Володимир Бойків – активіст Євромайдану, Герой України, інженер-будівельник, громадський діяч.

• Дата народження: 5 лютого 1955 р.
• Місце народження: Львів, Українська РСР
• Дата смерті: 19 лютого 2014 р.
• Місце смерті: Київ, Україна
• Причина смерті: вогнепальні поранення під час Революції Гідності
• Поховання: Личаківський цвинтар, Львів
• Громадянство: Українська РСР → Україна
• Національність: українець
• Віросповідання: християнство
• Професія: інженер-будівельник, активіст

Біографія:

Володимир Васильович Бойків народився 5 лютого 1955 року у Львові в сім’ї з великим патріотичним минулим. Його батько Василь був воїном дивізії «Галичина», пройшов Другу світову війну, зазнав переслідувань з боку радянської влади. Володимир змалку виховувався в дусі любові до України та її незалежності.

Володимир здобув освіту в Львівській політехніці, де закінчив інженерно-будівельний факультет. Після закінчення навчання працював будівельником, згодом став керівником будівельної фірми. Відзначався відповідальністю, високими професійними якостями та патріотичною позицією.

У 2000 році Володимир із родиною переїхав до Києва, однак не втрачав зв’язків зі своїм рідним Львовом, де залишалися його друзі, шкільні товариші та родичі. Він завжди активно цікавився політикою, підтримував розвиток демократії в Україні, мав чітку громадянську позицію.

Захоплювався музикою, зокрема вмів грати на скрипці й гітарі. Під час навчання в школі грав у симфонічному оркестрі та навіть організував власний ансамбль, що виступав на різних заходах.

Участь у Революції Гідності:

Володимир Бойків був одним із тих, хто відчував біль і несправедливість, що панували в українському суспільстві в 2013–2014 роках. Підтримав Євромайдан із самого початку, активно допомагав учасникам протесту, надавав матеріальну підтримку, брав участь у мітингах. Незважаючи на недавній інсульт, 18 лютого 2014 року він вирушив на Майдан у Києві, усвідомлюючи важливість своєї присутності.

Увечері 18 лютого Володимир Бойків отримав три вогнепальні поранення під час боїв на Грушевського. Пізніше його дружина Наталя намагалася знайти його в лікарнях, але його тіло не було показане в морзі через помилку в документах. Лише завдяки зусиллям активістів Євромайдану його впізнали через опубліковані фото в інтернеті.

19 лютого 2014 року Володимир Бойків помер у лікарні. Йому було 59 років. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі на алеї героїв.

Цікаві факти:

• Володимир був сином Василя Бойківа, воїна дивізії «Галичина», який пережив сталінські репресії і виховував сина у дусі любові до Батьківщини.
• Під час навчання в школі Володимир захоплювався музикою, грав на скрипці в симфонічному оркестрі, організував шкільний ансамбль.
• Незважаючи на важкі обставини, Володимир завжди залишався вірним своїм переконанням і активно підтримував протестні рухи.
• Напередодні смерті Володимир переніс інсульт, але все одно вирушив на Майдан, розуміючи важливість боротьби за свободу України.
• Володимир Бойків отримав три вогнепальні поранення: в голову, хребет та внутрішні органи, які виявилися смертельними.

Вшанування пам’яті:

Володимир Бойків посмертно удостоєний звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». Його ім’я викарбувано на Меморіалі Героїв Небесної Сотні в Києві, а також на пам’ятниках у Львові, де він похований на Личаківському цвинтарі. Його пам’ять вшановують у місті Ходорів, де встановлено пам’ятний знак на Алеї пам’яті Героїв Небесної Сотні Львівщини.

У 2016 році на фасаді Львівської середньої школи № 28, де навчався Володимир, було встановлено меморіальну дошку на його честь.

За його патріотичну відданість та самопожертву в боротьбі за свободу, Володимир Бойків залишається символом героїзму та національної гідності.

Володимир Бойків – це справжній приклад того, як звичайна людина може стати символом національної боротьби. Його життя і смерть стали символами самопожертви та відданості українському народу в боротьбі за незалежність і свободу. Його історія нагадує всім українцям про ціну, яку було сплачено за волю України. Дізнатися більше про життя та подвиг Володимира Бойківа можна на сайті ukrainian-nation.org.ua.