У Шевченківському районному суді Києва відбулося чергове засідання у кримінальній справі режисера та колишнього директора Молодого театру Андрія Білоуса. Суд залишив його під вартою ще на два місяці, однак уперше за час перебування у СІЗО визначив альтернативний запобіжний захід — заставу в розмірі 4 992 000 гривень. Таким чином, після майже десяти місяців тримання під вартою у режисера вперше з’явилася юридична можливість вийти із СІЗО в разі внесення визначеної судом суми та виконання встановлених обов’язків. Про рішення повідомило Суспільне Культура з посиланням на адвокатів Білоуса.

Суд залишив Білоуса під вартою ще на два місяці

Під час засідання суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу. Водночас цього разу рішення суттєво відрізняється від попередніх: раніше Білоус перебував під вартою без можливості внесення застави, а тепер суд визначив її у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб — 4,992 мільйона гривень.

Захисники режисера заявляють, що така сума є непосильною для його родини, але сам факт появи альтернативи називають важливою зміною у справі. До цього запобіжний захід неодноразово продовжували без права застави. У грудні 2025 року, наприклад, Печерський районний суд залишав Білоуса під вартою, а прокуратура обґрунтовувала необхідність такого рішення ризиками можливого впливу на потерпілих і свідків та перешкоджання провадженню.

До дослідження доказів суд цього разу не перейшов

За інформацією адвокатського об’єднання «Клочков та партнери», яке представляє Білоуса, засідання почалося зі значним запізненням через затримку з конвоюванням обвинуваченого. У результаті суд встиг розглянути процесуальні клопотання сторін, однак безпосереднє дослідження доказів у справі не розпочалося.

Потерпілі на засідання не прийшли, їхні інтереси представляли адвокатки. Сама справа привертає значну суспільну увагу ще з початку 2025 року, коли публічні звинувачення на адресу одного з найвідоміших театральних режисерів України спричинили масштабну дискусію про сексуальні домагання, владні відносини у творчих навчальних закладах та безпеку студентів.

Нинішнє рішення суду стосується виключно запобіжного заходу і не є рішенням щодо винуватості чи невинуватості Андрія Білоуса. Остаточну оцінку обставинам та доказам має надати суд за результатами розгляду справи.

Захист заявив про знищення матеріалів негласних слідчих дій

Окремий резонанс викликала інформація, яку оприлюднила сторона захисту. За твердженням адвокатів, під час судового розгляду прокурор повідомив їм, що частину матеріалів негласних слідчих дій щодо Білоуса було знищено. Йдеться про дані, які могли бути отримані під час спостереження за режисером у межах розслідування.

Захист вважає, що ці матеріали потенційно могли містити інформацію на користь Білоуса, і розцінює їх відсутність як проблему для можливості повноцінно доводити позицію обвинуваченого. Водночас твердження про те, що знищені матеріали справді могли виправдовувати режисера, є позицією його адвокатів і наразі не встановленим судом фактом.

Очікується, що питання доказів стане одним із ключових під час наступних засідань, коли суд перейде від процесуальних клопотань безпосередньо до дослідження матеріалів кримінального провадження.

У чому сторона обвинувачення звинувачує Андрія Білоуса

Розслідування розпочалося у лютому 2025 року в Шевченківському управлінні поліції Києва, а пізніше провадження передали до Офісу генерального прокурора. Прокурорка Марія Вдовиченко раніше називала його першою в Україні справою про харасмент, яка дійшла до реального кримінального розслідування та повідомлення про підозру.

За версією слідства, починаючи щонайменше з 2017 року Білоус нібито використовував свій авторитет у театральному середовищі та службове становище викладача й керівника театру для сексуального тиску на студенток. У матеріалах провадження фігурують п’ятеро потерпілих, двоє з яких на момент подій, що розслідуються, були неповнолітніми.

Білоусу інкримінують правопорушення за частинами 2 і 3 статті 152 Кримінального кодексу України, що стосуються зґвалтування, а також частинами 1 і 2 статті 153 щодо сексуального насильства.

Сам Білоус публічно заперечував насильство. Після оголошення підозри він заявляв журналістам, що не завдавав потерпілим фізичної чи моральної шкоди та вважає звинувачення кампанією проти себе.

Справа, що вийшла далеко за межі театрального середовища

Історія навколо колишнього керівника Молодого театру стала одним із найгучніших українських культурних скандалів останніх років. Вона запустила ширше обговорення відносин між викладачами та студентами, залежності молодих акторів від авторитетних режисерів, механізмів повідомлення про домагання та відповідальності керівників культурних установ.

Тепер справа перейшла у судову площину, де ключове значення матимуть не публічні заяви сторін, а допустимість і переконливість доказів. Прокуратура наполягає на необхідності захисту потерпілих та недопущенні впливу на перебіг процесу, тоді як захист Білоуса заявляє про порушення його прав і ставить питання щодо повноти матеріалів слідства.

Рішення про заставу майже у п’ять мільйонів гривень стало першою суттєвою зміною запобіжного заходу за час перебування Білоуса в СІЗО. Водночас саме по собі воно не змінює суті обвинувачень і не означає оцінки судом доказів винуватості. Наступні засідання мають показати, як розвиватиметься одна з найрезонансніших справ, пов’язаних з українським театральним середовищем.