Для відновлення костелу Святого Миколая в Києві безплатно нададуть будівельні риштування й обладнання орієнтовною вартістю близько €1 мільйона. Домовленості підписали під час Конференції з відновлення України — Ukraine Recovery Conference 2026 — у Гданську. Це рішення стало першим практичним кроком у великому процесі реставрації одного з найвідоміших храмів столиці, який має не лише релігійне, а й архітектурне, культурне та історичне значення для Києва.

Римсько-католицька парафія святого Миколая уклала угоду з польською компанією Polimex Mostostal SA. Обладнання потрібне для першочергових протиаварійних робіт у храмі. Йдеться про риштування, без яких неможливо безпечно проводити роботи на фасадах, вежах, віконних отворах і пошкоджених ділянках будівлі. Для костелу, який потребує стабілізації та захисту після пошкоджень, така допомога є критично важливою.

Риштування передадуть у безстрокове користування — до завершення реставрації костелу. Польська сторона покриє витрати на їх виготовлення, транспортування та встановлення. Українська сторона відповідатиме за оформлення необхідних дозволів для монтажу й використання обладнання. Такий формат співпраці дозволяє розпочати технічну підготовку до робіт без додаткового фінансового навантаження на парафію, для якої повна реставрація храму є масштабним і тривалим завданням.

Від імені парафії угоду підписав настоятель костелу отець Павло Вишковський ОМІ. Для громади храму ці домовленості мають особливе значення, адже впродовж багатьох років костел Святого Миколая залишався об’єктом складних юридичних, майнових і реставраційних процесів. Тепер парафія отримує не лише право користування будівлею, а й перші конкретні інструменти для її порятунку.

Окремо PZU SA та Polimex Mostostal SA підписали лист про наміри щодо створення ініціативної групи «Рятувальна коаліція для костелу Святого Миколая в Києві». Вона має залучити міжнародних партнерів до подальшої реставрації храму. Такий підхід важливий, оскільки відновлення пам’ятки такого рівня потребує не лише коштів, а й експертизи, координації, спеціалістів із реставрації, архітекторів, інженерів і підтримки організацій, які мають досвід роботи з історичними будівлями.

У парафії наголошують, що підписані домовленості — це лише початок довгого процесу. Попереду протиаварійні роботи, подальша реставрація, залучення міжнародних експертів і координація з державними органами щодо дозволів. Першочергове завдання — стабілізувати пошкоджені частини будівлі, захистити її від подальшого руйнування й підготувати умови для повноцінного відновлення.

Костел Святого Миколая — один із двох римсько-католицьких костелів у Києві та одна з найвиразніших неоготичних споруд столиці. Будівлю звели за проєктом архітектора Владислава Городецького, ім’я якого нерозривно пов’язане з архітектурним образом Києва. Стрімкі вежі, декоративні елементи фасаду, вітражі та пластика неоготичного стилю зробили костел важливою частиною міського ландшафту. Це не просто культова споруда, а один із символів історичного Києва, який пережив зміну епох, функцій і політичних режимів.

Офіційно будівля має назву Будинок органної музики й залишається на балансі Національного будинку органної та камерної музики України. Саме це поєднання релігійної, музичної та культурної функцій довгий час робило костел особливою локацією. Для одних він був храмом, для інших — концертним простором, місцем звучання органної музики та частиною культурної пам’яті столиці. Після передачі парафії в користування питання майбутнього будівлі потребує тонкого балансу між її сакральним призначенням, державною власністю та культурною історією.

У липні 2025 року Верховний Суд остаточно зобов’язав Мінкульт передати костел Святого Миколая римсько-католицькій парафії. У січні 2026 року Мінкульт передав костел парафії в користування на 50 років. Водночас будівля залишається у державній власності. Така модель означає, що громада отримала можливість опікуватися храмом і організовувати його відновлення, але реставраційні рішення все одно мають узгоджуватися з державними структурами та вимогами до пам’яток.

Стан костелу став ще більш тривожним після російських атак на Київ. У грудні 2024 року будівлю пошкодила ракетна атака: через падіння уламків у вежах вибило шибки, пошкодило частину вітражів і посікло стіни. Пізніше храм знову постраждав під час російської атаки на столицю в ніч на 15 червня, коли вибухова хвиля вибила частину вікон. У парафії повідомляли, що костел потребує термінових протиаварійних робіт — зокрема закриття й стабілізації пошкоджених вікон та тимчасового захисту будівлі від погодних умов.

Особливої уваги потребують вітражі. Пошкоджені елементи планують відновлювати за автентичними кресленнями й записами в паспорті реставрації об’єкта. Для пам’ятки такого рівня це принципово: реставрація не може зводитися до швидкої заміни втрачених деталей сучасними матеріалами без урахування історичного вигляду. Відновлення має повертати споруді її архітектурну цілісність і водночас не стирати сліди її складної історії.

Передача риштувань і обладнання фактично відкриває технічну можливість для системної роботи. Без таких конструкцій реставратори не можуть повноцінно дістатися до високих ділянок фасаду, веж, вітражів і декоративних елементів. Для неоготичного костелу це особливо важливо, адже його архітектура складна, вертикальна й насичена деталями. Кожен елемент потребує обстеження, фіксації пошкоджень і професійного підходу.

Міжнародна підтримка костелу Святого Миколая має також символічний вимір. Під час війни Росія руйнує не лише житлові будинки й інфраструктуру, а й пам’ятки культури, храми, музеї та історичні будівлі. Допомога з боку польських компаній і потенційне створення «Рятувальної коаліції» показують, що відновлення української спадщини стає частиною ширшої європейської відповідальності. Йдеться не лише про ремонт однієї будівлі, а про захист культурної пам’яті, яку намагається знищити агресор.

Для Києва костел Святого Миколая давно є більше ніж архітектурною пам’яткою. Він формує вигляд Великої Васильківської, є важливою точкою міського маршруту й одним із найфотографованіших історичних об’єктів столиці. Його силует впізнають навіть ті, хто ніколи не був усередині. Саме тому процес відновлення храму буде важливим не тільки для римсько-католицької громади, а й для всіх киян, які сприймають цю будівлю як частину спільної міської спадщини.

Попереду — складний шлях. Потрібно провести протиаварійні роботи, забезпечити тимчасовий захист пошкоджених ділянок, підготувати проєктну документацію, залучити фахівців і знайти ресурси для повної реставрації. Але підписані у Гданську домовленості дають процесу конкретний старт. Риштування вартістю близько €1 мільйона — це не декоративний жест, а практичний інструмент, без якого неможливо перейти від заяв про порятунок до реальних робіт.

Відновлення костелу Святого Миколая стане перевіркою того, наскільки Україна й міжнародні партнери здатні спільно рятувати культурну спадщину в умовах війни. Якщо процес буде організований якісно, прозоро й професійно, храм може стати прикладом не лише реставрації окремої пам’ятки, а й нової моделі співпраці між громадою, державою, бізнесом і міжнародними партнерами. Для Києва це шанс повернути до життя одну з найважливіших архітектурних споруд і показати, що навіть після атак та років невизначеності культурні символи можна не втрачати, а відновлювати.