Міністерство культури України заявило, що не видавало дозволів на проведення земляних, будівельних чи інших робіт на ділянці біля Андріївського узвозу, 5 у Києві, де планують облаштувати новий культурно-мистецький простір. Про це відомство повідомило у відповіді на запит громадської організації «Спадщина».

У міністерстві зазначили, що в електронній системі документообігу немає погоджень щодо будь-яких робіт за цією адресою. Це особливо важливо з огляду на охоронний статус Андріївського узвозу, який є однією з найвідоміших історичних вулиць Києва та комплексною пам’яткою національного значення.

Ситуація навколо ділянки на Андріївському узвозі, 5 привернула увагу громадськості після того, як стало відомо про плани створити там новий культурно-мистецький сквер. Проєкт передбачає суттєве переоблаштування нинішнього зеленого простору.

На оприлюднених раніше візуалізаціях можна було побачити нове планування території зі сходами, відкритими майданчиками та декоративними елементами. Водночас частину наявних зелених насаджень планують прибрати, а замість них передбачене, зокрема, висадження одного декоративного дерева.

Саме такий підхід викликав критику частини киян і пам’яткоохоронців. Вони побоюються, що під виглядом створення нового громадського простору територія може втратити характер сформованого зеленого скверу, а втручання в історичне середовище Андріївського узвозу буде надто масштабним.

На цьому тлі кияни зареєстрували петицію з вимогою переглянути проєкт та зберегти існуючий сквер. Автори звернення закликають не перетворювати зелену ділянку на переважно мощений простір і врахувати особливий статус історичної вулиці.

Відповідь Міністерства культури додає до дискусії юридичний аспект. Якщо роботи стосуються території пам’ятки національного значення або можуть впливати на її історичне середовище, вони мають проводитися з дотриманням пам’яткоохоронного законодавства та необхідних процедур погодження.

Андріївський узвіз має статус комплексної пам’ятки національного значення з 2012 року. Це означає, що охороняються не лише окремі будинки, фасади чи історичні споруди, а й загальний вигляд вулиці, її планувальна структура, ландшафт та характер історичного середовища.

Для таких територій будь-які значні зміни можуть мати набагато ширші наслідки, ніж звичайний благоустрій. Навіть демонтаж зелених насаджень, нове мощення, встановлення сходів чи зміна рельєфу можуть впливати на сприйняття історичного простору.

Саме тому Андріївський узвіз регулярно стає об’єктом дискусій між забудовниками, містом, мешканцями та пам’яткоохоронцями. Вулиця є одночасно туристичним центром, житловим середовищем, місцем роботи митців та територією з великою кількістю пам’яток архітектури.

Окрему увагу Міністерство культури звернуло на ситуацію з кафе «Під липою». Відомство також не погоджувало реконструкцію цієї будівлі.

«Під липою» вважають найстарішою дерев’яною садибою Андріївського узвозу. Будинок має статус пам’ятки історії та є одним із небагатьох збережених прикладів старої дерев’яної забудови цієї частини Києва.

На початку 2026 року споруду почали розбирати. Роботи викликали значний резонанс серед активістів та фахівців зі збереження історичної спадщини.

Демонтаж вдалося зупинити після втручання Київської міської прокуратури. Уже тоді постало питання про те, чи мали власники або виконавці робіт необхідні дозволи на втручання в пам’ятку.

Тепер Мінкульт фактично підтвердив, що погодження на реконструкцію кафе не надавав. Це додає нових запитань до правомірності проведених робіт і може мати значення для подальших перевірок та юридичної оцінки ситуації.

Історія з кафе «Під липою» та нинішня дискусія навколо майбутнього скверу мають спільний контекст — збереження історичного характеру Андріївського узвозу.

Ця вулиця є одним із найбільш упізнаваних міських просторів України. Вона поєднує архітектуру різних періодів, музеї, галереї, театри, житлові будинки та громадські простори.

Через це будь-яке втручання тут сприймається значно гостріше, ніж у звичайному житловому районі. З одного боку, територія потребує ремонту, благоустрою та адаптації до сучасних потреб. З іншого — надмірна модернізація може поступово знищувати ті риси, які й роблять Андріївський узвіз історично цінним.

Питання збереження зелених насаджень стало одним із центральних у дискусії про новий культурно-мистецький простір. На візуалізаціях проєкту наявний сквер виглядає значно відкритішим і більш урбанізованим, ніж сьогодні.

Критики проєкту наголошують, що культурна функція не обов’язково вимагає знищення зеленого середовища. На їхню думку, простір для виставок, подій або відпочинку можна створити з максимальним збереженням існуючих дерев і характеру ділянки.

Прихильники оновлення, своєю чергою, можуть розглядати реконструкцію як можливість зробити територію доступнішою та функціональнішою. Однак у випадку пам’ятки національного значення такі рішення мають базуватися не лише на сучасних дизайнерських підходах, а й на історико-архітектурному аналізі.

Відсутність погоджень Мінкульту ще не означає автоматично, що сам проєкт остаточно не може бути реалізований. Розробники або замовники можуть пройти необхідні процедури та подати документацію на погодження.

Водночас до моменту отримання передбачених законом дозволів проведення відповідних робіт може викликати питання щодо їхньої законності.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи переглянуть концепцію, чи подаватимуть її на погодження у нинішньому вигляді та яку позицію займе міська влада.

Важливу роль відіграватиме і реакція громади. Петиція про збереження скверу демонструє, що частина мешканців очікує від міста не лише створення нового культурного простору, а й максимально дбайливого ставлення до вже сформованого середовища.

Ситуація на Андріївському узвозі вкотре показує складність балансу між розвитком міста та охороною історичної спадщини. Сучасні громадські простори потрібні Києву, однак у центральних історичних районах вони мають створюватися так, щоб нове не витісняло цінні елементи минулого.

Особливо це стосується Андріївського узвозу, де навіть невелике втручання може змінити вигляд цілого фрагмента вулиці.

Поки що ключовим фактом залишається офіційна позиція Міністерства культури: погоджень на земляні, будівельні чи інші роботи за адресою Андріївський узвіз, 5 відомство не видавало.

Тепер увага буде прикута до подальших дій міської влади, розробників проєкту та пам’яткоохоронних органів. Від них залежатиме, чи буде концепція нового культурного простору переглянута і чи вдасться знайти рішення, яке дозволить одночасно розвивати територію та зберегти історичний характер Андріївського узвозу.