У Києві можуть збудувати нову льодову арену для підготовки спортсменів із зимових видів спорту. Об’єкт планують створити на базі Олімпійського фахового коледжу імені Івана Піддубного. Проєкт нині опрацьовують Міністерство молоді та спорту України, ДУ «Укрспортзабезпечення» та керівництво навчального закладу. Представники установ уже оглянули територію, де потенційно може з’явитися майбутній спортивний комплекс.

Ідея будівництва льодової арени в Києві має значення не лише для окремого коледжу, а й для всієї системи підготовки українських спортсменів. Зимові види спорту потребують складної інфраструктури: льоду, спеціального обладнання, тренувальних майданчиків, тренерських команд, медичного супроводу й стабільного графіка занять. Без цього навіть талановиті діти й підлітки не можуть системно розвиватися, а професійні спортсмени змушені шукати можливості для тренувань у інших містах або за кордоном.

Для нової арени планують використати обладнання, яке раніше закупили за державні кошти для льодового комплексу в Херсоні. Після початку повномасштабної війни його вдалося зберегти, і воно досі перебуває у робочому стані. Ця деталь робить проєкт особливо показовим: йдеться не лише про нове будівництво, а й про спробу раціонально використати ресурс, який уже був придбаний для розвитку спорту, але через війну не зміг повноцінно запрацювати на попередній локації.

Наступним етапом має стати будівництво каркасного манежу. Проєкт уже розробили та передали на експертизу, яку планують завершити до серпня. Саме після цього можна буде говорити про подальші строки реалізації, остаточні технічні рішення та фінансову модель. У таких проєктах експертиза є критично важливою, адже льодова арена — це не звичайна спортивна зала. Вона потребує складних інженерних систем, енергоефективних рішень, якісної вентиляції, охолодження, безпеки та постійного технічного обслуговування.

У разі реалізації проєкту в Олімпійському фаховому коледжі імені Івана Піддубного планують відкрити нові відділення із зимових видів спорту — шорт-треку та фігурного катання. Для навчального закладу це означатиме розширення спортивного профілю, а для юних спортсменів — можливість отримувати підготовку в Києві на базі спеціалізованої установи. Наявність арени поруч із навчальною інфраструктурою дозволяє поєднувати тренування, освіту, відновлення та регулярний контроль підготовки.

Шорт-трек і фігурне катання — види спорту, які особливо залежать від доступу до якісного льоду. У шорт-треку важливі швидкість, техніка проходження поворотів, баланс, реакція й здатність працювати в групі на обмеженому просторі. У фігурному катанні до спортивної підготовки додаються артистизм, хореографія, музика, пластика й складні технічні елементи. Обидва напрями потребують регулярних тренувань, а не епізодичного виходу на лід. Тому поява арени може дати поштовх для розвитку цих дисциплін у столиці.

Український зимовий спорт давно стикається з проблемою браку сучасної інфраструктури. Частина льодових об’єктів застаріла, частина працює нерегулярно, частина була пошкоджена або втрачена через війну. Для спортсменів це означає нестабільність у підготовці: змінені графіки, переїзди, конкуренцію за години на льоду та залежність від обмеженої кількості майданчиків. Нова арена на базі профільного коледжу могла б частково розв’язати цю проблему саме для системної підготовки молоді.

У Міністерстві молоді та спорту також заявили, що розглядають цей проєкт як частину ширшої програми відновлення спортивної інфраструктури. Для цього планують залучати додаткове фінансування через фонд Sports Recovery Foundation, який має підтримувати реконструкцію та будівництво спортивних об’єктів, пошкоджених або зруйнованих під час війни. Такий підхід важливий, бо спорт після 2022 року потребує не точкових рішень, а довгострокової стратегії відновлення.

