У центрі Херсона внаслідок атаки російських FPV-дронів спалахнула пожежа у технічних приміщеннях обласного краєзнавчого музею. Вогонь і вибухова хвиля пошкодили історичну будівлю та унікальні музейні вітрини, виготовлені на початку ХХ століття. Основні колекції закладу не постраждали, оскільки їх заздалегідь евакуювали до безпечніших місць.
Працівники музею повідомили, що пошкоджені вітрини були створені з натурального дерева та використовувалися приблизно 120 років. Вони пережили революції, війни, зміну державних систем і кілька поколінь музейників. Ці конструкції були не просто обладнанням для демонстрації експонатів, а частиною історії самого закладу та прикладом музейного оформлення початку минулого століття.
Пожежа виникла після влучання російських безпілотників у технічну частину комплексу. Через постійні атаки на центральні райони Херсона навіть ліквідація наслідків обстрілів залишається небезпечною. FPV-дрони здатні атакувати окремі будівлі, автомобілі та людей, які перебувають на відкритій місцевості. Їх систематичне застосування перетворює повсякденне життя міста на постійне виживання під загрозою нового удару.
У музеї назвали атаку черговим актом цілеспрямованого нищення історичного центру Херсона та культурної спадщини міста. Будівля закладу є пам’яткою архітектури XIX століття, тому кожне нове пошкодження зачіпає не лише музейну установу, а й історичне середовище південного українського міста.
Російські війська вже неодноразово обстрілювали Херсонський обласний краєзнавчий музей. У жовтні 2025 року представники закладу повідомляли, що протягом кількох тижнів ударів було зруйновано близько третини будівлі. Снаряди пробили дах, пошкодили стіни та внутрішні приміщення. Відтоді споруда залишалася вразливою до опадів, перепадів температур і подальших атак.
Новий удар погіршив стан об’єкта, який і без того потребує складної консервації та майбутньої реставрації. Пошкодження даху, фасадів, перекриттів і технічних приміщень можуть поступово призводити до руйнування всієї конструкції. Для історичної будівлі особливо небезпечними є пожежі, волога та повторні вибухові хвилі, які послаблюють старі матеріали.
Водночас евакуація фондів дала змогу уникнути ще більших втрат. До початку повномасштабного російського вторгнення у фондах Херсонського обласного краєзнавчого музею зберігалося понад 180 тисяч предметів. Більш як 10 тисяч із них були представлені у постійній експозиції. Колекція охоплювала археологічні знахідки, документи, стародруки, зброю, твори мистецтва, природничі матеріали та предмети побуту різних історичних періодів.
Кожен такий музейний предмет є джерелом інформації про минуле півдня України. Разом вони розповідають про давні поселення, розвиток регіону, життя місцевих громад, природне середовище та події, що формували Херсонщину. Втрата навіть частини фондів означала б зникнення унікальних свідчень, які неможливо повноцінно замінити копіями або цифровими зображеннями.
Евакуація експонатів під час війни є надзвичайно складною операцією. Предмети необхідно описати, сфотографувати, запакувати відповідно до матеріалу та стану, а потім безпечно перевезти. Археологічні знахідки, текстиль, живопис, книги й природничі зразки потребують різних температурних режимів та умов зберігання. Переміщення великої музейної колекції під загрозою обстрілів вимагає професійної підготовки та координації багатьох людей.
Навіть після евакуації музей продовжує зазнавати втрат. Старовинні вітрини, меблі, внутрішнє оздоблення та сама архітектура будівлі не можуть бути швидко вивезені. Вони залишаються на місці й поступово перетворюються на мішені для російської артилерії та безпілотників. Через це знищується не лише те, що зберігав музей, а й простір, у якому формувалася його історія.
Херсонський обласний краєзнавчий музей є одним із найстаріших музейних закладів на півдні України. Його заснував 1890 року український археолог і краєзнавець Віктор Гошкевич. Він досліджував історію краю, проводив археологічні розкопки та збирав предмети, пов’язані з минулим регіону. Створений ним музей став важливим науковим і просвітницьким центром.
Упродовж десятиліть колекція поповнювалася завдяки археологічним експедиціям, передачам приватних зібрань, роботі науковців і знахідкам місцевих жителів. Музей пережив політичні репресії, Другу світову війну, радянський період і перші десятиліття незалежної України. Однак повномасштабне російське вторгнення створило для нього загрозу, масштаб якої можна порівняти з найтяжчими катастрофами минулого століття.
Під час окупації Херсона російські військові викрали з музею тисячі експонатів. Вивезення колекцій стало частиною системного пограбування українських культурних установ на захоплених територіях. Разом із музейними предметами окупанти намагалися привласнити історію регіону та позбавити Україну матеріальних доказів її культурної присутності на півдні.
Викрадені експонати можуть перебувати в окупованому Криму, на території Росії або в установах, підконтрольних окупаційній адміністрації. Їх повернення потребуватиме тривалої роботи з міжнародними організаціями, базами даних, правоохоронними органами та музеями інших країн. Важливо не лише встановити місце перебування предметів, а й довести їх походження та незаконний характер переміщення.
Після звільнення правобережної частини Херсонщини музей опинився в зоні постійних обстрілів. Російські війська, що перебувають на лівому березі Дніпра, регулярно атакують житлові квартали, лікарні, школи, транспорт і культурні об’єкти. Історичний центр міста, де розташовано багато пам’яток, залишається одним із районів, які систематично зазнають руйнувань.
Удари по музеях мають наслідки, що виходять далеко за межі фізичного пошкодження будівель. Музей є місцем збереження колективної пам’яті, простором освіти та зв’язку між поколіннями. Знищуючи такі установи, Росія атакує можливість суспільства знати власну історію, досліджувати її та передавати наступним поколінням.
Пошкоджені вітрини початку ХХ століття на перший погляд можуть здаватися менш цінними, ніж археологічні чи мистецькі експонати. Однак вони також є автентичними музейними предметами, пов’язаними з історією установи. Їхня форма, матеріал і технологія виготовлення розповідають про те, як сто років тому організовували експозиції та працювали з відвідувачами.
Після завершення війни відновлення музею потребуватиме значних ресурсів. Спочатку фахівці мають обстежити конструкції, укріпити аварійні ділянки та захистити будівлю від подальшого руйнування. Лише після цього можна буде розпочати реставрацію фасадів, перекриттів, інтер’єрів і вцілілого історичного обладнання.
Окремим завданням стане повернення евакуйованих колекцій і створення оновленої експозиції. Вона неминуче розповідатиме не лише про давню історію Херсонщини, а й про окупацію, пограбування та багаторічне знищення міста. Сам музей уже став свідком і безпосереднім учасником подій, які в майбутньому вивчатимуть історики.
Збереження Херсонського краєзнавчого музею важливе для всієї України. Його колекції та будівля є частиною національного культурного фонду, а не лише місцевою пам’яткою. Кожен удар по музею показує, наскільки вразливою залишається спадщина в прифронтових містах і наскільки важливо своєчасно евакуювати те, що можна врятувати.
Завдяки попередньому переміщенню фондів цього разу вдалося уникнути втрати музейних колекцій. Проте зруйновані приміщення та пошкоджені 120-річні вітрини нагадують, що повністю убезпечити культурну спадщину під час постійних атак неможливо. Поки російські війська продовжують обстрілювати Херсон, під загрозою залишаються не тільки люди, а й матеріальна пам’ять міста.
