Петиція про відновлення водограю «Слоненя» у Хрещатому парку в Києві зібрала 6051 голос і подолала необхідний поріг для розгляду міською владою. Тепер звернення мають офіційно опрацювати в Київській міській державній адміністрації та надати відповідь щодо можливості повернення одного з найвідоміших історичних символів столичного парку.

Петицію опублікували 16 червня 2026 року. Її автор Микита Чернецький пропонує відновити скульптурний водограй у Хрещатому парку, неподалік від Національної філармонії України та Арки Свободи українського народу.

Ініціатор звернення вважає, що після демонтажу радянських монументів у цій частині міста варто повернути до простору об’єкт, який асоціювався не з радянською ідеологією, а з міським життям, дитячими прогулянками та довоєнним Києвом. На його думку, «Слоненя» могло б знову стати впізнаваною частиною Хрещатого парку.

Водограй з’явився тут у 1930-х роках, коли частину території облаштовували як простір для дітей. Його створили за макетом Сергія Фролова, який у 1936 році навчався в Київському будівельному інституті.

Фонтан звели орієнтовно між 1936 і 1939 роками. Він постав на місці демонтованої раніше статуї Аполлона і швидко став однією з найбільш помітних деталей парку.

Скульптура була виконана з бетону та зображувала слоненя, яке стояло на задніх ногах із піднятим догори хоботом. Саме з хобота бив струмінь води, висота якого сягала приблизно шести метрів.

Для тогочасного Києва така композиція виглядала незвично і добре запам’ятовувалася. Вона відрізнялася від класичних декоративних фонтанів і більше нагадувала паркову скульптуру, створену насамперед для дітей та сімейного відпочинку.

«Слоненя» поступово стало популярним місцем для прогулянок і фотографій. Його зображення з’являлося на київських листівках, у сімейних фотоальбомах і кінохроніці. Для багатьох містян фонтан став одним із візуальних символів центральної частини Києва.

Особливо важливо, що споруда пережила Другу світову війну. У той час Київ зазнав масштабних руйнувань, однак водограй залишився на своєму місці й продовжив існувати після завершення бойових дій.

Подальша доля «Слоненяти» описується в джерелах по-різному. За однією версією, фонтан демонтували у другій половині 1960-х років. Після цього на його місці з’явився гранітний водограй «Лотос».

Інші джерела вказують, що «Слоненя» могло зберігатися довше і остаточно зникло вже під час перебудови території наприкінці 1970-х років. Саме ця розбіжність у датах досі залишається однією з маловивчених сторінок історії об’єкта.

Автор петиції пов’язує зникнення фонтану з радянськими перебудовами парку. За його задумом, сучасне відновлення могло б повернути Києву втрачений елемент міського середовища без відтворення ідеологічних символів радянського періоду.

Ця ідея особливо актуальна на тлі масштабних змін, які Хрещатий парк пережив упродовж останніх років. Після початку повномасштабного вторгнення Росії тут поступово прибирали об’єкти, пов’язані з радянською та російською історичною політикою.

У квітні 2022 року біля тодішньої Арки Дружби народів демонтували бронзову композицію, що зображувала українського та російського робітників. Після цього арку перейменували на Арку Свободи українського народу.

Ще один етап переосмислення простору відбувся у квітні 2024 року, коли в парку демонтували композицію за мотивами Переяславської ради. Сама арка при цьому залишилася на місці.

У результаті центральна частина парку поступово втратила кілька великих радянських монументів. Саме тому дискусія про те, чим заповнювати такі простори, стає дедалі актуальнішою для Києва.

У випадку «Слоненяти» йдеться не просто про встановлення нової скульптури. Прихильники відновлення говорять про повернення міської пам’яті та впізнаваного образу, який існував у Києві задовго до появи багатьох пізніших монументальних композицій.

Важливо й те, що образ фонтану вже частково повернувся до сучасного міського простору. У 2018 році пам’ять про втрачений об’єкт зберегли в межах проєкту «Шукай!», який створює мініатюрні бронзові скульптури, присвячені історії Києва.

У торговельному центрі GLOBUS 1 на Майдані Незалежності встановили мініскульптуру «Київський слоник». Вона нагадує про оригінальний фонтан і фактично стала його сучасним символічним продовженням.

Проєкт «Шукай!» загалом побудований на ідеї повернення до міського простору історій, які могли бути втрачені або забуті. Мініатюрні скульптури розповідають про знакові місця, людей, явища та легенди Києва. «Київський слоник» став одним із таких образів.

Тепер, після того як петиція набрала необхідну кількість голосів, ідея може перейти з символічного рівня до практичного обговорення. Міська влада має визначити, чи є технічна та фінансова можливість реалізувати проєкт, а також яким саме має бути відновлений фонтан.

Окремим питанням стане історична достовірність. Якщо місто вирішить підтримати ідею, фахівцям доведеться працювати з архівними фотографіями, кресленнями, описами та іншими матеріалами, щоб максимально точно відтворити зовнішній вигляд скульптури.

Водночас навіть точна копія не буде оригінальним об’єктом 1930-х років. Це буде сучасна реконструкція за історичними матеріалами. Тому важливо буде чітко позначити її саме як відновлення втраченої міської пам’ятки.

Не менш важливими стануть питання безпеки, інженерних мереж та інтеграції об’єкта у сучасний парк. Сьогодні Хрещатий парк має інше планування, ніж у 1930-х чи 1960-х роках, тому повернення водограю потребуватиме нового проєктного рішення.

Можливе відновлення «Слоненяти» також вписується у ширшу дискусію про те, яким має бути центр Києва після деколонізації та демонтажу радянських символів. Одним із варіантів є не лише створення нових об’єктів, а й повернення тих елементів міської історії, які не були пов’язані з імперською або радянською ідеологією.

Саме в цьому контексті «Слоненя» може отримати нове значення. Якщо колись це був просто дитячий фонтан і популярне місце для фотографій, то сьогодні його потенційне відновлення може сприйматися як жест повернення Києву власної локальної пам’яті.

Однак остаточне рішення ще не ухвалене. Набір необхідної кількості голосів означає лише обов’язковий розгляд петиції, а не автоматичну реалізацію ініціативи.

Міська влада має оцінити пропозицію, визначити її доцільність і надати офіційну відповідь. У разі підтримки ідеї наступними етапами можуть стати розробка концепції, пошук фінансування, погодження проєкту та безпосереднє облаштування водограю.

Тим часом сама петиція вже показала, що історія «Слоненяти» залишається цікавою для киян. Понад шість тисяч голосів свідчать про готовність частини містян підтримати повернення в центральний парк об’єкта, який колись був одним із найвідоміших місць для сімейних прогулянок.

Якщо проєкт реалізують, Київ отримає не просто новий фонтан, а відтворення одного з образів міста, який зник кілька десятиліть тому. «Слоненя» знову може стати місцем зустрічей, фотографій і прогулянок — уже для нового покоління киян.