Війна завдала удару по спортивній інфраструктурі України не лише фізично, а й організаційно. Багато об’єктів опинилися в зоні бойових дій, частина громад втратила можливість утримувати спортивні школи, тренери й спортсмени переїхали, а частина вихованців була змушена перервати заняття. У таких умовах створення нових баз у відносно безпечніших регіонах може допомогти зберегти спортивні школи, тренерські команди й підготовку наступного покоління.

Використання обладнання, збереженого після планів будівництва комплексу в Херсоні, також має символічний вимір. Воно нагадує, що спортивна інфраструктура, задумана для одного міста, через війну може отримати нове життя в іншому місці, але все одно працювати для українських спортсменів. Це не скасовує потреби у відновленні Херсона та інших постраждалих громад у майбутньому, однак дозволяє не втрачати вже наявний ресурс і не залишати дороге обладнання без використання.

Для Києва нова арена може стати ще одним кроком до повернення інтересу до льодових видів спорту. На початку року у столиці знову запрацювала найбільша ковзанка України біля Національного комплексу «Експоцентр України». Льодовий стадіон, зведений 1975 року як база для професійного ковзанярського спорту, останніми роками фактично не працював. Його повернення стало важливою подією для міста, але професійна підготовка спортсменів потребує окремих спеціалізованих рішень.

На відміну від сезонних або масових ковзанок, навчально-тренувальна арена має іншу функцію. Вона повинна працювати передусім для спортсменів, тренерів, дитячо-юнацьких груп і навчальних програм. Тут важливі не лише розміри льоду, а й якість покриття, стабільність температурного режиму, графік тренувань, наявність роздягалень, залів загальної фізичної підготовки, медичних приміщень і можливість проводити змагання. Саме така інфраструктура формує спортивний результат у довгій перспективі.

Поява нових відділень у коледжі імені Івана Піддубного може також вплинути на популярність зимових видів спорту серед дітей. Коли в місті є зрозуміла освітня й тренувальна траєкторія, батькам легше віддавати дитину в секцію, а тренерам — будувати систему відбору й розвитку. Без бази навіть найкращі програми залишаються обмеженими. Арена може стати місцем, де перші аматорські заняття поступово перетворюються на професійну підготовку.

Водночас успіх проєкту залежатиме від кількох факторів. Потрібно не лише добудувати каркасний манеж і встановити обладнання, а й забезпечити стабільне фінансування експлуатації. Льодові арени дорогі в утриманні, особливо в умовах високої вартості енергоносіїв. Тому ще на етапі запуску важливо продумати модель роботи: хто покриватиме витрати, який буде графік використання, чи зможуть на арені тренуватися лише вихованці коледжу, чи також інші спортивні школи й клуби.

Не менш важливим буде кадрове питання. Відкриття відділень із шорт-треку та фігурного катання потребуватиме тренерів, хореографів, фахівців із фізичної підготовки, технічного персоналу й адміністраторів. Інфраструктура сама по собі не створює результату, якщо навколо неї немає професійної спільноти. Саме тому нова арена має стати не просто будівлею з льодом, а центром підготовки, де поєднуються спорт, освіта, методика й довгострокова робота з молоддю.

Для українського спорту такі проєкти важливі ще й через міжнародну перспективу. Зимові дисципліни потребують тривалого циклу підготовки, і шлях від дитячої секції до чемпіонатів Європи, світу чи Олімпійських ігор займає роки. Якщо Україна хоче мати конкурентних спортсменів у шорт-треку, фігурному катанні та інших льодових видах, вона має інвестувати не лише в окремих лідерів, а в систему, яка дозволяє регулярно вирощувати нові покоління.

Наразі проєкт перебуває на етапі опрацювання, тому говорити про остаточні строки відкриття арени зарано. Проте сам факт роботи над ним уже є важливим сигналом. Після років втрат і руйнувань український спорт потребує не тільки відновлення старих об’єктів, а й створення нових майданчиків, які відповідатимуть сучасним потребам. Якщо льодову арену на базі коледжу реалізують, вона може стати прикладом того, як збережене обладнання, державні інституції та програми відновлення працюють разом для майбутнього спортсменів.