Зміст
Олександр Петрович Довженко — видатний український кінорежисер, сценарист, письменник, кінокласик, художник, педагог, громадський діяч, засновник національної школи кінематографії, відомий своїми фільмами «Земля», «Арсенал», «Звенигора» та іншими, що стали невід’ємною частиною світової кінематографічної спадщини.
Дата народження: 10 вересня 1894 р.
Місце народження: с. В’юнище, Чернігівська губернія, Російська імперія (нині Україна)
Дата смерті: 25 листопада 1956 р. (62 роки)
Місце смерті: Передєлкіно, Московська область, СРСР
Причина смерті: інфаркт міокарда
Поховання: Московське міське кладовище, Передєлкіно
Громадянство: Російська імперія → Українська Народна Республіка → СРСР
Національність: українець
Віросповідання: православ’я
Професія: кінорежисер, сценарист, письменник, художник
Видатні твори: «Земля», «Арсенал», «Звенигора», «Іван», «Аероград», «Щорс»
Цитати: «Україна для мене — це все, і я не можу її не любити», «Мої фільми — це моя батьківщина, це мої думки, це моє серце»

Біографія Олександра Довженка
Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 року в селянській родині у селі В’юнище на Чернігівщині. Він був сьомою дитиною в родині, де переважно займалися сільським господарством. З дитинства Олександр виявляв інтерес до малювання, літератури і природи. Закінчив Глухівський вчительський інститут, де отримав фах педагога. Після закінчення навчання працював учителем у Житомирі та Києві.
У 1920-х роках Довженко починає цікавитися мистецтвом кіно. Спочатку він працює художником-карикатуристом у газеті «Вісті ВУЦВК», а згодом вступає до студії Одеської кіностудії, де й розпочинається його кар’єра кінорежисера. Дебютна робота Довженка — фільм «Звенигора» (1928), яка стала його творчим проривом і була високо оцінена критиками. За нею слідували фільми «Арсенал» (1929) та «Земля» (1930), які стали культовими у світовій кінематографії.
«Земля» (1930) — один із найвидатніших фільмів світового кінематографу, зокрема визнаний шедевром епохи німого кіно. У цьому фільмі Довженко відобразив революційні перетворення на селі, розкрив драматичні сторони колективізації. Картина наповнена символами, метафорами, глибокими філософськими роздумами про людину і природу, життя і смерть.
У 1930-х роках Олександр Довженко переїжджає до Москви, де працює на Мосфільмі. Його фільми «Іван» (1932), «Аероград» (1935) та «Щорс» (1939) мали великий успіх і стали відомими не тільки в СРСР, а й за кордоном. Під час Другої світової війни він працював військовим кореспондентом, знімав документальні фільми та писав статті, спрямовані на підняття бойового духу радянських солдатів.
Після війни Довженко переїхав до Москви, де працював у кіностудії «Мосфільм», продовжуючи знімати фільми та писати сценарії. У цей період він задумав створити кінострічку «Поема про море», але через різні обставини так і не встиг її завершити. Фільм було завершено його дружиною, режисером Юлією Солнцевою, яка після смерті Довженка залишилася вірною його справі.

Цікаві факти про Олександра Довженка
- Малював з дитинства: ще у школі почав малювати карикатури та комікси, за що отримав прізвисько «художник».
- Перше кінематографічне захоплення: Довженко вперше побачив кіно в підлітковому віці у сільському клубі.
- Працював учителем і дипломатом: перед тим, як стати кінорежисером, працював учителем географії та історії, а також був консулом УНР у Варшаві.
- Вчитель кіно: вважається засновником української школи кінематографії, його творчість мала великий вплив на майбутнє покоління українських кінематографістів.
- Писав «на замовлення»: багато його творів створювались під тиском радянської влади, яка вимагала відповідності офіційній ідеології.
- Любив природу: у багатьох фільмах використовував образи українських лісів, полів та річок, що відображають його любов до природи.
- Залишив незакінчений сценарій: його сценарій «Поема про море» був завершений і екранізований Юлією Солнцевою, його вдовою.
- Дружив з Михайлом Булгаковим: Олександр Довженко підтримував теплі стосунки з відомим письменником Михайлом Булгаковим.
- Багато працював на благо кіно: писав не тільки сценарії, а й теоретичні роботи про кіномистецтво, прагнучи зробити його кращим і доступнішим для глядачів.

Вшанування пам’яті Олександра Довженка
Олександр Довженко, як великий митець і творець українського національного кінематографа, отримав безліч визнань та вшанувань. Його ім’я носить Київська національна кіностудія художніх фільмів — Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка, одна з найважливіших кіностудій України. Також в його честь названо Державний інститут театрального мистецтва в Києві (нині Національний університет театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого).
На честь Довженка встановлено пам’ятники та меморіальні дошки в багатьох містах України, зокрема в Києві, Харкові, Чернігові та його рідному селі. У Харкові також існує вулиця Олександра Довженка. У 2012 році в Києві відкрито Музей Олександра Довженка, де зібрані особисті речі режисера, його рукописи, фотографії, фільми та інші експонати, пов’язані з його життям та творчістю.
Фільми Довженка неодноразово включалися до списків найкращих стрічок світового кінематографа, а його творчість залишається предметом досліджень і дискусій у кінознавчих колах усього світу. У 2010 році ЮНЕСКО внесла фільм «Земля» до реєстру «Пам’ять світу», що вважається одним із найвищих міжнародних визнань.

Олександр Довженко — видатний кінематографіст, якого можна вважати батьком українського кіно. Його фільми, наповнені глибокими філософськими роздумами і патріотизмом, залишили незабутній слід в історії світового кіно. Довженко вдало поєднував документальний стиль із поетичним, створюючи унікальні твори, які прославили українську культуру на міжнародній арені. Його ім’я стало символом творчого пошуку, сміливості та інноваційності, що надихає нові покоління кінематографістів. Більше про життя і творчість Олександра Довженка можна дізнатися на сайті ukrainian-nation.org.ua.
