Ярослава Йосипівна Стецько – українська політична діячка, член Організації українських націоналістів (ОУН), дружина Ярослава Стецька, видатного українського політика, голови Проводу ОУН-Б (бандерівського крила ОУН), перший голова Антибільшовицького блоку народів (АБН). Ярослава Стецько стала першою жінкою, яка очолила світову політичну організацію українців – Конгрес Українських Націоналістів (КУН), була депутаткою Верховної Ради України у 1997–2003 роках, активною борчинею за незалежність України та збереження її культурної спадщини.

Дата народження: 14 травня 1920
Місце народження: село Романівка, Тернопільське воєводство, Польська Республіка (сучасна Україна)
Дата смерті: 12 серпня 2003 (83 роки)
Місце смерті: Мюнхен, Німеччина
Причина смерті: природна смерть
Поховання: Личаківський цвинтар, Львів, Україна
Громадянство: Україна
Національність: українка
Віросповідання: Українська греко-католицька церква
Професія: політична діячка, громадська активістка
Цитати: “Україна повинна бути незалежною не лише на папері, а й у душах своїх людей”.

Біографія Ярослави Стецько

Ярослава Йосипівна Стецько народилася 14 травня 1920 року в селі Романівка на Тернопільщині у родині священника Української греко-католицької церкви. Від ранніх років вона проявляла інтерес до політичних питань та громадської діяльності, що спонукало її приєднатися до Організації українських націоналістів (ОУН).

У 1938 році Ярослава вступила до Львівського університету на факультет гуманітарних наук, де вона вивчала філософію та право. Активна у студентському русі, вона швидко здобула визнання серед однолітків, ставши однією з провідних активісток ОУН. Під час Другої світової війни Ярослава брала участь у підпільній боротьбі ОУН проти радянської окупації та німецького нацизму, активно працювала у медіа, створюючи антинацистські листівки та звернення до світової спільноти.

У 1945 році Ярослава Стецько емігрувала до Мюнхена, де разом із чоловіком Ярославом Стецьком, провідним діячем ОУН, продовжила боротьбу за незалежність України, але вже на міжнародній арені. Вона стала одним із організаторів Антибільшовицького блоку народів (АБН), який об’єднав різні національні рухи Східної Європи та Кавказу, спрямовані проти радянського режиму. Ярослава очолювала секретаріат АБН, активно співпрацювала з іншими політичними організаціями у Європі та Америці, брала участь у міжнародних конференціях і конгресах.

Після проголошення незалежності України в 1991 році Ярослава Стецько повернулася на батьківщину. У 1992 році вона заснувала Конгрес Українських Націоналістів (КУН) і стала його першою головою, а у 1997 році була обрана депутаткою Верховної Ради України, де займалася питаннями національної безпеки та зовнішньої політики. Протягом багатьох років Ярослава залишалася активним учасником політичного життя України, до кінця свого життя боролася за незалежність України і її суверенітет.

Цікаві факти про Ярославу Стецько

• Наймолодша учасниця ОУН: Ярослава приєдналася до ОУН у віці 17 років і стала однією з наймолодших, але найбільш впливових учасниць цієї організації.
• Працювала у підпіллі: У роки війни вона активно брала участь у підпільній роботі, створюючи листівки, газети та іншу пропагандистську літературу, спрямовану проти окупантів.
• Заручення та шлюб у вигнанні: У 1943 році Ярослава вийшла заміж за Ярослава Стецька, проте через політичну боротьбу вони змогли об’єднатися лише після закінчення війни.
• Голова АБН: Ярослава стала першою жінкою, яка очолила Антибільшовицький блок народів, що об’єднував численні національні визвольні рухи Східної Європи.
• Відмовилася від європейського громадянства: Ярослава відмовилася від отримання громадянства будь-якої іншої держави, зберігаючи тільки українське громадянство.
• Лідерка української діаспори: Вона була одним із головних лідерів української діаспори, яка протягом десятиліть активно виступала за незалежність України.
• Учасниця переговорів з урядами західних країн: Ярослава неодноразово зустрічалася з західними політиками, намагаючись домогтися підтримки України на міжнародній арені.
• Сприяння молодіжним організаціям: Вона активно підтримувала розвиток молодіжних організацій в Україні та за її межами, таких як Спілка української молоді (СУМ).
• Нагороджена численними міжнародними відзнаками: За свої заслуги у боротьбі за незалежність України Ярослава була нагороджена численними міжнародними преміями і нагородами.
• Брала участь у політичному житті до останнього дня: Навіть після 80 років Ярослава продовжувала активно брати участь у політичному житті, виступаючи на різних міжнародних конференціях та форумах.

Вшанування пам’яті Ярослави Стецько

Після смерті Ярослави Стецько її внесок у боротьбу за незалежність України був високо оцінений як в Україні, так і в міжнародному співтоваристві. В її честь було названо вулиці в багатьох українських містах, зокрема в Тернополі, Івано-Франківську та Києві. У 2003 році, після її смерті, на Личаківському цвинтарі у Львові було відкрито пам’ятник на її могилі.

У 2010 році було засновано Міжнародну премію імені Ярослави Стецько, яку щорічно присуджують видатним діячам, що сприяли розвитку демократії та захисту прав людини в Україні. Вона також увійшла до “Залу слави” української діаспори у США, а її життя і діяльність стали предметом багатьох наукових досліджень, публікацій та документальних фільмів.

У 2020 році, до 100-річчя від дня народження Ярослави Стецько, в Україні пройшли урочисті заходи, присвячені її пам’яті. Було видано нове біографічне дослідження про її життя та внесок у національно-визвольний рух, а також проведено серію конференцій та виставок, присвячених її діяльності. Пам’ять Ярослави Стецько вшановується в українських громадах по всьому світу, а її ім’я залишається символом боротьби за свободу і незалежність України.

Ярослава Стецько – одна з найбільш видатних постатей в історії українського національно-визвольного руху, яка відзначилася своїм непримиренним духом та відданістю Україні. Її життя та діяльність є прикладом того, як жінка може відігравати ключову роль у політичному житті своєї країни, не зважаючи на всі труднощі та виклики. Завдяки своїм численним зусиллям на міжнародній арені, Ярослава Стецько змогла домогтися визнання української боротьби за незалежність, закладаючи фундамент для майбутніх поколінь українців. Її спадщина і сьогодні надихає на боротьбу за свободу та справедливість. Дізнатися більше про життя та діяльність Ярослави Стецько можна на сайті ukrainian-nation.org.ua.