Михайло Василишин

Михайло Іванович Василишин — Герой України, воїн-кулеметник, учасник бойових дій під час Другої світової війни, відзначений за героїчний вчинок при форсуванні річки Одер у січні 1945 року. Однак, через прикру плутанину, нагороду, призначену йому, спочатку отримав інший військовий з таким самим ім’ям, родом з того ж регіону.

Дата народження: 27 березня 1910

Місце народження: село Спас, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, Україна

Дата смерті: 20 березня 1945

Місце смерті: поблизу міста Ключборк, Польща

Причина смерті: смертельне поранення у бою

Поховання: військовий цвинтар у місті Ключборк, Польща, братська могила №152

Громадянство: СРСР

Національність: українець

Віросповідання: православний

Професія: військовий, кулеметник

Біографія Михайла Василишина

Михайло Іванович Василишин народився 27 березня 1910 року у селі Спас, що на Рожнятівщині, в заможній селянській родині. Батьки виховували його в дусі працьовитості й патріотизму, що значно вплинуло на формування його характеру та життєвих цінностей.

У юнацькі роки Михайло працював у рідному селі, допомагаючи своїй сім’ї на господарстві. У 1938–1939 роках проходив військову службу в Польському війську, що дало йому перший військовий досвід. Після початку Другої світової війни, у серпні 1944 року, коли Галичину було звільнено від нацистів, Михайло був мобілізований до лав Червоної Армії.

23 січня 1945 року Михайло Василишин взяв участь у форсуванні річки Одер поблизу польського населеного пункту Дьоберн (сучасна назва — Добжень-Вельки). Він служив кулеметником у 175-му гвардійському стрілецькому полку 58-ї гвардійської стрілецької дивізії 5-ї гвардійської армії 1-го Українського фронту. Михайло одним із перших переправився на лівий берег річки зі своїм кулеметом, попри те, що був мокрим і замерзлим. Закріпившись на вигідній позиції, він відкрив шквальний вогонь по німецьких позиціях, тим самим надавши можливість переправитися іншим бійцям. Його точний і рішучий вогонь дозволив радянським військам захопити плацдарм, необхідний для подальшого просування.

У боях на Одері Василишин особисто знищив велику кількість фашистських солдатів. 19 березня 1945 року в одному з наступних боїв він був тяжко поранений і помер у шпиталі наступного дня, 20 березня. Його поховали у братській могилі №152 на військовому цвинтарі у місті Ключборк, Польща.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року Михайлові Василишину було присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно. Однак, через помилку, “Золоту Зірку” отримав інший Михайло Василишин, однофамілець із села Чорний Потік. Ця помилка стала відомою лише через кілька десятиліть, і родичі справжнього героя довго боролися за відновлення справедливості.

Меморіальна дошка на фасаді будівлі Спаського ліцею

Цікаві факти

  1. Михайло Василишин, герой зі Спасу, не отримав свою “Золоту Зірку” через бюрократичну помилку, оскільки нагороду передали іншому військовому з таким самим ім’ям та по батькові.
  2. Родичі та місцеві журналісти довгі роки боролися за виправлення цієї несправедливості, розпочавши власне розслідування та вимагаючи перевірки документів.
  3. Виправити помилку вдалося лише в 2006 році, коли Указом Президента України Віктора Ющенка Василишину посмертно було присвоєно звання “Герой України”.
  4. Михайло Василишин був не лише хоробрим воїном, але й глибоко релігійною людиною. Він виріс у сільській родині, де патріотизм та віра у власну землю формували його світогляд.
  5. Василишин з дитинства займався сільським господарством, і ця праця прищепила йому стійкість та силу характеру.

Вшанування пам’яті

Михайло Василишин, воїн-кулеметник, чий героїчний подвиг був увіковічений після десятиліть боротьби за правду, залишив незгладимий слід в історії України. У 2006 році Президент України Віктор Ющенко виправив несправедливість, присвоївши Василишину звання Героя України.

На батьківщині Михайла Василишина, у селі Спас, встановлено меморіальну дошку на фасаді місцевого ліцею. Крім того, його ім’я увічнено у пам’ятниках і на меморіальних комплексах, присвячених героям Другої світової війни.

Вшанування пам’яті Василишина відбувається на державному рівні, а його ім’я символізує незламність та силу українського духу. Нащадки продовжують згадувати його подвиги, а кожен, хто досліджує історію Другої світової війни, знайде згадку про героїчний бій на Одері, в якому він відзначився.

Михайло Василишин — символ героїзму та відданості своїй Батьківщині. Його подвиг на Одері під час Другої світової війни є яскравим прикладом самопожертви в ім’я свободи та незалежності. Попри бюрократичну помилку, історична справедливість була відновлена, і його ім’я назавжди вписане в літопис української героїки. Внесок Василишина у перемогу над нацизмом та його відвага надихають нові покоління українців. Більше про героїв України можна дізнатися на сайті ukrainian-nation.org.ua.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *