Микола Лебедь – український політичний діяч, публіцист, націоналіст, один із провідних діячів Організації українських націоналістів (ОУН), головний організатор Української повстанської армії (УПА), згодом – очільник закордонних частин ОУН. Під час Другої світової війни він був важливою фігурою в українському національно-визвольному русі, автором численних публіцистичних праць на тему націоналізму та антикомунізму.

Дата народження: 11 січня 1909
Місце народження: с. Стрільче, Галичина, Австро-Угорська імперія (нині Галичина, Івано-Франківська область, Україна)
Дата смерті: 19 липня 1998 (89 років)
Місце смерті: Піттсбург, США
Причина смерті: Природна смерть
Поховання: Піттсбург, США
Громадянство: Українська Народна Республіка → Польща → Радянський Союз → США
Національність: українець
Віросповідання: греко-католик
Професія: політик, публіцист
Цитати:

• «Наша мета – вільна, незалежна Українська Держава»
• «Українська нація має право на власну незалежність і суверенність»

Біографія Миколи Лебедя

Микола Лебедь народився 11 січня 1909 року в селі Стрільче, що на Галичині, у сім’ї священика. Його дитинство проходило в умовах політичної нестабільності, спричиненої Першою світовою війною та подальшими національними змаганнями. З ранніх років Микола захоплювався ідеями націоналізму, вступив до Пласту (української скаутської організації) і вже в молодості став активним членом націоналістичного руху. Після завершення навчання в гімназії у Станіславі (нині Івано-Франківськ) Лебедь приєднався до Організації українських націоналістів (ОУН).

У 1930-х роках Лебедь активно працював у підпіллі ОУН, брав участь у підготовці численних антирадянських і антипольських акцій. У 1934 році його заарештували польські власті за підозрою в організації вбивства польського міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького і засудили до смертної кари, яку пізніше замінили на довічне ув’язнення. Втім, у вересні 1939 року, коли вибухнула Друга світова війна і нацисти окупували Польщу, Лебедь звільнився з тюрми. Він швидко повернувся до активної діяльності в ОУН, ставши одним із керівників її революційного крила – ОУН(б).

З початком німецької окупації України Лебедь активно працював над організацією Української повстанської армії (УПА), яка боролася як проти німецьких, так і проти радянських окупантів. Його вплив зростав, і він став фактичним керівником ОУН(б) після арешту і страти Степана Бандери та Ярослава Стецька. У середині 1943 року, коли ситуація на фронті змінювалася на користь Радянського Союзу, Лебедь ініціював переорієнтацію УПА на боротьбу проти комуністів і повернення незалежності України.

Після завершення Другої світової війни Микола Лебедь емігрував до Західної Європи, а згодом – до США. У 1949 році Лебедь став очільником Закордонних частин ОУН, продовжуючи організовувати українські діаспорні громади та виступати за незалежність України. Він був також активним у журналістській діяльності, написавши численні праці, які висвітлювали боротьбу УПА і національно-визвольний рух українського народу. Його роботи набули широкого розголосу і мали значний вплив на формування громадської думки в українській діаспорі.

Цікаві факти про Миколу Лебедя

• Підпільник з юності: Уже в 17 років Микола Лебедь приєднався до ОУН і швидко здобув репутацію енергійного організатора і рішучого борця.
• Втеча з в’язниці: Після арешту за підозрою в організації замаху на Броніслава Пєрацького Лебедя засудили до смертної кари, але він був звільнений з польської в’язниці внаслідок нацистської окупації Польщі в 1939 році.
• Організатор УПА: Лебедь відіграв ключову роль у створенні Української повстанської армії, яка боролася за незалежність України як проти нацистів, так і проти радянських військ.
• Під псевдонімом «Максим Рубан»: Микола Лебедь активно використовував численні псевдоніми у своїй підпільній діяльності, зокрема «Максим Рубан», «Роман» та «Тарас».
• Став жертвою операції КДБ: У 1947 році на нього було здійснено замах, організований радянською спецслужбою, однак Лебедь вижив і зумів залишитися активним діячем в еміграції.
• Засновник «Прологу»: У 1950-х роках Лебедь заснував аналітичний центр «Пролог» у США, який досліджував ситуацію в СРСР і країнах Східної Європи, а також видавав матеріали, що критикували комуністичну ідеологію.
• Збереження архівів: Лебедь був відповідальним за збереження важливих архівів ОУН та УПА, які сьогодні є важливим джерелом для дослідників історії українського національно-визвольного руху.
• Реабілітація і визнання: У 1991 році, після здобуття Україною незалежності, Лебедь був реабілітований як борець за незалежність України. Його праці стали важливим джерелом для вивчення історії національно-визвольного руху.

Вшанування пам’яті Миколи Лебедя

Пам’ять про Миколу Лебедя шанують в Україні та серед української діаспори. На його честь названо вулиці у різних містах України. У Львові, Києві, Івано-Франківську, Чернівцях та інших містах проводяться заходи та конференції, присвячені діяльності та життю Лебедя. Також у 2010 році в Києві було відкрито пам’ятну дошку на його честь на будівлі, де розташовувався штаб ОУН.

У США, де Лебедь провів більшу частину свого життя в еміграції, українська громада встановила пам’ятник на його могилі в Піттсбурзі. Щороку відбуваються заходи, присвячені його пам’яті, зокрема в Українському національному домі в Нью-Йорку.

Його роботи, особливо ті, що присвячені боротьбі УПА, використовуються в навчальних програмах історії в Україні. Науковці вивчають його внесок у розвиток національно-визвольного руху та його діяльність як політичного діяча і публіциста.

Микола Лебедь – видатна постать української історії, чия діяльність справила значний вплив на формування національної свідомості та боротьбу за незалежність України. Його відданість ідеї незалежної України, активна участь в організації визвольного руху та національної армії залишили помітний слід в історії нашої держави. Вивчення життя і діяльності Лебедя важливе для розуміння українського національно-визвольного руху і боротьби за свободу. Дізнатися більше про життя та діяльність Миколи Лебедя можна на сайті ukrainian-nation.org.ua.