Фільм «Дау» режисера Іллі Хржановського опинився в центрі нового міжнародного скандалу після включення до конкурсної програми 83-го Венеційського кінофестивалю. Міністерство закордонних справ України назвало участь стрічки «тривожним сигналом», тоді як Венеційська бієнале фактично відкинула аргументацію української сторони, заявивши, що фільм не є російським і має європейське фінансування.

Суперечка вийшла далеко за межі дискусії про кіно. Вона торкнулася питання культурної відповідальності під час війни, походження великих міжнародних проєктів та того, наскільки біографія режисера і попередні джерела фінансування мають впливати на рішення фестивалів.

Україна побачила у рішенні Венеції тривожний сигнал

Про конфлікт між українською стороною та організаторами фестивалю повідомило агентство ANSA.

МЗС України розкритикувало рішення включити «Дау» до офіційної конкурсної програми Венеційського кінофестивалю. У відомстві наголосили, що в умовах російської війни проти України надання престижної міжнародної платформи проєктам, які українська сторона пов’язує з російським середовищем та мережами впливу, викликає серйозні питання.

Для України дискусія має особливе значення ще й через історію самого «Дау». Проєкт багато років був пов’язаний із Харковом, де для зйомок створили масштабний комплекс, що імітував закритий радянський науково-дослідний інститут. Спочатку задум Хржановського був пов’язаний із постаттю радянського фізика Лева Ландау, однак поступово він перетворився на багаторічний експериментальний кінопроєкт.

Венеційська бієнале відповіла Києву

Організатори фестивалю не погодилися з трактуванням української сторони. Венеційська бієнале заявила, що «Дау», представлений на фестивалі, є німецьким виробництвом у копродукції з Францією та Швецією.

За інформацією Бієнале, фінансування стрічки забезпечували європейські структури, серед яких Arte, німецький мовник WDR, Шведський інститут кіномистецтва та нідерландський Фонд Губерта Балса.

Окремо організатори звернули увагу на громадянство Іллі Хржановського. У заяві стверджується, що режисер відмовився від громадянства Росії та нині має громадянства Німеччини, Великої Британії та Ізраїлю. Також Бієнале нагадала про його публічну позицію щодо російського вторгнення в Україну та зазначила, що в Росії Хржановського внесли до реєстру «іноземних агентів».

Організатори згадали антивоєнну діяльність Хржановського

Ще одним аргументом фестивалю стала діяльність організації XY, яку Хржановський створив у 2023 році разом із журналістом Михайлом Зигарем. За твердженням Венеційської бієнале, організація займається протидією російській пропаганді та підтримкою незалежних культурних ініціатив, зокрема спрямованих проти війни в Україні.

У лютому 2024 року Генеральна прокуратура РФ оголосила XY «небажаною організацією». Саме ці обставини Венеція використовує як аргумент проти тверджень про те, що нинішня фестивальна присутність «Дау» може розглядатися як просування російського культурного продукту.

Організатори також заявили, що російський бізнесмен Сергій Адоньєв, який на певному етапі був пов’язаний із великим проєктом «Дау», не фінансував безпосередньо стрічку, представлену у Венеції, а співпраця з ним нібито припинилася ще у 2019 році.

«Дау» супроводжують скандали ще з часів зйомок у Харкові

Проте суперечки навколо проєкту виникли задовго до нинішнього Венеційського кінофестивалю. У 2020 році українські правоохоронці почали перевіряти обставини зйомок «ДАУ.Дегенерація» в Харкові після повідомлень про можливе порушення прав дітей.

Тоді прокуратура Харківської області розпочала розслідування фактів, які, за даними правоохоронців, могли свідчити про заподіяння неповнолітнім фізичного болю або моральних страждань під час кіновиробництва. Йшлося, зокрема, про дітей з обласного будинку дитини, яких залучали до зйомок. Ці обставини викликали широкий суспільний резонанс, а сам Хржановський заперечував звинувачення у знущанні над дітьми.

Скандал став настільки масштабним, що в Україні тоді дискутували і про участь режисера в роботі Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Комітет Верховної Ради публічно ставив питання щодо допустимості його подальшої роботи в проєкті. Детальніше про суперечки навколо режисера та його концепції раніше писало Еспресо.

Венеція наполягає на свободі мистецтва

Сама Венеційська бієнале описує «Дау» як твір, спрямований на критику тоталітарних систем і їхнього втручання у приватне життя людини. Організатори також дали зрозуміти, що не збираються виключати митців із фестивальної програми лише через місце народження, походження чи національність.

Саме тут і проходить головна лінія конфлікту. Венеція оцінює стрічку насамперед через її нинішній юридичний статус, продюсерів, джерела фінансування та позицію режисера. Українська сторона дивиться ширше — на походження багаторічного проєкту, його історичні зв’язки, контекст російської культурної експансії та можливість використання міжнародних фестивалів для повернення пов’язаних із Росією діячів у світовий культурний простір.

Історія «Дау» вкотре демонструє, що після початку повномасштабної війни питання про кордони між мистецтвом, політикою та культурним впливом перестало бути суто теоретичним. І схоже, суперечка між Києвом та Венецією навколо одного з найскандальніших кінопроєктів останніх десятиліть лише починається.