29 вересня Україна вшановує 85-ті роковини початку масових розстрілів у Бабиному Яру — одному з головних символів «Голокосту від куль». Упродовж лише двох днів, 29–30 вересня 1941 року, нацисти вбили тут майже 34 тисячі людей. Проте через вісім із половиною десятиліть боротьба точиться вже не тільки за збереження пам’яті про загиблих: напередодні роковин у соцмережах поширюються створені штучним інтелектом відео, фото та пісні з антисемітськими тезами.

Центр протидії дезінформації повідомив про скоординовану кампанію навколо паломництва хасидів до Умані. У фейкових роликах вигадані «паломники» нібито розповідають про виплати від України по 200 тисяч гривень, спеціальні пільги та плани перетворити Умань на «незалежне утворення». ЦПД заявляє, що таких програм не існує, а контент поширюють контрольовані Росією мережі акаунтів для провокування антисемітських настроїв. Докладніше про кампанію повідомив ЦПД.

Два дні, які перетворили Бабин Яр на місце масового вбивства

Наприкінці вересня 1941 року єврейському населенню Києва наказали зібратися поблизу кладовищ у районі сучасних Дорогожичів. Людей змушували йти маршрутом, який пізніше назвали «дорогою смерті». У них забирали гроші, документи, коштовності та одяг, після чого групами вели до яру.

Жертв змушували спускатися вниз, лягати на тіла вже вбитих людей, після чого розстрілювали. До вечора першого дня загинули майже 22 тисячі людей. Тих, кого не встигли вбити, утримували до наступного дня. Після завершення масової акції схили яру підірвали, щоб землею засипати тіла.

Розстріли 29–30 вересня були лише початком. Упродовж нацистської окупації Києва Бабин Яр використовували для масових убивств цивільних та військовополонених. За оцінкою історика Михайла Кальницького, у 1941–1943 роках тут могли бути вбиті близько 100 тисяч людей — євреї, роми, військовополонені, підпільники, в’язні Сирецького концтабору, пацієнти психіатричної лікарні та інші жертви нацистського терору.

Російський удар уже діставався території Бабиного Яру

Сучасна війна також торкнулася цього місця пам’яті. 1 березня 2022 року російські ракети вдарили по району київської телевежі та спортивного комплексу «Авангард», розташованого на території колишнього єврейського кладовища. Тоді загинули п’ятеро людей.

За даними Центру просторових технологій, місця ураження знаходилися лише за кілька десятків метрів від ділянок, де під час нацистської окупації відбувалися розстріли євреїв, ромів та інших жертв.

Через чотири роки російська інформаційна кампанія використовує вже інший інструмент — генеративний штучний інтелект. Суспільне Культура звертає увагу, що напередодні пам’ятних дат у TikTok та Facebook поширюється контент, спрямований на розпалювання ворожості до єврейської громади. Матеріал про історію Бабиного Яру та сучасні маніпуляції опублікувало Суспільне Культура.

Фальшиві хасиди говорять те, чого ніхто не заявляв

Однією з найбільш помітних кампаній стали короткі відео у форматі вуличних інтерв’ю. Люди в традиційному одязі нібито розповідають про намір залишитися в Україні назавжди, отримати державні виплати або домогтися особливого статусу для Умані.

Фактчекери встановили ознаки синтетичного походження цих роликів: неприродну мову, неправильні наголоси, дивні формулювання та неможливість ідентифікувати героїв. StopFake окремо перевірив відео про «незалежність Умані» та повідомив про високу ймовірність його генерації штучним інтелектом.

Жодна реальна єврейська громада чи організація вимог про автономію або незалежність Умані не висувала. ЦПД також наголошує, що Україна не має державної програми виплат іноземним паломникам по 200 тисяч гривень.

У матеріалі Суспільного зазначається, що з 8 вересня почали поширюватися й антисемітські пісні, створені за допомогою ШІ. За п’ять днів низка таких публікацій сукупно набрала понад мільйон переглядів.

Як Київ вшановує 85-ті роковини

Паралельно з інформаційними атаками у столиці проходить велика меморіальна та культурна програма. У Центральному будинку художника відкрили виставку «Свідок вічності», присвячену пам’яті жертв Бабиного Яру. Близько 60 митців представили приблизно 80 робіт, а експозиція працюватиме до 4 жовтня.

Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» підготував серію освітніх, культурних та наукових заходів. Серед них — виставка про ромську громаду, що показує її історію від геноциду часів Другої світової війни до сучасної російсько-української війни.

Ще одна подія — презентація нового українського видання документального роману Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр». Автор почав фіксувати побачене під час окупації Києва ще 14-річним підлітком. Радянське видання 1966 року було суттєво цензуроване, а повний текст Кузнєцов зміг вивезти за кордон і опублікувати у Лондоні.

Кристалічна стіна та синагога-книга

29 вересня відвідувачам також доступна «Кристалічна стіна плачу» Марини Абрамович — інсталяція з антрациту та кристалів кварцу, створена як простір особистої взаємодії з пам’яттю про Голокост.

Відкриють і символічну синагогу «Місце для роздумів», створену швейцарським архітектором Мануелем Герцом та українським дизайнером Миколою Каблукою. Її конструкція нагадує книгу, яка механічно розгортається. Усередині відтворені мотиви розписів старовинних українських синагог, знищених під час Голокосту, а на стелі показане зоряне небо таким, яким воно було 29 вересня 1941 року.

Пам’ять стає полем боротьби

85 років потому Бабин Яр залишається не тільки місцем жалоби, а й нагадуванням про те, наскільки небезпечними можуть бути дегуманізація, мова ненависті та пропаганда.

Сьогодні технології дозволяють створити переконливе фальшиве «інтерв’ю» за кілька хвилин і рознести його соцмережами на мільйонну аудиторію. Саме тому збереження пам’яті про Бабин Яр тепер означає не лише покладання квітів до меморіалів, а й здатність розрізняти історичний факт і маніпуляцію.

Бо через 85 років після масових розстрілів боротьба за пам’ять про загиблих продовжується — тепер уже не лише біля самого яру, а й на екранах смартфонів.