Українська музика продовжує зміцнювати позиції у щоденних плейлистах слухачів. За останні два-три роки близько 63% українців почали частіше слухати музику українських виконавців, свідчать результати дослідження компанії Gradus. Водночас для більшості опитаних саме українська мова стала основною мовою пісень, які вони обирають.

Зміни музичних звичок відбуваються на тлі повномасштабної війни, стрімкого розвитку української сцени та появи великої кількості нових артистів. При цьому слухачі не відмовляються від міжнародного контенту: популярними залишаються американські та європейські виконавці. Натомість російськомовна музика суттєво втратила колишні позиції серед української аудиторії.

Українська мова стала головною у музичних плейлистах

Для 69% учасників опитування українська є основною мовою пісень та виконавців, яких вони слухають. Це один із найпоказовіших результатів дослідження, адже ще кілька років тому український музичний ринок значною мірою конкурував із російськомовним контентом.

Тепер ситуація помітно змінюється. Українські артисти активніше працюють у різних жанрах, випускають більше нової музики та формують аудиторію не лише всередині країни, а й за її межами. Для слухачів українська мова дедалі частіше стає природним вибором незалежно від того, чи йдеться про популярну музику, рок, електроніку або альтернативну сцену.

Водночас міжнародна музика залишається важливою частиною музичних звичок українців. Серед закордонних напрямків слухачі часто обирають американських та європейських артистів, тобто український контент не замінив світову музику, а радше посів значно сильнішу позицію поруч із нею.

Російськомовна музика стрімко втрачає аудиторію

Однією з найбільш помітних тенденцій стало падіння популярності російськомовної музики. У дослідженні зазначається, що вона значно втратила свої позиції серед українських слухачів.

За останні роки українська музична індустрія отримала можливість зайняти простір, який раніше значною мірою був заповнений російським контентом. Артисти, які до цього могли залишатися нішевими, почали збирати більші аудиторії, а нові українськомовні композиції дедалі частіше потрапляють до популярних плейлистів і рекомендацій стримінгових платформ.

Змінилися й самі запити слухачів. Українці дедалі більше звертають увагу не тільки на жанр чи популярність виконавця, а й на мову та культурний контекст музики. Для значної частини аудиторії вибір українських артистів став частиною повсякденної культурної практики.

Попмузика залишається беззаперечним лідером

Найпопулярнішим жанром серед українців залишається попмузика. Понад половина респондентів заявили, що надають перевагу саме попкомпозиціям. Це підтверджує глобальну тенденцію, адже попмузика традиційно має найширшу аудиторію та найактивніше представлена на стримінгових сервісах, радіо й у соціальних мережах.

На другому місці опинилися рок, метал та альтернативна музика. Ці жанри зберігають значну аудиторію й демонструють, що музичні смаки українців не обмежуються лише масовою попсценою.

Третю позицію займають електронна та танцювальна музика, яка залишається популярною серед слухачів різного віку. Водночас 19% опитаних зазначили, що регулярно слухають класичну музику. Таким чином, майже кожен п’ятий респондент включає класику до своїх звичних музичних уподобань.

Музику найчастіше вмикають за настроєм

Дослідження також показало, за яких обставин українці найчастіше слухають музику. 43% респондентів вмикають її залежно від настрою, тобто музика для них насамперед залишається способом створити або підтримати певний емоційний стан.

Ще 29% опитаних слухають музику під час повсякденних справ — дорогою на роботу, під час тренувань, прибирання або інших занять. Для цієї частини аудиторії музика виконує функцію постійного супроводу активності.

Майже у кожного п’ятого українця музика взагалі постійно грає фоном. Це може бути робота за комп’ютером, домашні справи, навчання або відпочинок. Водночас 6% учасників дослідження заявили, що музика майже відсутня в їхньому повсякденному житті.

Spotify, Apple Music і YouTube Music змінюють спосіб слухання

Основним каналом споживання музики стали стримінгові сервіси. Українці найчастіше використовують Spotify, Apple Music та YouTube Music, де можуть створювати власні плейлисти, отримувати персоналізовані рекомендації та швидко знаходити нових виконавців.

Стримінг суттєво змінив сам механізм популярності артистів. Якщо раніше важливу роль відігравали радіоефіри та телебачення, то тепер слухач може самостійно формувати музичне середовище та відкривати виконавців без участі традиційних медіа.

Попри це, приблизно третина респондентів продовжує слухати музику через радіо та телебачення. Ці формати залишаються важливими, особливо для аудиторії, яка не формує власні цифрові плейлисти або звикла отримувати готову музичну добірку.

Частина українців також завантажує аудіофайли безпосередньо на свої пристрої або слухає композиції через соціальні мережі та месенджери. Отже, сучасне споживання музики стало максимально різноманітним — від традиційного радіо до алгоритмічних рекомендацій стримінгових платформ.

Українська сцена отримує власну велику аудиторію

Зростання інтересу до української музики означає не лише зміну культурних уподобань, а й нові можливості для самої індустрії. Більша кількість прослуховувань створює додатковий попит на концерти, нові релізи, фестивалі та розвиток локальних лейблів.

Українські виконавці дедалі менше залежать від присутності поруч російського музичного ринку, оскільки всередині країни формується власна велика аудиторія. При цьому слухачі мають доступ до світової музики, тому українські артисти фактично конкурують уже не тільки з виконавцями сусідніх країн, а з глобальним музичним ринком.

Результати дослідження демонструють, що ця конкуренція не заважає українській сцені зростати. Навпаки, за останні кілька років вона стала значно помітнішою у повсякденному житті слухачів. Для більшості українців українськомовна музика вже не є окремою категорією — вона стає основною частиною звичайного музичного споживання.

Що показало масштабне опитування

У дослідженні взяли участь українці віком від 18 до 60 років. Опитування проводили 16–17 липня на території України, за винятком тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій. У матеріалах дослідження зазначається, що загалом до опитувальної інфраструктури було залучено понад 50 тисяч людей, тоді як розмір вибірки для представлених результатів становив тисячу респондентів.

Головна тенденція при цьому залишається очевидною: українська музика за кілька років істотно розширила свою присутність у плейлистах громадян, а українська мова закріпилася як основна для більшості слухачів.