Київ майже наполовину готовий до майбутнього опалювального сезону. Після складної зими 2025–2026 років, коли столиця переживала масовані російські атаки, аварійні відключення електроенергії, проблеми з теплопостачанням, зупинки електротранспорту та сильні морози, міська влада робить ставку не лише на ремонт наявної інфраструктури, а й на створення системи, здатної працювати навіть після пошкодження великих енергетичних об’єктів.

Міський голова Віталій Кличко заявив, що рівень готовності Києва до опалювального сезону наближається до 50%. Водночас ця цифра не означає, що половина необхідних робіт уже завершена, а інша половина ще навіть не починалася. За словами мера, йдеться про середній показник виконання десятків різних проєктів, частина з яких готова приблизно на 90%, тоді як реалізація інших потребує значно більше часу.

Київ створює резервну систему замість залежності від великих об’єктів

Головний урок попередньої зими для столиці – критична інфраструктура має залишатися працездатною навіть після ударів по ключових генерувальних об’єктах. Саме тому одним із центральних напрямів підготовки стала побудова дублювальної системи, яка повинна допомогти забезпечувати киян теплом, електроенергією та водою в надзвичайних ситуаціях.

Для Києва це особливо складне завдання через масштаби міської інфраструктури. Система централізованого теплопостачання формувалася десятиліттями та розрахована на роботу великого мегаполіса. Швидко перетворити її на повністю децентралізовану модель неможливо. Частина проєктів потребує будівництва нових об’єктів, модернізації мереж, встановлення резервного обладнання та створення альтернативних схем живлення.

Саме цим у міській владі пояснюють показник готовності близько 50%. Окремі роботи можуть бути практично завершені, тоді як великі інфраструктурні проєкти фізично неможливо реалізувати за один квартал чи навіть пів року. Частину таких проєктів планують завершити до кінця року.

Зима 2025–2026 показала найслабші місця столиці

Попередній сезон став для Києва випробуванням одразу на кількох напрямках. Масовані російські обстріли пошкоджували енергетичну інфраструктуру, тисячі будинків залишалися без опалення, місто переживало аварійні відключення електрики. У певні періоди зупинявся електротранспорт, а на кілька годин проблеми виникали навіть у роботі метро.

До наслідків війни додалася погода. Температура опускалася приблизно до -25 °C, а сильні снігопади створили додаткове навантаження на комунальні служби. Нерозчищені дороги й тротуари спричиняли затори та ускладнювали пересування містом. За оприлюдненими протягом сезону даними, травми через зимові умови отримали тисячі людей.

Після завершення найскладнішої частини сезону питання готовності столиці перетворилося також на політичну дискусію. Президент Володимир Зеленський заявляв, що Київ недостатньо ефективно підготувався до зими та наступного сезону столиця повинна підійти до цього завдання краще. Детально проблеми минулої зими та розподіл відповідальності між міськими структурами аналізував The Village Україна.

Хто відповідає за дороги, тротуари та двори

Однією з найбільш помітних проблем минулої зими стало прибирання снігу. Ситуація продемонструвала, наскільки складною є система відповідальності за різні території столиці.

Магістральні дороги, проспекти та мости перебувають у зоні відповідальності структури «Київавтодору». Районні шляхово-експлуатаційні управління працюють, зокрема, з тротуарами вздовж доріг. Двори та внутрішньобудинкові проїзди можуть обслуговувати керівні компанії або ОСББ, парки та сквери мають власні відповідальні структури, а території біля магазинів, аптек та інших комерційних об’єктів повинні прибирати їхні власники.

Тому одна й та сама вулиця фактично може бути поділена між кількома відповідальними організаціями. Дорогу очищає одна служба, сусідній тротуар – інша, двір поруч – третя. Для звичайного мешканця столиці такий розподіл часто залишається непомітним: люди бачать лише кінцевий результат – прибраний або неприбраний простір.

Дороги також очищають відповідно до черговості. Першими мають обслуговувати магістральні вулиці міського значення, далі – районні дороги, маршрути громадського транспорту та решту місцевої вуличної мережі. На швидкість роботи впливають інтенсивність опадів, температура, дорожній трафік і навіть хаотичне паркування, через яке великогабаритна снігоприбиральна техніка іноді фізично не може пройти.

Наступна зима стане перевіркою зроблених висновків

Підготовка до нового опалювального сезону тепер стосується не лише традиційних ремонтів тепломереж або закупівлі матеріалів. Головне питання – наскільки Київ зможе працювати в умовах повторних ударів по енергетичній інфраструктурі. Саме тому резервне живлення, додаткові джерела генерації та дублювання критично важливих систем можуть стати одним із ключових факторів проходження наступної зими.

Показник готовності приблизно 50% у середині підготовчого періоду сам по собі ще не дозволяє оцінити, наскільки успішно столиця пройде холодний сезон. Значення матиме не лише відсоток виконаних робіт, а й те, які саме об’єкти вдасться завершити до морозів, наскільки захищеними та автономними будуть системи тепла, води й електропостачання та чи зможуть комунальні служби уникнути проблем, які стали очевидними минулої зими.

Для Києва новий опалювальний сезон фактично стане перевіркою того, чи вдалося місту перетворити досвід найважчої зими на реальні інфраструктурні зміни. В умовах війни підготуватися до всіх сценаріїв неможливо, однак після подій 2025–2026 років ціна слабких місць у міській системі вже добре відома і владі, і самим киянам.