Міністерство культури України, ЮНЕСКО та Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка підписали тристоронній меморандум про співпрацю, спрямований на збереження однієї з найважливіших книгозбірень країни. Документ передбачає надання міжнародної технічної допомоги для відновлення пошкоджених будівель бібліотеки, захисту її багатомільйонного фонду та створення безпечніших умов для подальшої роботи установи у прифронтовому Харкові.
Координацію проєкту здійснюватиме Міністерство культури України, тоді як ЮНЕСКО долучиться до технічного супроводу запланованих робіт. Основну увагу сторони зосередять на інженерній інфраструктурі бібліотеки, від якої безпосередньо залежить збереження книг, рукописів, періодики, картографічних матеріалів та інших документів. Після пошкоджень, завданих російськими обстрілами, частина приміщень потребує не лише поточного ремонту, а й комплексного відновлення систем, що забезпечують необхідний температурний і вологісний режим.
У межах нового етапу співпраці планують відремонтувати системи опалення службово-виробничого корпусу та нового книгосховища. Для бібліотечних фондів стабільне опалення має критичне значення, адже різкі коливання температури, надмірна вологість або промерзання приміщень можуть призвести до деформації паперу, появи плісняви та поступового руйнування унікальних видань. Тому відновлення інженерних мереж є не просто господарським завданням, а частиною масштабної роботи із захисту культурної спадщини.
Також меморандум передбачає заміну внутрішньої водостічної системи книгосховища. Пошкоджені або застарілі водостоки створюють додаткову загрозу для фондів, особливо під час сильних опадів, перепадів температур і пошкоджень покрівлі. Потрапляння води до книгосховища може за короткий час знищити тисячі документів, частина з яких існує в одному примірнику. Оновлення системи має зменшити ризик підтоплень і забезпечити надійніший захист будівлі.
Окремим напрямом стане відновлення вузла комерційного обліку теплової енергії. Такий елемент необхідний для стабільної роботи системи опалення, контролю споживання ресурсів і належного утримання приміщень. У воєнний час, коли міська інфраструктура періодично зазнає пошкоджень, передбачуваність роботи критичних систем набуває особливого значення. Для великої бібліотеки це питання не лише комфорту працівників і відвідувачів, а й фізичного збереження фондів.
Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка є однією з найбільших бібліотек України та Європи. Її фонди налічують понад сім мільйонів примірників і документів різними мовами. У книгозбірні зберігаються наукові праці, художні видання, стародруки, періодика, довідкова література, дисертації, нотні видання та інші матеріали, які формувалися протягом багатьох десятиліть. Для Харкова бібліотека є не лише місцем зберігання книг, а й важливим науковим, освітнім і культурним центром.
Значення установи виходить далеко за межі міста. Її фондами користуються дослідники, викладачі, студенти, краєзнавці, письменники та журналісти з різних регіонів України. У бібліотеці накопичено величезний масив знань про історію Слобожанщини, українську культуру, розвиток науки, літератури й суспільної думки. Втрата навіть частини цього фонду стала б непоправним ударом для національної пам’яті, адже далеко не всі матеріали оцифровані або мають дублікати в інших книгозбірнях.
Будівлі бібліотеки зазнали пошкоджень у березні 2022 року під час російського бомбардування Харкова. Ударна хвиля пошкодила вікна, конструкції та інженерні системи, а сама установа опинилася перед загрозою подальшого руйнування. Відтоді працівники бібліотеки змушені одночасно виконувати професійні обов’язки, ліквідовувати наслідки атак і захищати фонди від холоду, вологи та інших небезпечних чинників.
Попри війну та постійну загрозу нових обстрілів, бібліотека не припинила роботу. Вона продовжує обслуговувати відвідувачів, надавати доступ до інформаційних ресурсів, проводити культурні й освітні заходи та підтримувати дослідницькі проєкти. Така стійкість має особливе значення для Харкова, який протягом повномасштабної війни залишається одним із головних культурних і наукових центрів України.
Новий меморандум продовжує співпрацю, започатковану у 2025 році. Попередня угода дала змогу провести першочергові заходи із захисту бібліотеки та стабілізувати найбільш уразливі ділянки. Нинішній етап має системніший характер і передбачає не тимчасові рішення, а відновлення базової інфраструктури, необхідної для довгострокового збереження будівель і фондів.
Участь ЮНЕСКО в проєкті підкреслює міжнародне значення української культурної спадщини, яка зазнає руйнування внаслідок російської агресії. Знищення бібліотек, музеїв, архівів, театрів і пам’яток архітектури є не лише матеріальною втратою, а й ударом по історичній пам’яті та культурній тяглості. Саме тому відновлення таких установ є частиною ширшої боротьби за збереження української ідентичності.
Для бібліотеки імені Короленка допомога міжнародних партнерів означає можливість перейти від екстреного реагування до планомірного відновлення. Ремонт опалення, водостоків і систем обліку тепла може здаватися суто технічним завданням, однак саме від цих робіт залежить майбутнє мільйонів документів. Кожен відновлений корпус і кожне захищене книгосховище зберігають доступ до знань для наступних поколінь.
Підписаний меморандум має стати основою для практичних робіт, які дозволять бібліотеці безпечніше пройти наступні опалювальні сезони, захистити фонди від води й температурних коливань та поступово повернути пошкодженим приміщенням повноцінне функціонування. У перспективі це може створити умови для подальшої реставрації, модернізації сховищ і розширення програм оцифрування.
Збереження бібліотеки імені Короленка є справою не лише Харкова. Йдеться про захист одного з найбільших інтелектуальних архівів України, у якому зібрано мільйони свідчень людської думки, творчості та історії. Співпраця держави, міжнародної організації та самої бібліотеки дає шанс убезпечити цю спадщину від наслідків війни й передати її майбутнім поколінням.
