Степан Андрійович Бандера — український політичний діяч, революціонер, ідеолог і лідер українського націоналістичного руху XX століття, голова Проводу ОУН (б) (Організації українських націоналістів (бандерівців)), символ національно-визвольної боротьби українців за незалежність.

Дата народження: 1 січня 1909 року
Місце народження: с. Старий Угринів, Калуський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Дата смерті: 15 жовтня 1959 року (50 років)
Місце смерті: Мюнхен, ФРН (Федеративна Республіка Німеччина)
Причина смерті: Отруєння ціаністим калієм
Поховання: Цвинтар Вальдфрідгоф, Мюнхен, Німеччина
Громадянство: Австро-Угорщина, Польща, Третій Рейх, ФРН
Національність: українець
Віросповідання: Українська греко-католицька церква
Професія: Політичний діяч, публіцист
Видатні твори: «Перспективи Української революції», «Моя боротьба», «Наші принципи»
Цитати: “Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за неї”; “Наша влада стане страшнішою за будь-яку диктатуру”; “Ідея і Чин — це дві складові нашого шляху”.

Біографія Степана Бандери

Степан Бандера народився в селі Старий Угринів, нині Калуського району Івано-Франківської області, в родині священика Української греко-католицької церкви. Його батько, отець Андрій Бандера, був активним учасником національного руху, а мати Мирослава належала до старовинного роду Глодзінських. Вже з раннього дитинства Степан був оточений патріотичною атмосферою і духом національної самосвідомості.

Освіту здобував у Стрийській гімназії, де вступив до молодіжної організації «Пласт». Після закінчення гімназії поступив на агрономічний факультет Львівської політехніки, але його навчання було перерване арештами за політичну діяльність. З молодих років Бандера активно долучився до політичного життя, вступивши в Організацію українських націоналістів (ОУН).

У 1933 році він став керівником крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях. Бандера швидко виявив свої організаторські здібності, зміцнюючи структуру ОУН, проводячи численні акції проти польської адміністрації. У 1934 році був заарештований польською поліцією і засуджений до смертної кари, яку згодом замінили на довічне ув’язнення.

З початком Другої світової війни Бандера був звільнений з в’язниці і взяв участь у підготовці до проголошення незалежності України. 30 червня 1941 року у Львові під керівництвом ОУН(б) було проголошено Акт відновлення Української Держави, який викликав негативну реакцію з боку німецької окупаційної влади. Бандера був заарештований гестапо і провів три роки в концтаборі Заксенгаузен.

Після війни Бандера продовжував політичну діяльність, перебуваючи в еміграції в Західній Німеччині. Він брав участь у діяльності ОУН, написав низку робіт з теорії націоналізму, що стали ідейним підґрунтям для українських визвольних рухів.

Цікаві факти про Степана Бандеру

• Прізвище з інтересом: Прізвище «Бандера» походить від італійського слова «bandiera», що означає «прапор». Це влучно відображає його роль як лідера українського національного руху.
• Спортивна кар’єра: Степан Бандера був активним членом товариства «Пласт» і займався різними видами спорту, зокрема футболом та лижами. Його спортивні навички допомагали йому в організаційній роботі та підготовці молоді.
• Арешти і ув’язнення: Бандера був заарештований сім разів за своє життя, включно з двома великими політичними арештами: польським (1934–1939) і німецьким (1941–1944).
• Засуджений на смерть: В 1934 році його засудили до смертної кари за організацію вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького. Вирок був змінений на довічне ув’язнення.
• Протистояння з Гітлером: Після проголошення Акта відновлення Української держави в 1941 році, німецька влада заарештувала Бандеру, а він відмовився співпрацювати з Третім Рейхом.
• Концтабір Заксенгаузен: Три роки провів у концтаборі Заксенгаузен, де знаходився у спеціальному блоці для політичних в’язнів.
• Атентат: Степан Бандера був убитий агентом КДБ Богданом Сташинським 15 жовтня 1959 року у Мюнхені. Вбивця використав спеціальний пістолет, який стріляв струменем ціаністого калію.
• Останнє слово: В останні роки життя Бандера часто виступав з промовами на еміграційних з’їздах та конференціях, закликаючи до збереження національної єдності і продовження боротьби за незалежність України.

Вшанування пам’яті Степана Бандери

Степан Бандера став символом української національно-визвольної боротьби. У багатьох містах України його іменем названо вулиці, площі, встановлено пам’ятники. Один з найбільш відомих пам’ятників йому встановлено у Львові на площі Кропивницького. В Івано-Франківську функціонує Музей визвольної боротьби імені Степана Бандери, де зберігаються його особисті речі та документи.

З нагоди 100-річчя від дня народження Степана Бандери, у 2009 році, на державному рівні в Україні пройшли урочистості. Президент Віктор Ющенко надав Бандері звання Героя України (посмертно), але пізніше це рішення було скасоване судом. Проте, незважаючи на політичні суперечності, його постать залишається об’єктом глибокої поваги для багатьох українців.

На честь Степана Бандери в різних містах України відбуваються щорічні смолоскипні марші, зокрема у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі, Черкасах, Хмельницькому та інших. Вшанування Бандери триває і за межами України: у Канаді, США, Польщі встановлено пам’ятники та меморіальні дошки.

Степан Бандера — видатна постать в історії України, його ім’я асоціюється з боротьбою за незалежність та національне самовизначення. Як лідер українського націоналістичного руху, він залишив незабутній слід в історії українського народу, надихаючи покоління борців за свободу та незалежність. Його відданість ідеям національної державності та свободи знайшли відгук у серцях мільйонів українців. Дізнатися більше про життя і діяльність Степана Бандери можна на сайті ukrainian-nation.org.ua.