У Деснянському районі столиці суд зобов’язав повернути територіальній громаді Києва земельну ділянку площею понад 25 гектарів, вартість якої оцінюють більш ніж у 417 мільйонів гривень, а також знести самочинно збудовані на ній споруди. Йдеться про територію на вулиці Радосинській, яка, за даними прокуратури, не передавалася приватним структурам у користування та не призначалася для забудови. Попри це, на землі з’явилися громадські будівлі, право власності на які згодом оформили у встановленому реєстраційному порядку. Саме ця обставина і стала основою конфлікту, який завершився судовим рішенням на користь міської громади.

За матеріалами справи, приватне товариство звело на комунальній землі кілька об’єктів без належного права користування ділянкою та без необхідної дозвільної документації. Після завершення будівництва компанія зареєструвала право власності на споруди. Формально це створювало ситуацію, за якої на комунальній території вже існувала приватна нерухомість, хоча сама земля під нею залишалася власністю міста і ніколи не була законно передана забудовнику. Надалі товариство передало збудовані об’єкти громадській організації за договором пожертви. У цьому документі сторони окремо вказали, що споруди розташовані на земельній ділянці площею понад 25 гектарів.

Саме така послідовність дій викликала підозри прокуратури. На думку правоохоронців, оформлення права власності на об’єкти та їх подальша передача могли створити юридичну основу для отримання великої земельної ділянки вже без відкритого конкурсу. Власник нерухомості, розташованої на певній території, у низці випадків може претендувати на оформлення прав на землю під нею та необхідну для її обслуговування територію. Тому наявність зареєстрованих споруд потенційно могла використовуватися як аргумент для подальшого отримання комунальної землі поза конкурентними процедурами.

Для Києва масштаби такої ділянки є особливо суттєвими. Понад 25 гектарів міської землі — це територія, співставна з великим житловим кварталом або значним інфраструктурним об’єктом, а її вартість перевищує 417 мільйонів гривень. Передача такого активу без конкурсу могла б означати втрату громадою не лише самої землі, а й потенційних доходів від її використання, оренди чи продажу прав через відкриті процедури. Саме тому прокуратура звернулася до суду з вимогою усунути перешкоди у користуванні ділянкою та повернути її під повний контроль територіальної громади.

Під час розгляду справи прокурори довели, що ані приватне товариство, ані громадська організація не отримували цю землю для будівництва. Відсутність законних прав на ділянку стала ключовою обставиною. Якщо забудовник не має права користування землею і водночас здійснює будівельні роботи без відповідних документів, такі споруди можуть визнаватися самочинним будівництвом. Саме до такого висновку дійшов суд у цьому випадку.

Наслідки такого статусу виявилися принциповими. Суд визнав, що власники самочинно збудованих об’єктів не набули законного права власності на них, а отже, подальша передача цих споруд громадській організації також не могла створити повноцінних правових наслідків. Договір пожертви, за яким нерухомість перейшла від товариства до громадської організації, визнали недійсним. Таким чином було зруйновано саму юридичну конструкцію, на основі якої сторонні структури могли надалі намагатися закріпити за собою територію.

Суд повністю погодився з аргументацією прокуратури та зобов’язав повернути земельну ділянку громаді Києва. Приватне товариство та громадська організація мають також знести споруди, які були зведені без законних підстав. Після виконання рішення територія на вулиці Радосинській повинна бути звільнена від самочинної забудови та повернутися у розпорядження міста.

Ця справа демонструє одну з найбільш проблемних моделей земельних конфліктів у великих містах — спробу спочатку створити та зареєструвати нерухомість, а вже потім через наявність будівель претендувати на землю під ними. Такий механізм може виглядати формально складним, однак його головний принцип досить простий: якщо законно отримати великий земельний актив через конкурс або рішення міста складно, спочатку створюється об’єкт нерухомості, який потім використовується як підстава для оформлення землі. У випадку з Радосинською ця схема, за позицією прокуратури, не спрацювала саме через відсутність первинного права на забудову.

Повернення понад 25 гектарів має важливе значення для громади не лише через їхню оцінку у сотні мільйонів гривень. Земля залишається одним із найцінніших активів Києва, особливо у районах, де можливий подальший розвиток житлової, соціальної чи транспортної інфраструктури. Втрата контролю над такими територіями може впливати на розвиток міста десятиліттями, тому судові спори навколо великих ділянок фактично стосуються не лише юридичних прав, а й майбутнього міського простору.

Тепер ключовим етапом стане фактичне виконання судового рішення — знесення незаконних споруд та повернення ділянки у повноцінне користування територіальної громади. Судове рішення перекреслило можливість закріпити право на землю через самочинно створену нерухомість, а ділянка вартістю понад 417 мільйонів гривень має залишитися власністю Києва.