Одеський міжнародний кінофестиваль оголосив повний склад міжнародної конкурсної програми та перелік спеціальних показів 2026 року. Фестиваль відбудеться з 27 серпня до 4 вересня у Києві, де глядачам представлять повнометражні стрічки з Європи, Північної та Південної Америки, українські прем’єри, документальне кіно та окремі тематичні програми. Центральною темою міжнародної конкурсної добірки цього року стали жіночі долі, особистий вибір, травма, любов, ізоляція та спроби відстояти себе в умовах суспільного тиску або історичних потрясінь.
До міжнародної програми увійшли 14 фільмів, а переможець отримає головну фестивальну нагороду — статуетку «Золотий Дюк». Організатори наголошують, що цьогорічна добірка об’єднує історії жінок із різних країн та епох, показуючи їх не лише сильними й рішучими, а й уразливими, чутливими та емоційно складними. Саме людський досвід, а не жанрова приналежність, став основним принципом, який поєднує конкурсні роботи.
Серед заявлених фільмів — «Брат» Мацея Собєщанського, спільне виробництво Польщі та Чехії. Це історія жінки та її родини, які намагаються вижити у світі насильства, нездійснених амбіцій та постійного хаосу. Болгарсько-грецька стрічка «Брудні гроші — білі ночі» Крістіни Ґрозевої та Петара Валчанова розповідає про подружжя, яке роками відкладало дрібні хабарі на подорож до Санкт-Петербурга. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та афери туристичної компанії їхні плани руйнуються, а разом із ними починає розсипатися і шлюб.
У французькому фільмі «Друге життя» Лорана Слами американка Елізабет, виснажена ізоляцією через порушення слуху, працює консьєржкою Airbnb заради продовження французької візи. Події розгортаються під час Олімпійських ігор у Парижі. Канадські «Невидимі» режисера Жюнна Шіфа говорять про секс-працю, інвалідність, сексуальність і суспільну невидимість через історію артистки бурлеску Елізабет та її зустрічі з клієнтом з інвалідністю.
Сімейна драма «Невдячні створіння» Ольмо Омерзу розповідає про батька, який намагається налагодити стосунки з дітьми під час відпочинку на морі. Його 17-річна донька Клара бореться з розладом харчової поведінки, однак нова криза змушує родину вдатися до крайніх рішень. У фільмі «Сестра-самітниця» Івани Младеновіч молода Стела мріє вирватися з бідного сільського життя та зустріти відомого музиканта, але натомість потрапляє до Бухареста і в зовсім інший світ.
Угорська картина «Як вдома» Ґабора Голтаї починається як історія викрадення. Самотню Ріту викрадачі помилково приймають за Сільві — жінку, яка колись утекла з їхньої родини. Щоб вижити, героїня змушена поступово перетворюватися на ту, за кого її прийняли. Американський фільм «Гаряче» Рамзі Башура побудований як автомобільна подорож матері-ліванки та її сина-американця через США, під час якої поступово відкриваються конфлікти, відмінності та прихована близькість між ними.
Окремо в програмі заявлений «Ейзель 85» Теодори Ани Міхай — історія, що розгортається на тлі трагедії перед фіналом Кубка Європи 1985 року між уболівальниками «Ліверпуля» та «Ювентуса». У центрі сюжету — донька мера та журналіст, які опиняються в епіцентрі хаосу й повинні зробити вибір між професійним обов’язком та людяністю.
Мексиканські «Мухи» Фернандо Еймбке розповідають про самотню Ольгу, яка через фінансові труднощі здає кімнату у власній квартирі. Неочікувана дружба з дев’ятирічним сином нового орендаря руйнує її ретельно контрольоване життя. У фінській картині «Розкажіть усім» Аллі Хаапасало бунтарка Аманда потрапляє на острів-санаторій для «незручних» жінок, де шукає шлях до свободи та закохується у місцевого рибалку.
Польська стрічка «Скажи, що відчуваєш» Лукаша Рондуди переносить глядача у світ сучасного мистецтва. Молодий бідний художник Патрик бере участь у проєкті, де людські сльози обмінюють на гроші, але сам не здатен заплакати. Знайомство із заможною арттерапевткою Марією перетворюється на глибокий зв’язок і серію розмов про травми, страхи та емоційні бар’єри.
До міжнародного конкурсу також потрапили «Сука» Домінґи Сотомайор, у якій мешканка віддаленого чилійського острова переживає повернення старої дитячої травми після зникнення безпритульного цуценяти, та румунські «Три дні у вересні» Тудора Джурджу — історія жінки, яка напередодні весілля дізнається про зраду нареченого і вирушає у нічну подорож порожнім курортним містом.
Програма спеціальних показів буде ще ширшою за тематикою. До неї увійшли «Весілля» Анджея Вайди, «Ерік Ромер: дух дитинства», «У нас все гаразд» Ґжеґожа Яжини, український «Головний герой» Мирона Латика, «ЄвроКривбас» Марини Ткачук та Анни Паленчук, «За лаштунками війни» Каталіни Ґомес Анхель, «Ліс» Йоанни Застружної, «Справа Артиста. Сергій Лифар» Марії Головацької, «Віктор, як і всі (Гюґо)» Паскаля Боніцера, «Вистояти перед небуттям» Закері Ірвінґа, «Їдемо додому» Сяргея Марчика та український фільм «Хрещатик 48/2» Дмитра Авдєєва.
Окремою частиною ОМКФ стане спеціальна програма «Жінки у війську: 8 років видимості», створена у співпраці з рухом Veteranka. До неї увійшли «Невидимий батальйон», «Куба і Аляска», Generation 2014 та «Не питай мене, чи я вбивала». Ці роботи документують досвід українських військовослужбовиць і ветеранок від початку російсько-української війни до сьогодення.
Крім того, фестиваль уже оголосив національну конкурсну програму з 14 фільмів — чотирьох ігрових та десяти документальних. Серед них «За Перемогу!» Валентина Васяновича, «Театр Ветеранів» Юлії Большинської та «Машина часу Майдан» Володимира Тихого і Романа Любого.
Таким чином, Одеський міжнародний кінофестиваль 2026 року робить ставку не лише на міжнародне авторське кіно, а й на сильну українську присутність, документування війни, жіночий досвід, історичну пам’ять та переосмислення особистої свободи. Попри те, що фестиваль цього року знову відбудеться у Києві, він зберігає свою традиційну структуру і прагне залишатися одним із головних майданчиків для великого фестивального кіно в Україні.
