільки сильно змінилося українське суспільство та сприйняття війни протягом останніх дванадцяти років. Водночас компанія проводить чітку межу між професійною участю в проєкті та правом представляти країну на сцені «Євробачення». Артисти або фахівці, які не відповідають критеріям конкурсанта, можуть долучатися до Нацвідбору в інших ролях, якщо це не пов’язано безпосередньо з представленням України на міжнародній сцені.

Окремо у Суспільному наголосили, що правила Національного відбору не є нормативно-правовим або регуляторним актом. Через це вони не потребують процедури громадського обговорення. Нові умови, як і в попередні роки, планують оприлюднити на початку осені. Питання фінансування конкурсу мовник також назвав виключно своєю компетенцією.

Нинішній конфлікт став продовженням дискусії, яка розпочалася ще восени 2025 року. Тоді Полякова подала заявку на Нацвідбір із піснею Warrior і одночасно звернулася до Суспільного з проханням змінити окремі правила. Співачка заявляла, що умови мають розвиватися разом із країною, а виконавці, які живуть, працюють і створюють музику в Україні, повинні мати рівний шанс представляти державу.

На той момент Суспільне відповіло, що правила вже були затверджені, а сам відбір розпочався 3 вересня 2025 року, тому змінювати критерії посеред конкурсного процесу неможливо. Саме тому нинішнє звернення Полякова направила завчасно — ще до затвердження правил нового сезону.

За чинною редакцією правил учасник Нацвідбору повинен гарантувати, що після 15 березня 2014 року не виступав у Російській Федерації або на тимчасово окупованих територіях України. Окрема заборона діє щодо виступів у Білорусі після 24 лютого 2022 року.

Крім гастрольних обмежень, у правилах є й інші критерії. До конкурсу можуть не допустити артистів, які публічно підтримували дискримінацію, ненависть, порушення основних прав людини або політичні режими, причетні до таких порушень. Виконавці також не повинні брати участь у заходах, організованих чи профінансованих режимами, які порушують територіальну цілісність інших держав.

З 2025 року учасникам українського Нацвідбору також заборонено паралельно брати участь у національних відборах інших країн. Окремі вимоги стосуються конкурсної пісні: композиція має бути оригінальною та не повинна бути оприлюднена до встановленої дати, зокрема на стримінгових сервісах, у соціальних мережах або в межах комерційного використання.

Суперечка між Поляковою та Суспільним виходить далеко за межі персональної історії однієї артистки. Вона порушує ширше питання про те, якими повинні бути критерії культурної відповідальності після понад десяти років війни з Росією. З одного боку, існує позиція про необхідність чіткої та незмінної межі для тих, хто продовжував працювати на російському ринку після початку агресії у 2014 році. З іншого — звучать заклики оцінювати не лише давні вчинки, а й подальшу поведінку артиста, його позицію та внесок у підтримку України.

Поки що Суспільне не демонструє готовності змінювати цей підхід. Остаточно зрозуміло, чи залишаться спірні норми без змін, стане після публікації правил наступного Національного відбору. Якщо вимоги щодо концертної діяльності в Росії після 2014 року збережуться, конфлікт із Поляковою потенційно може перейти з публічної площини до юридичної.