Верховна Рада України 16 липня призначила новий склад Кабінету Міністрів на чолі із Сергієм Корецьким. До переходу в уряд він очолював правління НАК «Нафтогаз України», а раніше керував компаніями «Укрнафта» та «Укртатнафта». Разом із новим прем’єр-міністром парламент затвердив керівників більшості міністерств, поєднавши кадрове оновлення зі збереженням частини посадовців попереднього уряду.

Водночас формування виконавчої влади залишилося незавершеним. Станом на вечір 16 липня Верховна Рада не призначила нового міністра оборони, міністра закордонних справ і голову Служби безпеки України. За словами народного депутата Ярослава Железняка, ці кадрові питання відклали до наступного засідання парламенту, запланованого на 18 серпня.

Особливої уваги набула ситуація навколо Міністерства оборони. Михайло Федоров був повністю звільнений із посади та більше не виконував обов’язків очільника відомства. Таким чином, після урядової ротації Міноборони певний час залишилося без затвердженого Верховною Радою керівника.

Увечері президент Володимир Зеленський повідомив, що доручив виконувати обов’язки міністра оборони Євгену Хмарі. До цього він був виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України. Президент заявив, що після завершення необхідних юридичних процедур звернеться до народних депутатів із проханням підтримати кандидатуру Хмари вже як повноцінного очільника оборонного відомства.

Таке рішення стало несподіваним на тлі попередніх повідомлень про можливе призначення міністром оборони Ігоря Клименка. Напередодні Зеленський нібито називав його кандидатуру під час зустрічі з депутатами фракції «Слуга народу». Клименко до урядового перезавантаження очолював Міністерство внутрішніх справ, однак 16 липня його не призначили керівником Міноборони.

Новим міністром внутрішніх справ став Іван Вигівський. Він отримав у підпорядкування систему, до якої входять Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, Державна служба з надзвичайних ситуацій та інші структури, що виконують важливі завдання під час війни. Від нового міністра очікують збереження керованості системи, яка одночасно відповідає за безпеку в тилу, охорону кордону, ліквідацію наслідків обстрілів і участь окремих підрозділів у бойових діях.

Одним із ключових кадрових рішень стало призначення Всеволода Ченцова віцепрем’єр-міністром із питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Він координуватиме напрям, пов’язаний із переговорами про вступ України до Європейського Союзу, виконанням євроінтеграційних зобов’язань і поглибленням співпраці з євроатлантичними структурами.

Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб очолив Віталій Безгін. Відомство має зосередитися на регіональній політиці, спроможності громад, відновленні територій і підтримці українців, які через російську агресію були змушені залишити свої домівки. Питання внутрішньо переміщених осіб залишається одним із найскладніших соціальних викликів, адже мільйони людей потребують житла, працевлаштування та доступу до державних послуг.

Новим міністром освіти і науки став Андрій Бутенко. Йому доведеться працювати в умовах постійних повітряних тривог, пошкодження шкіл і університетів, вимушеного переміщення учнів та викладачів. Серед важливих завдань залишаються організація безпечного навчання, будівництво укриттів, відновлення освітньої інфраструктури та збереження доступу до якісної освіти в прифронтових регіонах.

Окреме Міністерство аграрної політики та продовольства очолив Тарас Висоцький. Збереження самостійного аграрного відомства раніше підтримав Сергій Корецький. Новий прем’єр заявляв, що міністерство не повинне об’єднуватися з іншими структурами, оскільки аграрний сектор має стратегічне значення для економіки, експорту та продовольчої безпеки України.

Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту очолив Микола Калашник. Оновлена назва відомства відображає поєднання кількох напрямів: відбудови зруйнованих міст і громад, управління транспортною системою та розвитку інфраструктури. Під час війни міністерство також відповідатиме за відновлення доріг, мостів, житла й об’єктів, пошкоджених російськими атаками.

