Мер Києва Віталій Кличко підтримав електронну петицію проти будівництва підземного паркінгу на Пейзажній алеї. Водночас у відповіді міського голови зазначається, що столична влада наразі не бачить альтернатив реалізації цього проєкту. Серед основних аргументів на користь будівництва в КМДА називають необхідність укріплення схилу Старокиївської гори та ефективного використання підземного простору в історичному центрі столиці.
Інформацію про позицію міської влади оприлюднив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, посилаючись на відповідь, розміщену на сайті Київської міської ради. Документ став реакцією на звернення киян, які виступають проти появи масштабного підземного об’єкта на території Пейзажної алеї та Старокиївської гори.
У відповіді міського голови йдеться про підтримку вимог петиції, однак фактична позиція КМДА залишається суперечливою. Міська адміністрація продовжує вважати спорудження паркінгу необхідним і не повідомляє про підготовку інших варіантів облаштування цієї території. Таким чином, формальна підтримка громадської ініціативи поки що не означає відмови від запланованого будівництва.
У КМДА пояснюють, що реалізація проєкту має допомогти стабілізувати схили Старокиївської гори. Питання їхнього технічного стану вже багато років залишається актуальним через складний рельєф, зсувні процеси, навантаження від забудови та інтенсивне використання території історичного центру. Підземну споруду міська влада розглядає не лише як транспортний об’єкт, а й як інженерне рішення для укріплення схилу.
Ще одним аргументом називають ефективне використання підземного простору. У центральній частині Києва бракує місць для паркування, через що автомобілі часто залишають на тротуарах, узбіччях, у дворах житлових будинків та поблизу туристичних локацій. Ініціатори проєкту вважають, що підземний паркінг може частково розв’язати цю проблему та зменшити кількість машин на поверхні.
Водночас опоненти будівництва наголошують, що транспортні проблеми історичного центру не можна вирішувати коштом втручання в унікальний культурний ландшафт. На їхню думку, створення нового паркінгу може, навпаки, стимулювати додатковий автомобільний рух до Старого Києва, збільшити навантаження на прилеглі вулиці та створити нові ризики для пам’яток і схилів.
Окрему увагу привернуло твердження КМДА про те, що ділянка нібито є незручною для рекреаційного використання. Через це інші варіанти її благоустрою міська влада не розглядала. Такий підхід викликав критику з боку активістів, адже Пейзажна алея вже давно стала одним із найбільш упізнаваних громадських просторів Києва, популярним серед містян, туристів, родин із дітьми, художників і фотографів.
Територія Старокиївської гори має не лише рекреаційне, а й виняткове історичне значення. Саме тут розташовувався центр давнього Києва, формувалися перші укріплення, князівські двори, храми та міські квартали. Будь-які масштабні земляні роботи в цій частині столиці можуть торкнутися археологічних шарів, які містять інформацію про різні періоди розвитку міста.
Як нагадує Дмитро Перов, 18 червня Київська міська рада з п’ятої спроби змінила цільове призначення понад чотирьох гектарів землі на схилах Старокиївської гори. Формально територію перевели до категорії земель, призначених для розміщення об’єктів рекреаційного призначення. Однак громадські активісти побоюються, що це рішення може створити юридичні передумови для подальшої реалізації проєкту паркінгу.
Ситуація ускладнюється великою кількістю охоронних статусів цієї ділянки. Вона розташована в буферній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, охоплює території пам’яток історії, археології та ландшафту, а також входить до складу Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ». Такі обставини передбачають особливо обережний підхід до будь-якого будівництва та необхідність враховувати міжнародні й національні вимоги у сфері охорони спадщини.
Буферна зона ЮНЕСКО покликана захищати історичне середовище навколо Софії Київської та Києво-Печерської лаври від забудови, яка може змінити панорами, масштаб, силует і традиційний характер міського простору. Хоча сам факт розташування в буферній зоні не означає абсолютної заборони на проведення робіт, кожен проєкт має проходити ретельну оцінку його впливу на культурну спадщину.
За інформацією Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, наявні охоронні статуси не виключають можливості будівництва на цій ділянці. У відомстві вважають, що проєкт може бути реалізований за умови дотримання встановлених процедур, проведення необхідних досліджень, погоджень та археологічного нагляду.
Проєкт підземного паркінгу вже отримав схвалення консультативної ради Департаменту охорони культурної спадщини. Раніше його також підтримав директор Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» Роман Маленков. Прихильники будівництва вважають, що сучасні інженерні технології дозволяють поєднати створення інфраструктурного об’єкта з належним захистом пам’яток і археологічного середовища.
Проте громадськість ставить під сумнів достатність такого погодження. Консультативна рада має дорадчі функції, а її рішення саме собою не скасовує необхідності отримання інших дозволів, проведення комплексних експертиз і широкого громадського обговорення. Особливе значення матимуть археологічні дослідження, оцінка впливу на ландшафт, аналіз зсувних ризиків і визначення того, як будівництво позначиться на буферній зоні ЮНЕСКО.
Критики проєкту також звертають увагу на можливі наслідки масштабних земляних робіт. Будівництво підземного паркінгу передбачає виймання значного обсягу ґрунту, облаштування фундаментів, підпірних конструкцій, в’їздів, вентиляційних систем та інженерних комунікацій. Усе це може змінити гідрологічний режим схилу й створити додаткове навантаження на нестабільні ділянки.
Важливим залишається й питання зовнішнього вигляду майбутнього об’єкта. Навіть якщо основна частина паркінгу буде розташована під землею, на поверхні мають з’явитися в’їзди, виїзди, сходи, ліфти, вентиляційні шахти та інші технічні елементи. Вони можуть вплинути на сприйняття Пейзажної алеї та історичних панорам Верхнього міста.
Сама Пейзажна алея за останні десятиліття перетворилася на важливий культурний простір столиці. Вона відома своїми мозаїчними скульптурами, дитячим майданчиком, краєвидами Подолу, Воздвиженки та урочища Гончарі-Кожум’яки. Алея стала прикладом того, як громадська активність і мистецькі ініціативи можуть захистити територію від забудови та створити популярне місце відпочинку.
Саме тому дискусія навколо паркінгу виходить за межі суто транспортного чи інженерного питання. Вона стосується принципів управління історичним центром Києва, реальної участі громади у прийнятті рішень і того, що міська влада вважає пріоритетом — розвиток автомобільної інфраструктури чи збереження відкритих громадських просторів.
Підтримка петиції Віталієм Кличком може стати підставою для додаткового перегляду проєкту, однак наразі у відповіді Київради немає чіткої заяви про його зупинення. Міська влада фактично залишає можливість продовження підготовчих процедур і водночас визнає суспільне занепокоєння щодо майбутнього Пейзажної алеї.
Подальша доля проєкту залежатиме від містобудівних рішень, експертних висновків, археологічних досліджень, позиції пам’яткоохоронних органів та активності киян. Одним із ключових питань стане те, чи запропонує КМДА альтернативні способи укріплення схилу без спорудження паркінгу та чи буде проведено відкрите обговорення з публікацією всієї технічної документації.
Суперечка навколо Пейзажної алеї вкотре демонструє складність розвитку сучасної інфраструктури в історичному місті. Київ потребує інженерного захисту схилів, упорядкування паркування та збереження культурної спадщини. Однак поєднання цих завдань можливе лише за умови прозорих рішень, переконливого обґрунтування та реального врахування позиції громади.
