У Хотинській фортеці на Буковині сталася нова втрата — обвалилася верхня частина однієї зі стін середньовічної пам’ятки національного значення. Руйнування цієї ділянки почалося ще навесні, коли 17 квітня стався перший великий обвал. Після нього частина верхніх зубців муру фактично залишилася без повноцінної опори, тому фахівці розуміли, що подальше руйнування можливе. Зрештою конструкція не витримала. Тепер спеціалістам доведеться не просто відбудувати втрачений фрагмент, а з’ясувати причини руйнування всієї проблемної сторони фортеці, стан ґрунтів та вплив води на стародавні мури.
Після першого весняного обвалу пошкоджену частину фортеці обстежували кілька комісій, до яких увійшли представники Міністерства культури, реставратори, конструктори та інженери. Фахівці дійшли висновку, що відновлення буде надзвичайно складним з технічної точки зору. Проблемна ділянка розташована на стрімкому схилі каньйону біля Дністра, тому застосувати там стандартні будівельні конструкції та звичайну техніку практично неможливо. Будь-яке втручання потребує спеціальних інженерних рішень, які мають одночасно забезпечити збереження автентичної споруди та безпеку людей, що працюватимуть безпосередньо на схилі.
За словами керівництва заповідника, після квітневого обвалу частина зубців стіни залишилася фактично нависати без необхідної опори, тому фахівці прогнозували їх подальше падіння. Водночас просто встановити тимчасові підпори або втрутитися у конструкцію не дозволяє статус об’єкта. Хотинська фортеця є пам’яткою національного значення, а будь-які роботи на таких об’єктах повинні проводитися відповідно до затвердженої науково-проєктної документації. Самовільне укріплення могло не тільки порушити вимоги до охорони культурної спадщини, а й створити ще більшу небезпеку для самої фортеці.
Хотинська фортеця є одним із найвідоміших оборонних комплексів України. Вона розташована на високому скелястому мисі над Дністром, а історія укріплень на цьому місці сягає X–XI століть. У різні історичні періоди фортеця перебудовувалася та розширювалася, а у XV–XVI століттях була важливою резиденцією молдавських господарів. Потужні кам’яні стіни, башти та розташування над річкою зробили Хотин одним із ключових оборонних пунктів регіону. Сьогодні комплекс має статус державного історико-архітектурного заповідника та залишається одним із найбільш упізнаваних об’єктів української культурної спадщини.
Тепер на території пам’ятки тривають передпроєктні дослідження, від результатів яких залежатиме майбутня реставрація. Фахівці вже провели 3D-сканування фортеці, що дозволяє отримати точну цифрову модель конструкцій та зафіксувати їхній нинішній стан. Такі дані особливо важливі після обвалів, оскільки дають можливість порівнювати геометрію стін, виявляти деформації та планувати майбутнє відновлення з максимальною точністю.
Окрім цього, спеціалісти виконали георадарне дослідження території навколо фортеці. Воно має показати структуру ґрунтів, можливі підземні порожнини та інші геологічні фактори, які можуть впливати на стійкість мурів. Для споруди, що стоїть на краю скелястого каньйону, стан основи має критичне значення. Навіть невеликі зміни у ґрунтах, накопичення води або вимивання окремих ділянок з часом можуть спричиняти тріщини та втрату стійкості багатовікових конструкцій.
Реставраційний проєкт не обмежуватиметься лише місцем останнього обвалу. Планується охопити всю пошкоджену сторону фортеці, аби не ремонтувати окремий фрагмент без розуміння загального стану конструкцій. Саме після завершення досліджень спеціалісти мають визначити, які ділянки потребують посилення, де необхідно відновлювати кладку і якими технологіями можна виконати роботи без втрати історичної автентичності. Остаточну вартість реставрації назвуть уже після підготовки та погодження проєктної документації.
На розробку двох комплектів науково-проєктної документації Міністерство культури вже спрямувало близько 3 мільйонів гривень. Ці кошти передбачені саме на дослідницький і проєктний етап, а безпосередня реставрація потребуватиме окремого фінансування. У заповіднику планують шукати додаткові ресурси, зокрема за допомогою міжнародних донорів і меценатів. Масштаб майбутніх робіт може бути значним, адже складний рельєф, охоронний статус пам’ятки та необхідність використання спеціальних реставраційних технологій суттєво ускладнюють процес.
Окремою проблемою, яку фахівці мають намір вирішити під час майбутніх робіт, стало водовідведення на території фортеці. Історично комплекс мав власну дренажну систему, яка допомагала відводити воду після дощів та танення снігу. Однак під час пізніших перебудов частину цього дренажу засипали. Через це вода може накопичуватися поруч із окремими ділянками стін, проникати у ґрунт і створювати додаткове навантаження на старі конструкції.
Саме тому нинішній обвал розглядається не просто як локальна втрата кількох метрів кладки. Фахівцям необхідно комплексно стабілізувати одну зі сторін Хотинської фортеці та усунути фактори, які можуть спричинити нові руйнування. Від точності досліджень і якості майбутньої реставрації залежить, чи вдасться зберегти пам’ятку без нових обвалів. Поки ж над Дністром залишається пошкоджена стіна, яка нагадує, що навіть найбільш монументальні фортеці потребують постійного захисту і професійного догляду.