Міністром у справах ветеранів став Віталій Кім. Сергій Корецький називав підтримку ветеранів одним із пріоритетів нового Кабінету Міністрів. Ідеться про медичну й психологічну реабілітацію, протезування, працевлаштування, освіту, підтримку ветеранського підприємництва та повернення військових до цивільного життя.

Олександр Кравченко очолив Міністерство економіки та довкілля. Об’єднання економічного й природоохоронного напрямів означає, що одному відомству доведеться одночасно працювати над відновленням виробництва, підтримкою підприємств, залученням інвестицій та контролем за екологічними наслідками війни. Окремим викликом стане пошук балансу між швидкою відбудовою та дотриманням природоохоронних стандартів.

Корецький раніше наголошував, що українському бізнесу бракує доступних кредитних ресурсів. Тому одним із завдань уряду стане розширення фінансування для компаній, стимулювання інвестицій і використання міжнародної допомоги для розвитку економіки. Від Кабміну очікують не лише управління бюджетом воєнного часу, а й створення умов для збереження робочих місць і відновлення підприємств.

Міністерство юстиції очолив Денис Маслов, а новою міністеркою цифрової трансформації стала Оксана Ферчук. Цифровий напрям тривалий час асоціювався з Михайлом Федоровим, який до переходу в Міноборони керував цифровізацією державних послуг. Новій очільниці доведеться продовжити розвиток електронних сервісів, кіберзахисту та цифрової інфраструктури.

Частина урядовців зберегла свої посади. Денис Шмигаль залишився першим віцепрем’єр-міністром і міністром енергетики. Це забезпечує певну наступність у секторі, який регулярно зазнає російських атак. Підготовка до зими, ремонти енергетичних об’єктів, накопичення ресурсів і захист критичної інфраструктури належать до першочергових завдань Кабміну.

Тетяна Бережна продовжила роботу як віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики та міністерка культури. Матвій Бідний залишився міністром молоді та спорту, Віктор Ляшко зберіг посаду міністра охорони здоров’я, а Сергій Марченко продовжив очолювати Міністерство фінансів. Денис Улютін залишився міністром соціальної політики, сім’ї та єдності.

Збереження частини попередньої команди має забезпечити безперервність роботи ключових напрямів. Міністерство фінансів продовжуватиме переговори щодо міжнародної бюджетної підтримки, Міністерство охорони здоров’я — координувати медичну систему під час війни, а соціальне відомство — забезпечувати виплати та допомогу вразливим категоріям населення.

Найбільш політично чутливою частиною ротації стала відставка Федорова. 16 липня біля Національного театру імені Івана Франка в Києві відбувся мітинг проти його звільнення. Учасники підтримали колишнього міністра та закликали не допустити згортання технологічних реформ у секторі оборони.

У медіа також з’являлися повідомлення, що причиною відставки міг стати системний конфлікт між Федоровим і головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Офіційних подробиць таких розбіжностей не оприлюднювали. Сам Федоров підтвердив завершення роботи, однак не пояснив причин кадрового рішення.

Призначення Євгена Хмари виконувачем обов’язків має забезпечити безперервність управління Міноборони до парламентського голосування. Відомство не може залишатися без керівництва в умовах активних бойових дій, масштабних закупівель, міжнародного постачання озброєння та розвитку українського оборонного виробництва.

Водночас залишаються відкритими посади міністра закордонних справ і голови СБУ. Відсутність затверджених керівників на цих напрямах робить урядове перезавантаження неповним. Зовнішньополітичне відомство відповідає за підтримку міжнародної коаліції, санкції та військову допомогу, тоді як СБУ виконує ключові завдання у сфері контррозвідки й боротьби з диверсіями.

Таким чином, 16 липня Україна отримала основну частину нового уряду на чолі із Сергієм Корецьким. Кабмін поєднав нові призначення зі збереженням частини попередньої команди, однак остаточна конфігурація влади ще не сформована. Ключові рішення щодо оборони, дипломатії та керівництва СБУ мають бути ухвалені після проходження юридичних процедур і нового голосування Верховної Ради.