Зміст
В озері Небреж на Осокорках у Києві зафіксували значне органічне та бактеріологічне забруднення води. Проби одразу у трьох точках водойми відібрали представники громадської організації «Екопарк Осокорки» та передали на лабораторне дослідження. Оприлюднені результати показали суттєві перевищення низки показників, а найбільше занепокоєння активістів викликала концентрація бактерій, які можуть бути ознакою фекального забруднення.
У громадській організації вважають, що результати аналізів можуть свідчити про потрапляння в Небреж неочищених стічних вод. При цьому конкретне джерело забруднення наразі не встановлене. Активісти закликають перевірити каналізаційні мережі та потенційні точки скиду поблизу водойми, а також з’ясувати, куди відводяться стоки від об’єктів, розташованих безпосередньо на берегах озера.
Органічне навантаження на воду виявилося надзвичайно високим
Одним із показників, які досліджували в лабораторії, стало біохімічне споживання кисню — БСК₅. Він показує, скільки кисню необхідно мікроорганізмам для розкладання органічних речовин, що містяться у воді. Чим більше таких речовин потрапляє у водойму, тим більше кисню витрачається на їхнє природне розкладання.
За оприлюдненими ГО «Екопарк Осокорки» результатами, БСК₅ у різних точках озера був приблизно у 7–30 разів вищим за орієнтовні допустимі значення, на які посилаються активісти. Такий результат може свідчити про значну кількість органічних речовин у воді та серйозне навантаження на екосистему водойми.
Коли на розкладання органіки витрачається надмірна кількість кисню, його концентрація у воді може зменшуватися. Для природної водойми це створює додатковий ризик, оскільки кисень необхідний рибі, безхребетним та іншим організмам. Тривале погіршення таких показників здатне змінювати екологічний баланс озера навіть без видимих ознак забруднення на поверхні.
Хімічний показник також перевищив наведений рівень
Ще один параметр — хімічне споживання кисню, або ХСК. Він характеризує загальну кількість речовин у воді, які можуть окиснюватися. За даними активістів, цей показник у досліджених пробах приблизно у 13–14 разів перевищував наведене ними допустиме значення.
Поєднання високих показників БСК₅ та ХСК може вказувати на значне забруднення органічними та іншими речовинами. Однак найбільш тривожними у результатах аналізу стали бактеріологічні показники.
У пробах води виявили високі концентрації кишкової палички E. coli та ентерококів. Ці бактерії використовують як індикатори можливого фекального забруднення, адже їхня присутність у великих кількостях може бути пов’язана з потраплянням у воду побутових або каналізаційних стоків.
E. coli — у сотні разів, ентерококи — у тисячі
За даними, які оприлюднила громадська організація, концентрація E. coli перевищувала наведені допустимі показники у сотні разів, а ентерококів — у тисячі разів. Саме ці результати стали однією з головних причин, через які активісти заговорили про можливе потрапляння до озера неочищених стічних вод.
Такі бактерії самі по собі є важливими санітарними індикаторами. Їхня значна концентрація вказує на необхідність пошуку джерела забруднення, адже разом із фекальними стоками у водойму потенційно можуть потрапляти й інші мікроорганізми.
Активісти наголошують, що питання стосується не тільки зовнішнього вигляду Небрежа чи якості води біля окремої ділянки берега. Якщо забруднення надходить до озера постійно, без усунення джерела проблема може зберігатися та накопичуватися.
Активісти підозрюють каналізаційні мережі поблизу забудови
У ГО «Екопарк Осокорки» заявляють, що вже зверталися до КП «Плесо» через ситуацію з Небрежем та просили перевірити можливі джерела забруднених стоків. За словами представників організації, після розголосу комунальне підприємство надало пояснення, проте конкретне місце, звідки забруднення може потрапляти у водойму, досі не визначене.
Серед об’єктів, які активісти просять додатково обстежити, — каналізаційний колектор та інженерні мережі поблизу житлового комплексу H2O. Зокрема, громадська організація ставить питання, чи не могли мережі зазнати пошкоджень у процесі будівельних робіт.
Водночас це поки що одна з версій, яку активісти просять перевірити. Доказів того, що саме цей об’єкт є джерелом забруднення, в оприлюднених результатах аналізів немає. Для встановлення причини необхідне окреме обстеження мереж, колекторів і фактичних напрямків руху стічних вод.
Питання виникли й до об’єктів просто на березі
Окремо представники «Екопарку Осокорки» звертають увагу на інфраструктуру біля самого Небрежа. Йдеться про заклади, альтанки, рукомийники, душові та інші об’єкти, під час роботи яких утворюються стічні води.
Активісти хочуть отримати відповідь на питання, куди саме відводяться ці стоки та чи виключене їхнє потрапляння безпосередньо в озеро або в ґрунт поблизу водойми. На їхню думку, перевірка має охопити всі потенційні джерела, а не обмежуватися однією версією.
Для встановлення причини забруднення необхідно зіставити лабораторні показники з технічним станом каналізаційної інфраструктури та провести обстеження території навколо озера. Самі аналізи демонструють стан води у конкретних відібраних пробах, але не дозволяють автоматично визначити, звідки саме надійшли забруднювальні речовини.
Від влади вимагають не пояснень, а пошуку джерела
У громадській організації закликають провести комплексну перевірку каналізаційних мереж, потенційних точок скиду та об’єктів, розташованих навколо озера. Головною вимогою є встановлення конкретного джерела забруднення та припинення потрапляння забруднених вод до Небрежа.
Ситуація навколо озера показує, наскільки важливою для міських водойм є не тільки охорона берегів, а й контроль інженерної інфраструктури навколо них. Навіть локальний витік каналізації або систематичне відведення неочищених стоків може поступово змінювати якість води на значній площі.
Наразі ключовим залишається питання, яке лабораторний аналіз сам по собі вирішити не може: хто або що саме забруднює озеро Небреж. Від відповіді на нього залежить, чи вдасться не просто зафіксувати проблему, а реально зупинити її причину та не допустити подальшого погіршення стану однієї з водойм Осокорків.
