На Теремках у Києві 6 серпня знову відбулася акція протесту проти вирубування паркової лісосмуги, де планують прокласти нову тепломагістраль. Під час чергового протистояння між активістами та правоохоронцями сталися сутички. Учасники акції намагалися не допустити продовження робіт, тоді як поліція відтісняла людей від території, де працювала техніка.
За словами одного з учасників протесту, до парку прибули чотири автомобілі поліції та підрозділ особливого призначення. Активісти стверджують, що правоохоронці силою відводили людей від місця проведення робіт, а окремих протестувальників буквально виносили за межі паркової зони.
За твердженнями учасників акції, частина поліцейських не представлялася та не показувала службові посвідчення після відповідних вимог. Ці заяви стали ще одним приводом для критики дій правоохоронців з боку активістів, які вважають, що під час акції до них застосували надмірну силу.
Найбільш емоційними стали епізоди, коли кілька дівчат намагалися фізично завадити вирубуванню, обіймаючи дерева. Правоохоронці відтягнули їх від стовбурів і відвели від зони проведення робіт.
Активістка Катерина Чепура також повідомила, що до Голосіївського управління поліції доправили двох 16-річних учасників протесту. Обставини їхнього доставлення та подальший процесуальний статус потребують окремого уточнення.
У поліції заявили, що правоохоронці перебували на місці для забезпечення громадського порядку під час проведення запланованих робіт. Водночас активісти наполягають, що фактично поліція забезпечувала можливість продовжувати вирубування попри спротив місцевих мешканців.
Конфлікт навколо зеленої зони на Теремках триває вже не перший день. Місцеві мешканці та природоохоронці виступають проти знищення паркової лісосмуги між житловим комплексом «Республіка» та вулицею Теремківською.
За даними активістів, під час реалізації проєкту можуть вирубати понад 600 дерев. Раніше в публічному просторі також звучали оцінки про кілька сотень дерев, які можуть потрапити під знесення. Саме масштаб потенційної вирубки став основною причиною протестів.
Учасники акцій наголошують, що частина дерев у цій зоні є зрілими багаторічними насадженнями, які формують повноцінну паркову екосистему. Для мешканців прилеглих кварталів ця територія виконує не лише рекреаційну функцію, а й захищає житлову забудову від пилу, спеки та шуму.
Причиною вирубування стало будівництво нової тепломагістралі. У Київській міській державній адміністрації пояснюють, що проєкт має стратегічне значення для енергетичної стійкості столиці.
За позицією КМДА, нова теплотраса повинна створити резервну схему теплопостачання для житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2. Вона має використовуватися у випадку аварійної зупинки ТЕЦ-5 або інших проблем із основною системою теплопостачання.
У воєнних умовах це питання набуває особливого значення. Російські війська регулярно атакують українську енергетичну інфраструктуру, тому міста намагаються створювати резервні маршрути та дублюючі системи, які дозволять підтримувати тепло- та енергопостачання навіть після пошкодження окремих об’єктів.
Саме на цей аспект посилається міська влада, обґрунтовуючи необхідність будівництва нової тепломагістралі. Проєкт називають частиною Плану енергетичної стійкості Києва.
Проте противники вирубування не заперечують необхідність резервного теплопостачання як такого. Основна суперечка стосується маршруту, яким планують прокласти тепломережу.
Активісти та природоохоронці заявляють, що трубопровід можна прокласти вздовж автомобільної дороги або іншими вже урбанізованими територіями, не знищуючи значну частину паркової лісосмуги.
Вони також звертають увагу на те, що попередні варіанти проєкту нібито передбачали інше трасування. Через це учасники протесту вимагають пояснень, чому обрали саме нинішній маршрут і які альтернативи аналізували перед початком робіт.
Для місцевих мешканців це стало ключовим питанням. Вони вважають, що місто має довести неможливість менш руйнівного варіанта, перш ніж вирубувати сотні дерев.
Протести на Теремках показують типову для великих міст проблему конфлікту між розвитком інфраструктури та збереженням зелених зон. Обидві потреби є важливими, однак їх поєднання вимагає прозорого планування та діалогу з громадою.
Особливо складною ця дискусія стає під час війни. Поняття енергетичної безпеки має безпосереднє практичне значення, адже наслідки російських атак можуть залишити без тепла тисячі квартир.
Водночас екологічна цінність міських зелених зон не зникає через воєнний стан. Навпаки, в умовах щільної забудови природні території стають дедалі важливішими для якості життя мешканців.
Дерева допомагають знижувати температуру влітку, поглинають пил і частину забруднення, затримують вологу та створюють середовище для птахів і дрібних тварин.
Зрілі дерева неможливо повноцінно компенсувати простим висаджуванням молодих саджанців. Новим насадженням можуть знадобитися десятиліття, щоб досягти подібного екологічного ефекту.
Саме тому активісти наполягають не лише на подальшому озелененні після завершення будівництва, а передусім на максимальному збереженні існуючої лісосмуги.
Події 6 серпня показали, що конфлікт перейшов від дискусії навколо проєктної документації до безпосереднього фізичного протистояння на місці робіт.
Для міста це створює додаткову проблему. Навіть якщо тепломагістраль справді має критичне значення, примусове проведення робіт без достатнього пояснення альтернатив може лише посилити недовіру до проєкту.
Протестувальники очікують від КМДА публічного обґрунтування обраного маршруту, пояснення масштабів вирубки та демонстрації того, що всі можливі альтернативи були належним чином розглянуті.
Важливим залишається й питання правомірності дій поліції. Заяви про відмову представлятися, застосування сили та доставлення неповнолітніх потребують перевірки й офіційних пояснень правоохоронців.
Для громадських протестів важливо, щоб поліція одночасно забезпечувала можливість проведення законних робіт та право людей на мирне вираження своєї позиції.
Ситуація на Теремках поки що далека від завершення. Роботи тривають, активісти продовжують виступати проти вирубки, а суперечка щодо маршруту майбутньої тепломагістралі залишається невирішеною.
У центрі конфлікту фактично опинилися дві важливі для міста цінності — енергетична стійкість і збереження зеленого середовища.
Чи можливо реалізувати резервну теплотрасу без масштабної втрати дерев, має стати головним питанням подальшого діалогу між містом, проєктантами та громадою.
Після сутичок 6 серпня цей діалог став ще більш необхідним. Без прозорого пояснення технічних рішень і відкритого обговорення альтернатив кожне нове дерево, підготовлене до вирубування, ризикує ставати новою точкою конфлікту між киянами та міською владою.
