Степан Ленкавський — видатний український політичний діяч, ідеолог українського націоналізму, публіцист, науковець, громадський діяч, автор документів та маніфестів Організації Українських Націоналістів (ОУН), зокрема “Декалогу українського націоналіста”.

Дата народження: 6 серпня 1904
Місце народження: с. Угорники, Станіславівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Дата смерті: 30 жовтня 1977 (73 роки)
Місце смерті: Мюнхен, ФРН
Причина смерті: серцевий напад
Поховання: цвинтар Вальдфрідгоф, Мюнхен
Громадянство: Австро-Угорщина, Польща, Німеччина
Національність: українець
Віросповідання: греко-католицизм
Професія: політичний діяч, публіцист, вчений
Цитати: “Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за неї.”

Біографія Степана Ленкавського

Степан Ленкавський народився 6 серпня 1904 року в селі Угорники, що на той час належало до Станіславівського повіту Королівства Галичини та Володимирії в складі Австро-Угорської імперії. Виховувався у національно-свідомій родині, яка мала значний вплив на формування його політичних і національних поглядів. Освіту здобув у Станіславській гімназії, де долучився до активного громадського життя. У 1922 році став членом українського пластового руху, що сприяло його подальшому загартуванню як ідеологічного борця.

У 1926 році вступив на філософський факультет Львівського університету, де навчався під керівництвом професора Володимира Шухевича. Одночасно Ленкавський долучився до підпільної діяльності Організації Українських Націоналістів (ОУН), що згодом стане головною сферою його діяльності на все життя. Після вбивства Симона Петлюри в 1926 році Ленкавський стає одним з активних прихильників створення незалежної Української Держави через боротьбу. Він виступає за радикалізацію руху, вважаючи, що лише силовий метод здатен привести до успіху.

У 1929 році Ленкавський взяв активну участь в установчому конгресі ОУН у Відні, де був обраний членом Проводу ОУН. Він очолив ідеологічну комісію, на якій були розроблені основні засади українського націоналістичного руху. У 1934 році Ленкавський був арештований польською владою і засуджений до тривалого ув’язнення. Після виходу з ув’язнення у 1938 році він активно долучається до діяльності ОУН.

Під час Другої світової війни Ленкавський перебував у Німеччині, де займався питаннями національно-визвольного руху та був одним із керівників української діаспори. У 1941 році, після розколу в ОУН на бандерівців і мельниківців, він долучився до ОУН-Б під проводом Степана Бандери. Після війни залишився в еміграції в Німеччині, де продовжив свою діяльність як ідеолог націоналістичного руху.

Ленкавський був активним автором ідеологічних документів, серед яких найвідоміший — “Декалог українського націоналіста”. Цей документ став одним з основоположних маніфестів українського націоналістичного руху, формуючи морально-етичні принципи і поведінкові норми членів ОУН.

Цікаві факти про Степана Ленкавського

• Активний учасник “Пласту”: У юнацькі роки Ленкавський вступив до української скаутської організації “Пласт”, де отримав перший досвід організаційної роботи та виховання молоді у дусі патріотизму.
• Письменник та публіцист: Писав численні статті та розробляв ідеологічні документи для ОУН. Серед найважливіших — “Декалог українського націоналіста”, що став етичною основою руху.
• Лідер після розколу ОУН: Після арешту Степана Бандери в 1941 році Ленкавський був одним з лідерів ОУН-Б (бандерівці), відповідав за ідеологічне виховання і стратегічне планування.
• Багаторазово ув’язнений: За свою активну націоналістичну діяльність Ленкавський неодноразово був арештований і ув’язнений польською та радянською владою.
• Помер у Мюнхені: В останні роки життя Ленкавський мешкав у Мюнхені, де продовжував працювати над публіцистикою і підтримував зв’язок із українською діаспорою.
• Автор “Декалогу українського націоналіста”: Цей документ став морально-етичним кодексом для членів ОУН і досі вважається важливим джерелом української національної ідеї.

Вшанування пам’яті Степана Ленкавського

Степан Ленкавський залишив глибокий слід в історії українського національного руху. Його пам’ять шанують у багатьох містах України, а також у діаспорі. У Мюнхені, де він помер, на цвинтарі Вальдфрідгоф встановлено меморіальну плиту на його могилі.

У 1990 році в Івано-Франківську на честь Степана Ленкавського було встановлено пам’ятник, який став символом боротьби за українську незалежність. Його ім’я носить одна з вулиць міста. У 2004 році в Івано-Франківську було відкрито пам’ятну дошку на будинку, де він народився, яка стала місцем проведення численних заходів і виставок, присвячених його діяльності.

Пам’ять Ленкавського вшановують також у інших містах України. Вулиці, названі на його честь, є в Києві, Львові, Тернополі та інших містах. У багатьох навчальних закладах організовуються лекції та семінари, присвячені його життю і діяльності.

Степан Ленкавський — одна з визначних постатей в історії українського національно-визвольного руху. Його діяльність як ідеолога, публіциста та політичного діяча зробила значний внесок у формування національної свідомості українців. Його ідеї та твори, зокрема “Декалог українського націоналіста”, стали частиною української національної ідентичності та боротьби за незалежність. Шанування його пам’яті в Україні та за її межами свідчить про величезний внесок Степана Ленкавського у розвиток українського суспільства. Детальніше про його життя та діяльність можна дізнатися на сайті ukrainian-nation.org.ua.